Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 166/39/24
провадження № 1-кп/166/25/24
У Х В А Л А
смт. Ратне 15 січня 2024 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023030570000145 від 05.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) та ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014),
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001), складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014).
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, закривши кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання захисника підтримав.
Прокурор висловив думку, що є всі правові підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення клопотання.
Частиною 1 ст.285 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Відповідно до ч.3 ст.12 КК України, нетяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
За вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.191 (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05.04.2001), передбачено покарання у виді обмеження волі на строк п`ять років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк трьох років.
За вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України №1261-VII від 13.05.2014), передбачено покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких злочинів і останній епізод, вчинення злочину датований кінцем жовтня 2018 року, що свідчить про те, що на теперішній час пройшло понад 5 (п`яти) років.
Частиною 2 ст.49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилась від досудового слідства або суду.
У кримінальному провадженні №12023030570000145 від 05.04.2023 перебіг строків давності не зупинявся. Перебіг давності також не переривався.
Відповідно до норм матеріального і процесуального права наявні усі підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення докримінальної відповідальності, у відповідності до п.3 ч.1 ст.49 КК України та закриття кримінального провадження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (Рішення у справі №345/2618/16-к від 19.11.2019) звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язком, а не правом суду (якщо обвинувачений проти цього не заперечує).
Згідно п.1 ч.2ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу;
Керуючись п. 3 ч.1 ст.49 КК України, ст.ст.283-286, п.2 ч.2 ст.314 КПК України України суд, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.191 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) та ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014), у зв`язку із закінченням строків давності, встановлених ст.49 КК України.
Кримінальне провадження №12023030570000145 від 05.04.2023, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 КК України (в редакції Закону України № 2341-ІІІ від 05.04.2001) та ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014), закрити.
На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляцію до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд.
Суддя ОСОБА_1
The court decision No. 116289228, Ratne District Court of Volyn Oblast was adopted on 15.01.2024. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 166/39/24. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: