Court ruling № 116338522, 12.01.2024, Uzhhorod City and District Court of Zakarpattia Oblast

Справа № 308/605/24

1-кп/308/25/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород, кримінальне провадження № 308/605/24, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000825 від 16.11.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, тимчасово не працюючого, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, вважається не судимим, -

у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023071170000825 від 16.11.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою судді від 09.01.2024 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив постановити ухвалу про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає. Також заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 під час судового розгляду. В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку прокурора, обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Отже, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КГІК України, наведені вище та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив проти призначення кримінального провадження до судового розгляду. Що стосується клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , то заперечив у задоволенні такого. Просив обрати відносно його підзахисного домашній арешт, оскільки ризики відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, однак надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження та вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, такий складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди не укладені, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.

Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Як встановлено судом, під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 , згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськайонного суду Закарпатської області від 17.11.2023 року (справа № 308/20047/23) застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та встановлено розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53680, 00 грн.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, як вбачається із змісту зазначеної ухвали, слідчий суддя виходив із тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, перебуваючи на волі та усвідомлюючи можливе покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні даного злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, враховано, тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_4 .

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом встановлено, що стороною обвинувачення ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023071170000825, на які посилається сторона обвинувачення.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд враховує особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 є громадянином України, офіційно неодружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є раніше не судимим.

Разом з цим, суд бере до уваги тяжкість покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вказаному злочині, враховує те, що докази, передбачені ст. 84 КПК України, із сторони обвинувачення та сторони захисту судом не досліджено, та з урахуванням наведених даних, суд вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім цього, суд вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією ОСОБА_4 від суспільства буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.

За таких обставин, виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу обвинуваченого, суд вважає, що належний контроль за поведінкою ОСОБА_4 та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відтак, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу підозрюваного, зокрема його майновий стан, суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір такої двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останнім покладених на нього обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду кримінального провадження відомості та ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 194, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, тимчасово не працюючого, розлученого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, вважається не судимим, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 08.03.2024 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із Ужгородського району Закарпатської області, без дозволу прокурора або суду;

- не спілкуватися із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Кримінальне провадження№12023071170000825від 16.11.2023року прообвинувачення ОСОБА_4 у вчиненнізлочину передбаченого ч.4 ст.186 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 год. 00 хв., 17.01.2024 року.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Роз`яснити учасникам провадження про їх право ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на підставі їх письмового клопотання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1