Decision № 116358644, 17.01.2024, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа №752/14354/23

Провадження №2/752/1457/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №124674747. За спірним кредитним договором відповідач отримала кредит, який вона зобов`язалася повернути та сплатити проценти.

20.12.2019 між ТОВ «Фінансова компанія «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належне ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» право вимоги за кредитним договором №124674747.

20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Позивач набув право грошової вимоги в тому числі за спірним договором до відповідача у сумі 14 850,20 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 5 750 грн. та сума заборгованості за відсотками 9 100 грн.

Спірний договір укладено з відповідачем в електронній формі на умовах публічної пропозиції (оферти) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

Нарахування штрафних санкції відповідачу за спірним договором не здійснювалося. Відповідач не виконувала свої обов`язки за спірним договором, в результаті чого має заборгованість у загальній сумі 14 850,20 грн.

20.07.2023 Голосіївським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалася.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

02.10.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №124674747, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало фінансовий кредит у сумі 5 750 грн., з процентною ставкою 1,49% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, зі строком дії 15 днів до 17.10.2019 відповідачу, яка зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користуванням ним (розділ 1 договору від 02.10.2019 №124674747).

20.12.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №124674747.

20.10.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №20102022, згідно якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 02.10.2019 №124674747, заборгованість за основною сумою кредиту 5 750 грн. та заборгованість по відсоткам 9 100 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 02.10.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 5750 грн. за договором кредиту від 02.10.2019 №124674747.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 02.10.2019 №124674747 станом на 30.06.2023 заборгованість відповідача за період з 21.10.2022 по 30.06.2023 становить 14 850,2 грн., з яких прострочений борг по тілу кредиту - 5 750 грн., а прострочена плата по відсоткам - 9 100,20 грн.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитним договором, укладеним відповідачем, становить ту суму, що зазначена у додатку до договору факторингу, за яким позивач набув право вимоги до відповідача як кредитор у зобов`язанні.

Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_1 дійсно був укладений кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про надання кредитних коштів.

02.10.2019 на картковий рахунок відповідача ТОВ «Манівео швидка грошова допомога» здійснено переказ грошових у розмірі 5 750 грн., призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 124674747 від 02.10.2019…», що підтверджується платіжним дорученням № d87f1579-f40b-4d97-9afd-25f4412d43f7 від 02.10.2019.

Проте суд вважає, що додатки до договору факторингу (акти прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім`я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) та розрахунки заборгованості без банківської виписки з особового рахунку позичальника жодним чином не підтверджують, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена відповідачем, а яка частина сплачена не була.

Суд вважає, що лише виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором, проте вони суду надані не були.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеними нею з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

При цьому у суду відсутній обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує позивач, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», що має наслідком відмову у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35625014.

Представники позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ж. І. Кордюкова