Decision № 115467337, 07.12.2023, Vinnytsia District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 128/4311/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участю секретаря Дусанюк Н.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обгрунтовує тим, що 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського МНО Горайом О.С. вчинено виконавчий напис за №25567 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД», якому ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №395/К віл 20.04.2018 відступило право вимоги за кредитним договором №002-01004-160214 від 16.02.2014, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 до 17.08.2020. Сума заборгованості складає 19111,76 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13058,61 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6053,15 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 500,00 грн, що підлягає відшкодуванню боржником. Загальна сума заборгованості становить 19611,76 грн. Даний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівні. Вважають, що даний виконавчий напис вчинений із порушенням норм законодавства та має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, з таких причин. Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написі нотаріуса» зі змінами та доповненнями, для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі, в частині доповнення Переліку новим розділом «2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92. Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відмовлено. Так, оскаржуваний виконавчий напис вчинений 04.09.2020, тобто в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 в справі № 826/20084/14. Кредитний договір №002-01004-160214 від 16.02.2014 у вигляді заяви, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально посвідчений не був, а тому у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для прийняття у відповідача документів для вчинення оспорюваних виконавчих написів. Відповідно, у нотаріуса були відсутні правові підстави для їх вчинення. Крім того, згідно з п. 3.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до п. 3.2 Порядку №296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Відповідно до п. 3.3, 3.4 глави 16 Порядку №296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусом стягнення боргу. Відповідно до кредитного договору №002-01004-160214 від 16.02.2014, кредит надано на рік, тобто до 16.02.2015, що вказано у п. 2.2 Заяви. Таким чином, позовна давність за кредитним сплила 16.02.2018, як до основної вимоги, так і до додаткових вимог про стягнення відсотків і комісії. Однак виконавчий напис вчинено 04.09.2020, тобто з пропущенням трирічного строку позовної давності. Тому, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 04.09.2020, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського МНО Горайом О.С. за №25567 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД» за кредитним договором №002-01004-160214 від 16.02.2014, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.10.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягненняза виконавчим документом - виконавчим написом, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрованим в реєстрі 04.09.2020 за №25567, по якому 13.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 20.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судове засідання 06.12.2023 учасники справи не з`явились, хоч в установленому законом порядку повідомлялись про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 згідно з ордером Грабік М.С. попередньо подав заяву, у якій просить дану справу розглядати за відсутності позивача та її представника, позовну заяву просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» в судове засідання 06.12.2023 не з`явився без поважних причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» повідомлялось судом у встановленому законом порядку. Будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило, відзив у запропонований судом строк не подано.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М.В. в судове засідання 06.12.2023 також не з`явилися з невідомих суду причин, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку.

За згодою сторони позивача, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 06.12.2023 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №002-01004-160214, за яким ліміт кредитної лінії становить 14300,00 грн; строк ліміту кредитної лінії - 661 календарний день (а.с. 7).

04.09.2022 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №25567, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №002-01004-160214 від 16.02.2014, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»,правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 395/К від 20.04.2018, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД», заборгованість за період з 11.08.2020 до 17.08.2020 в сумі 19111 грн 76 коп., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 13058,61 грн; простроченої заборгованості за комісією - 0,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6053,15 грн; строкової заборгованості за сумою кредиту - 0,00 грн; строкової заборгованості за комісією - 0,00 грн; строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн; строкової заборгованості за штрафами і пенями - 0,00 грн, за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 500,00 грн, що підлягає відшкодуванню боржником, загальна сума заборгованості становить 19611,76 грн (а.с. 6).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку, документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

13.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого напису №25567, виданого 04.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 19611,76 грн (а.с. 9).

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 внесено зміни до зазначеного вище Переліку документів. Зокрема, доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, у пункті 2 Переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчиненні виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 на час їх застосування, а саме: 04.09.2020, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.09.2020, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14).

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19).

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім цього, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримав від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД» передбачені чинним законодавством документи, в зв`язку з чим суду не доведено наявність у нотаріуса підстав вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, що зазначений у виконавчому написі, є безспірним.

Отже, за відсутності доказів безспірності заборгованості, суд дійшов висновку, що виконавчий напис від 04.09.2020 вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. без дотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд вважає позов обґрунтованим, тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стаття 59 Конституції України закріпила право кожної людини на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом установлено, що 01.10.2023 між адвокатом Грабіком М.С. та Гаврилюк О.І. було укладено договір про надання правничої допомоги, в якому зазначено, що за надання послуги з правової допомоги клієнт сплачує адвокату плату у розмірі 10000 грн.

При визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (правова позиція Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21).

В інших своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 Верховний Суд сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (пункти 268, 269).

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Суд, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн є не в повній мірі обґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд звертає увагу на те, що дана категорія справи відноситься до справ незначної складності, а Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість судових рішень щодо справ в аналогічних правовідносинах, що не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вивчення практики в аналогічній категорії справ. Окрім цього, суд зауважує, що предмет спору в цій справі не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних. Тобто підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Відтак, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 95, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, який зареєстровано в реєстрі за №25567, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №002-01004-160214 від 16.02.2014, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»,правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 395/К від 20.04.2018, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД», заборгованість за період з 11.08.2020 до 17.08.2020 в сумі 19111 грн 76 коп., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 13058,61 грн; простроченої заборгованості за комісією - 0,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6053,15 грн; строкової заборгованості за сумою кредиту - 0,00 грн; строкової заборгованості за комісією - 0,00 грн; строкової заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн; строкової заборгованості за штрафами і пенями - 0,00 грн, за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 500,00 грн, що підлягає відшкодуванню боржником, загальна сума заборгованості становить 19611,76 грн, - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«АЛАНД» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. та на сплату правової допомоги в розмірі 5000 (п`яти тисяч) грн 00 коп., всього в загальній сумі 6073 (шість тисяч сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АЛАНД», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 14, оф. 301.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 35.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 14.

Дата складення повного судового рішення - 07.12.2023.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА