Sentence № 116128990, 05.01.2024, Podilskyi District Court of Kyiv City

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1492/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.01.2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2022 року за №12022100070002261 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з незакінченою вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України, а саме 16.09.2022 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік, 18.09.2023 року знятий з обліку Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, 25.10.2022 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту, покарання відбув,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

встановив:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 19.02.2023.

Так, 27.10.2022 року, о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у приміщенні автозаправної станції «UPG», котра розташована за адресою: проспект Правди, буд. 47, м. Київ. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме розчинної кави, вчинене в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 підійшов до стелажу, на якому, зокрема, розміщена розчинна кава, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв одну скляну банку з розчинною кавою «Tchibo Exclusive» масою 100 гр. та одну скляну банку з розчинною кавою «Tchibo Gold Selection» масою 100 гр.

Далі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, поклавши вищезазначений товар, який належить ПП «Укрпалетсистем» до кишень жилету, не розрахувавшись за нього, місце вчинення злочину покинув та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду ПП «Укрпалетсистем» у розмірі 462 грн. 13 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті та погодився з правовою кваліфікацією висунутого йому обвинувачення. Вказав, що 27.10.2022 року, о 13 год., у приміщенні автозаправної станції за адресою м. Київ, проспект Правди,47 здійснив крадіжку двох банок кави.

У вчиненому щиро розкаявся, вказав, що зробив для себе належні висновки, відбував покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді арешту, що стало достатнім, змінив спосіб життя, намагається знайти роботу.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, майнових претензій до обвинуваченого не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Суд вважає, що підстав для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючою ознакою повторність немає.

Згідно ч.1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до вимоги про судимість вбачається, що до Шевченківського районного суду м. Києва 07.09.2021 року скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.1, ч. 2 ст. 185 КК України, станом на 05.01.2024 року ОСОБА_3 є таким, що не судимий.

На час ухвалення вироку суду інше кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , яке направлено органом досудового розслідування з обвинувальним актом до суду, не розглянуто по суті й обвинувального вироку не постановлено.

Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2020 року (справа №591/4366/18; провадження № 51-1122кмо20) сформульовано висновок щодо застосування кваліфікуючої ознаки повторності. Зокрема, Об`єднана палата Верховного Суду вказала, що єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою "повторно" без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки "повторно", є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні.

Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочині в іншому кримінальному провадженні.

При цьому за змістом судового рішення Об`єднана палата Верховного Суду вказала, що сам факт вчинення злочину не вперше утворює повторність без постановлення обвинувального вироку суду стосовно особи лише у випадку, коли такий факт розслідується органом досудового слідства чи розглядається судом з іншим епізодом тотожного або однорідного злочину в одному кримінальному провадженні, тобто лише за умови, коли суд безпосередньо досліджує докази й у вироку встановить доведеність винуватості особи одночасно за всіма епізодами кримінальних правопорушень, які інкриміновані обвинуваченому.

Таким чином, суд вважає за необхідне виключити з пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення повторність як кваліфікуючу ознаку.

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом встановлено щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати винним ОСОБА_3 за ч. 4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі, під час судового розгляду надавав чіткі та послідовні показання, не намагався приховати певні обставини, у зв`язку із чим судовий розгляд справи був проведений у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, розкаявся у вчиненому.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує характер і ступінь вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, не одружений, не судимий в силу вимог ст. 89 КК України, його вік, відсутність претензій від потерпілого, вартість та найменування викраденого майна - дві банки кави загальною вартістю 462 грн. 13 коп.

При цьому суд враховує, що хоча ОСОБА_3 є таким що не судимий, відбув покарання за попередніми вироками повністю, при цьому вчинив дане кримінальне правопорушення під час іспитового строку за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 16.09.2022 року - 27.10.2022 року, та після засудження 25.10.2022 року вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, а тому призначає покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Таке покарання буде відповідати цілям, передбаченим ч.2 ст.50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинений злочин та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.

Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено судом, витрати на залучення експерта при проведенні судової експертизи №СЕ-19/111-22/50755-ТВ від 24.11.2023 року складають 943 грн. 90 коп.

Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави підлягають витрати за проведення вищезазначеної експертизи в сумі 943 грн. 90 коп.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту вступу вироку в законну силу та приведення вироку до виконання.

Речовий доказ:

- відеозапис з камери відеоспостереження в АЗС «UPG» по пр. Правди,47 в м. Київ, який поміщено на DVD-R диск-- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 943 грн. 90 коп. ( дев`ятсот сорок три грн. 90 коп.).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним Кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1