Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року Справа № 160/18824/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2023 №104450009345 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправним;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з відповідною заявою, а саме з 24.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.04.2023 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №104450009345 від 01.05.2023 відмовлено позивачу в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу роботи. Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вважає, що страховий стаж її роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії є достатнім для призначення пенсії за віком, що підтверджується записами у трудовій книжці та відповідними документами. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:
- надання копії позовної заяви для відповідача разом із належним чином завіреними копіями документів які додаються до позовної заяви.
15.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію позовної заяви для відповідача разом із додатками.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/18824/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
19.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій просить:
- прийняти до розгляду подану заяву;
- рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2023 №104450009345 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком визнати протиправним;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди її роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 28.07.1981:
- з 06.08.1982 по 03.04.1986 в Дорожній машинолічильній станції та Обчислювальному центрі Донецької ордена Леніна залізничної дороги учнем оператора у цех випуску статистичних звітів та матеріалів та оператором першої категорії у відділі експлуатації обчислювальних і перфораційних машин;
- з 25.05.1987 по 31.07.1987 у сан. профілакторії «Берізка» Донецького заводу хімреактивів офіціанткою;
- з 01.08.1987 по 01.10.1990 у профілакторії «Берізка» в господарському цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральницею;
- з 01.10.1990 по 13.09.1993 у профілакторії «Берізка» господарського цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральником службових приміщень;
- з 20.09.1993 по 29.01.1996 у Донецькому медичному інституті ім. М. Горького кухонним робітником харчоблоку;
- період догляду за дитиною з ОСОБА_2 з 04.04.1988 по 03.04.1991.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з відповідною заявою, а саме: з 24.04.2023.
25.09.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104450009345 від 01.05.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із заявою від 24.04.2023 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи - 30 років, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 28.07.1981 серії НОМЕР_1 , оскільки жодних інших документів, які підтверджують страховий стаж ОСОБА_1 не надано, тож підстави для врахування трудового стажу відповідно до копії трудової книжки від 28.07.1981 серії НОМЕР_1 відсутні.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
24.04.2023 ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104450009345 від 01.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії позивачу, оскільки страховий стаж позивача становить 16 років 11 місяців 27 днів (необхідний страховий стаж - 30 років). До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно з копією трудової книжки НОМЕР_1 .
Вважаючи рішення про відмову відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Згідно з відомостями, які містяться в трудовій книжці позивача від 28.07.1981 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працювала:
- з 06.08.1982 по 03.04.1986 в Дорожній машинолічильній станції та Обчислювальному центрі Донецької ордена Леніна залізничної дороги учнем оператора у цеху випуску статистичних звітів та матеріалів та оператором першої категорії у відділі експлуатації обчислювальних і перфораційних машин;
- з 25.05.1987 по 31.07.1987 у сан. профілакторії «Берізка» Донецького заводу хімреактивів офіціанткою;
- з 01.08.1987 по 01.10.1990 у профілакторії «Берізка» в господарському цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральницею;
- з 01.10.1990 по 13.09.1993 у профілакторії «Берізка» господарського цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральником службових приміщень;
- з 20.09.1993 по 29.01.1996 у Донецькому медичному інституті ім. М. Горького кухонним робітником харчоблоку.
Отже, записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 28.07.1981 містять повні відомості, засвідчені підписами посадових осіб та відбитками печаток.
При цьому, суду не надано доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині зазначених періодів роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості чи були предметом судового розгляду.
З огляду на викладене, періоди роботи позивача, згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 28.07.1981, підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 04.04.1988 по 03.04.1991, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до страхового стажу зараховується весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року, тобто ті періоди трудової діяльності до 1 січня 2004 року, як це передбачено нормами Закону № 1788-ХІІ та законодавством СРСР.
За приписами частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Пунктом 11 Порядку №637 врегульовано, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала. При цьому, вимоги про обов`язкову наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачені.
Таким чином, відмова відповідача в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду, у якому вона здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), є протиправною, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
З огляду на викладене, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №104450009345 від 01.05.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає належним способом відновлення її порушеного права зобов`язання органу призначення пенсії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про часткове задоволення позовної заяви.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073,60 грн, що документально підтверджується квитанцією від 21.07.2023.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 715,73 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.05.2023 №104450009345 про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 28.07.1981:
- з 06.08.1982 по 03.04.1986 в Дорожній машинолічильній станції та Обчислювальному центрі Донецької ордена Леніна залізничної дороги учнем оператора у цеху випуску статистичних звітів та матеріалів та оператором першої категорії у відділі експлуатації обчислювальних і перфораційних машин;
- з 25.05.1987 по 31.07.1987 у сан. профілакторії «Берізка» Донецького заводу хімреактивів офіціанткою;
- з 01.08.1987 по 01.10.1990 у профілакторії «Берізка» в господарському цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральницею;
- з 01.10.1990 по 13.09.1993 у профілакторії «Берізка» господарського цеху Донецького заводу хімреактивів прибиральником службових приміщень;
- з 20.09.1993 по 29.01.1996 у Донецькому медичному інституті ім. М. Горького кухонним робітником харчоблоку;
- період догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею трирічного віку, з 04.04.1988 по 03.04.1991.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.04.2023 про призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, а також з урахуванням зарахованих цим рішенням періодів роботи.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн 73 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
The court decision No. 114656246, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 03.11.2023. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 160/18824/23. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: