№ 11620494, 01.10.2010, Circuit Administrative Court of Sevastopol City

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.10Справа №2а-2227/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі< колегії суддів >:

головуючого судді - Куімова М.В.;

при секретарі - Євтушенко А.В.,

з участю: прокурора Попової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гор-Нова компанія"< Список ><Позивач в особі >доДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя< Список ><Відповідач в особі >про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Гор-Нова компанія» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 0000552310/0/0 від 25.06.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1276529,12 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 425509,71 грн. та №0000542310/0/0 від 25.06.2007 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 2513388,32 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 1012778,57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення вимог діючого законодавства України. Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000552310/0/0 та №0000542310/0/0 від 25.06.2007 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з позовом.

Прокурор у судовому засіданні з позовом не погодився у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно зі ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У судовому засіданні встановлено, що співробітниками ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.01.2007 року. Висновки перевірки містяться в акті № 339/10/23-123/32506201/89 від 13.06.2007 року. За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000552310/0/0 від 25.06.2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1276529,12 грн., в тому числі штрафних санкцій в розмірі 425509,71 грн., та №0000542310/0/0 від 25.06.2007 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2513388,32 грн. в тому числі штрафних санкцій в розмірі 1012778,57 грн.

Як вбачається із акту перевірки, в ході перевірки встановлено завищення загальної суми валових витрат в розмірі 6002438,99 грн., яке виразилось в тому що позивач відніс до складу валових витрат вартість маркетингових послуг та послуг міжнародного роумінгу, які по твердженню відповідача не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до умов договору № 32 від 02.10.2005 року, позивач отримував консультаційні послуги по маркетинговому використанню ринку, які йому необхідні для просування продукції на ринку України.

Пунктами 5.3-5.8 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачені будь-які обмеження щодо включення у склад валових витрат, понесених у звязку з отриманням маркетингових послуг, тобто вважати такі дії неправомірними підстав не вбачається.

Як встановлено актом перевірки відповідачу був наданий договір про надання маркетингових послуг № 32 від 02.10.2005, а також акти виконаних робіт.

Таким чином, висновки в акті перевірки про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не є підставою для визнання неправомірності віднесення до валових витрат позивача в сумі 5965926,68 грн.

Також судом встановлено, що при проведенні перевірки, перевіряючими були зняті валові витрати позивача з отримання послуг міжнародного роумінгу, надані ЗАТ «UMC» на суму 36512,01 грн., з тих підстав, що для перевірки не надані документи, якими підтверджуються витрати підприємства по вказаним послугам та їх фактичний зв'язок з господарською діяльністю позивача. Але, встановлено, що до перевірки були надані: накази по підприємству про забезпечення робітників відповідних посад мобільним звязком; накази по підприємству про використання міського та мобільного звязку з метою, повязаною з господарською діяльністю; договір на отримання послуг мобільного звязку з оператором мобільного звязку (пункт 3.1.2.1. Акту перевірки).

Договір на послуги мобільного звязку був укладений позивачем з оператором мобільного звязку з метою підвищення ефективності роботи підприємства. Крім того, для забезпечення використання засобів мобільного звязку виключно у господарській діяльності керівництвом підприємства були прийняті нормативні документи, зазначені вище.

Таким чином, договір про придбання послуг мобільного звязку та внутрішні нормативні документи підприємства підтверджують взаємний зв'язок послуг мобільного звязку з господарською діяльністю позивача, тобто позивач правомірно вніс до складу валових витрат витрати на послуги мобільного звязку.

Відповідач також наполягає на виключенні зі складу податкового кредиту суми в розмірі 843717,01 грн. за маркетингові послуги та суми в розмірі 7302,40 грн. за послуги міжнародного роумінгу, які включені до податкового кредиту, як стверджує відповідач, без документального підтвердження звязку вказаних послуг із господарською діяльністю підприємства, з посиланням на п.п. 7.4.1. п. 74. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Але, суд вважає такі твердження необґрунтованими, оскільки це спростовується наступним.

Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Під час розгляду справи позивачем були надані, та досліджені судом, первинні документи (платіжні доручення а.с. 185-254), якими зафіксовані факти здійснення спірних господарських операцій за період, що перевірявся відповідачем.

Тобто, суд дійшов висновку, що під час перевірки позивачем були надані належним чином оформлені документи, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення постановлено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує усі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Повний текст постанови складено та підписано 06 жовтня 2010 року.

Керуючись ст.ст.71, 76, 94, 99, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя №0000542310/0/0 від 25 червня 2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гор нова компанія» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 2.513.388 гривень 32 копійок, в тому числі штрафних санкції в сумі 1.012.778 гривень 57 копійок.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя №0000552310/0/0 від 25 червня 2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Гор нова компанія» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1.276.529 гривень 12 копійок, в тому числі штрафних санкції в сумі 425.509 гривень 71 копійки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гор нова компанія» судові витрати зі сплати державного мита в сумі 03 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення постанови, апеляційної скарги. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяпідписМ.В. Куімов

Судді:< підпис ><Суддя >

< З оригіналом згідно >

Суддя< підпис >М.В. Куімов

Судді:< підпис ><Суддя >