Court ruling № 116255454, 11.01.2024, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/8385/23

Провадження № 2-п/461/7/24

У Х В А Л А

11.01.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сидоренка Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 461/8385/23 за позовом

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»

представник позивача ? Заставна Ольга Василівна

(79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ: 19390819)

до

відповідач ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ;

РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 );

представник відповідача ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

Адвокат Сидоренко Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою у якій просить скасувати заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2023, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставни Ольги Василівни до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та призначити справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Мотивуючи подану заяву, представник відповідача зазначає, що про існування заочного рішення ОСОБА_1 дізналася лише 30.11.2023, з порталу державних послуг «Дія». Стверджує, що копію заочного рішення відповідачем одержано не було. Окрім того, відповідач не була належним чином повідомлена про дату, час та місце її розгляду. Також, на підставі ст. 27 ЦПК України, заявник вказує, що справу було розглянуто з порушенням територіальної підсудності.

У зв`язку з наведеним, сторона відповідача вважає, що заочне рішення підлягає перегляду.

09.01.2024 року від адвоката Сидоренка Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи за відсутності останніх.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, зважаючи на наведену позицію представника відповідача, а також вказані положення процесуального закону, підстав для відкладення розгляду заяви або обставин які унеможливлюють його проведення не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам учасників процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити за таких підстав.

За приписамист. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно дост. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Положеннямист. 288 ЦПК України, визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах даної справи було призначено кілька судових засідань, а саме на 02.11.2023 року на 16 год. 10 хв. та 28.11.2023 р. на 11.40 год.

Відповідно доположень частини6,7,8,11статті 128ЦПК України,судова повістка,а увипадках,встановлених цимКодексом,разом зкопіями відповіднихдокументів надсилаєтьсяна офіційнуелектронну адресувідповідного учасникасправи,у випадкунаявності унього офіційноїелектронної адресиабо разоміз розпискоюрекомендованим листомз повідомленнямпро врученняу випадку,якщо такаадреса відсутня,або черезкур`єрів заадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи.У разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається: 1)юридичним особамта фізичнимособам -підприємцям -за адресоюмісцезнаходження (місцяпроживання),що зазначенав Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно інформаційного витягу № 259300 від 05.10.2023, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно матеріалів справи, судові повістки виклики разом із розписками рекомендованими листами з повідомленнями про вручення скеровувались на адресу місця реєстрації відповідача , однак такі були повернуті на адресу суду із довідками поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України,днем вручення судової повістки, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім цього, виклики відповідача до суду були здійснені через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб сайт Галицького районного суду м. Львова).

Таким чином, відповідач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи належним чином, у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України.

Окрім того, не може залишитись поза увагою і той факт, що представник відповідача вказує, що про існування заочного рішення ОСОБА_1 дізналася лише 30.11.2023, з порталу державних послуг «Дія». Поряд з тим, користувач мобільного застосунку «Дія», як учасник судового процесу отримує повідомлення з інформацією про назву та адресу суду, номер зали судового засідання, єдиний унікальний номер справи, суть спору та сторони у справі.

Таким чином, наведене свідчить про те, що про існування у провадженні Галицького районного суду м. Львова цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, остання могла дізнатись до ухвалення відповідного рішення судом. Натомість, своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов або ж подачу заяви про розгляд справи за її відсутності чи зверненням з клопотанням про відкладення судового засідання тощо, відповідач не скористалась.

Що стосується доводів адвоката Сидоренка Ю.В. про те, що справу було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, то такі слід відхилити виходячи з наступного.

Відповідно до загальних правил територіальної юрисдикції (підсудності) визначених ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, ст. 28 ЦПК України визначено випадки підсудності справ за вибором позивача (альтернативна підсудність), зокрема позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 8 ст. 28 ЦПК України).

Системний аналіз відповідних норм ЦПК України, які регулюють питання щодо визначення підсудності, дає підстави для висновку, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції (ст.ст. 27, 184, 187 ЦПК України).

Крім того, територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності (альтернативна та виключна).

Питання обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя.

Так, позивач у відповідній заяві зазначив, що користуючись своїм правом, встановленим ч. 8 ст. 28 ЦПК України, пред`являє позов до Галицького районного суду, а саме пред`являє його за місцем виконання договору, тобто місцем знаходження банку.

З п. 16 долученої до матеріалів справи копії договору кредиту вбачається, що він виконується за місцем знаходження банку: 79008, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11, та у випадку спору між сторонами за цим договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання кредитного договору.

Таким чином, враховуючи те, що позивач, відповідно до наданих йому законом прав, обрав саме Галицький районний суд м. Львова, і право на визначення належного суду за правилами альтернативної підсудності належить виключно позивачеві, справу було розглянуто без порушення норм щодо територіальної юрисдикції.

Як наведено вище, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох наведених вище обставин.

Згідно положеньст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.77,78 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч.ч. 1-4 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, необхідним у цій категорії справ (заяви про перегляд заочного рішення), є також доведення та належне обґрунтування відповідачем перед судом наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які, вочевидь, не були подані суду та про які суду не було відомо. Однак, дана обставина не була доведена представником відповідача, оскільки усі твердження заявника щодо обґрунтованості заявлених вимог фактично зводяться до того, що під час ухвалення заочного рішення було порушено правила територіальної підсудності, однак дана обставина досліджувалася судом на стадії відкриття провадження у справі. У свою чергу, доводи представника відповідача щодо неотримання стороною повідомлення про наявність заборгованості не підкріплені жодними доказами. Натомість докази скерування такої кореспонденції позивачем до відповідача, долучені представником банку і оцінені судом при ухваленні рішення у сукупності з іншими доказами та обставинами справи.

Таким чином, відповідачем при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення

Відповідно доположень ст.2ЦПК України,завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов`язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно стаття 11 ЦПК, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Наведені вище доводи та мотиви вказують на те, що відповідач не навів належних обставин, які вказують на наявність законних підстав для скасування заочного рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що законні підстави для задоволення заяви про перегляд заочного рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, а відтак заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.260,287, 288 ЦПК України,

постановив:

Заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 11 січня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький