Decision № 114656245, 22.08.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року Справа № 160/5626/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Крамному О.С.

за участю:

представника відповідача Федченка О.О.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач 22.03.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.11.2022 р. №UА204000/2022/000168/2.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що при митному оформленні товару за митними деклараціями, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей. Проте, відповідачем було незаконно відмовлено йому у прийнятті митних декларацій та митному оформлені пропуску задекларованого товару та прийнято неправомірні, необґрунтовані та безпідставні рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 квітня 2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив, в якому він зазначив, що позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару. Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод). За результатами перевірки документів та відомостей, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ, п. 6 ст. 54 МКУ.

17 квітня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній виклав аналогічну позицію заявлену у позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 р. розгляд справи за вказаною позовною заявою вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.06.2023 р. о 14:20 год.

23 червня 2023 року від Рівненської митниці надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 р. клопотання Рівненської митниці про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/5626/23 задоволено.

26 червня 2023 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

В підготовче судове засідання 29.06.2023 р. з`явився представник відповідача.

Усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу №160/5626/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27.07.2023 р. о 14:00 год.

20 липня 2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 р. клопотання Рівненської митниці про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/5626/23 задоволено.

27 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжне доручення від 15.11.2022 р. №114 та виписку з банківського рахунку ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» за період з 01.07.2022 р. по 24.11.2022 р.

В судове засідання 27.07.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

Наступне судове засідання призначено на 03.08.2023 р. о 15:50 год.

01 серпня 2023 року від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи електронну копію рахунку на оплату товару № 22SG5201 від 15.08.2022 р., яку під час формування додатків до позовної заяви, позивачем помилково не було долучено до сформованого пакету електронного цифрового файлу з доказами на обґрунтування позовних вимог.

В судове засідання 03.08.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

Наступне судове засідання призначено на 22.08.2023 р. о 14:00 год.

22 серпня 2023 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 22.08.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» зареєстроване 19.11.2018, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12241020000087941 про державну реєстрацію юридичної особи за кодом 42634661; основний вид діяльності за КВЕД: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

23 жовтня 2019 року між TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №SAG-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до п.2.1 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Згідно з п.3.1. Контракту поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для Сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставка партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання Специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно п.3.1.1. Контракту у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Згідно з п. 4.1 та 4.3. Контракту ціна на товар визначається Покупцем і Продавцем шляхом переговорів і вказується в Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту. За домовленістю Сторін, у разі несвоєчасної оплати товару, ціна товару може змінюватися після здійснення поставки. Зміні ціни оформляється додатковою угодою після чого Продавець повинен надати Покупцю коригуючи Специфікацію та інвойс. У ціну Товару включена вартість упаковки і маркування.

Відповідно до п. 5.2 Контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних Специфікаціях (Додатках) до Контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у Специфікації, можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди.

01 липня 2022 року між компанією TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (покупець) укладено Специфікацію (Додаток) №25 до Контракту від 23.10.2019 р. №SAG-1-2020, згідно з якою обумовлено поставку такого товару:

1. Інверторний генератор Vitals Master IG, в кількості 70 шт. по ціні 119,00 дол. США за шт. на загальну суму 8330.00 дол. США.;

2. Бензиновий генератор Vitals Master KLS, в кількості 50 шт. по ціні 122,50 дол. США за шт. на загальну суму 6125,00 дол. США.;

3. Дизельний генератор Кентавр КДГ-505ЕК, в кількості 160 шт. по ціні 308,00 дол. США за шт. на загальну суму 49280,00 дол. США.;

4. Дизельний генератор Кентавр КДГ-505ЕК/З, в кількості 90 шт. по ціні 310,00 дол. США за шт. на загальну суму 27900,00 дол. США;

5. Бензиновий генератор Vitals Master KLS, в кількості 30 шт. по ціні 250,30 дол. США за шт. на загальну суму 7509,00 дол. США;

6. Бензиновий генератор Vitals Master KLS, в кількості 20 шт. по ціні 265,00 дол. США за шт. на загальну суму 5300,00 дол. США;

7. Бензиновий генератор Vitals Master KLS, в кількості 30 шт. по ціні 236,40 дол. США за шт. на загальну суму 7092,00 дол. США;

8. Дизельний генератор Vitals WP, в кількості 50 шт. по ціні 320,36 дол. США за шт. на загальну суму 16018,00 дол. США;

9. Дизельний генератор Vitals WP, в кількості 50 шт. по ціні 330,30 дол. США за шт. на загальну суму 16515,00 дол. США.

Всього на суму 144069,00 дол. США.

У специфікації від 01.07.2022 р. №25 визначено строк поставки: серпень - вересень 2022 р., виробник товару: TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD Китай, вантажоодержувач: ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ», умови поставки: FOB Циндао, Китай, згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010», умови оплати: попередня оплата в розмірі 139734,40 дол. США, оплата в розмірі 4334,60 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного товару.

Покупець сплатив на користь продавця 139734,40 дол. США платіжним дорученням в іноземній валюті від 18.08.2022 р. №1240. Вказане платіжне доручення містять відбиток штампа банку платника, дати виконання та підпису відповідного виконавця банку.

Разом з цим, було складено пакувальний лист до контракту від 23.10.2019 р. №№SAG-1-2020, специфікації від 01.07.2022 р. №25, рахунок-фактури від 15.08.2022 р. №22SG5201 на загальну кількість 522 шт., вага нетто 48747,80 кг, брутто 50358,80 кг.

15 жовтня 2019 року між Global Container Lines Latvia SIA (Латвія, перевізник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (Україна, замовник) укладено договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019, згідно із пунктами 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання за плату виконати міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів замовника; детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід`ємною частиною цього договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» подано заявку від 01.07.2022 р. № 1/106 на міжнародне морське перевезення до договору №1510/912/2019 від 15.10.2019 до компанії Global Container Lines Latvija SIA (перевізнику), якою сторони погодили умови та вартість послуг і вантажоперевезень:

1) маршрут прямування вантажу: порт Нінгбо, Китай порт Гданськ, Польща Клевань, Україна;

2) готовність вантажу: 01.07.2022 р.;

3) назва фірми відправника: TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай);

4) назва фірми одержувача, адреса розвантаження: ТОВ «ПК «ДТЗ», м. Дніпро, вул. Гебріна, 1;

5) вага вантажу, кг: 50358,80;

6) необхідний тип обладнання, кількість: 2х40HQ;

7) тип транспортного засобу: судно типу «контейнеровіз»;

8) назва вантажу: бензинові генератори;

9) кількість упакувань: 522 упакувань;

10) вартість послуги: фрахт за маршрутом Нінгбо Гданськ 11900 (2х40HQ) дол. США (перевантаження входить в загальну вартість), доставка наземним транспортом: Гданськ-Клевань 4000 (2х40HQ) дол. США; разом 15900,00 дол. США;

11) додаткові витрати (оформлення додаткових документів, страхування, конвой, інше): немає.

Компанія Global Container Lines Latvija SIA (перевізник) виписало ТОВ «ПК «ДТЗ» рахунок від 30.09.2022 р. № L51790 із терміном сплати до 04.10.2022 р.

Global Container Lines Latvia SIA видало довідку про транспортні витрати, згідно із якою вартість транспортування вантажу у контейнері TCNU6893539 TRHU7950750 за маршрутом Нінгбо, Китай Гданськ, Польща становить 11900 дол. США, вартість доставки залізничним транспортом Гданськ, Польща Клевань, Україна становить 4000 дол. США. Вантаж додатково не страхувався, перевантаження контейнерів враховано.

25 жовтня 2022 року компанія Global Container Lines Latvija SIA (виконавець) і ТОВ «ПК «ДТЗ» (замовник) склали акт виконаних робіт про те, що у вересні 2022 року виконавець виконав роботу з мультимодального перевезення вантажу у 2х40HС контейнері TCNU6893539 TRHU7950750 із Нінгбо, Китай у Клевань, Україна, згідно з рахунком від 30.09.2022 р. № L51790. Загальна вартість наданих послуг за перевезення склала 15900 дол. США, включаючи вартість перевантаження контейнерів.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вищевказаних товарів товариством до митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД): від 02.11.2022 р. №UA204020/2022/028369, в якій митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю підприємством надано митному органу документи, передбачені ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № SAG-1-2020 від 23.10.2019 р.; додаток (специфікації) до нього № 25 від 01.07.2022 р., рахунок - фактуру № 22SG5201 від 15.08.2022 р.; пакувальний лист до нього від 15.08.2022 р., технічний опис товарів. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.10.2019 р.; коносамент №BW22080033 від 18.08.2022 р.; довідку про транспортні витрати від 30.09.2022 р.; залізничну накладну №44412 від 18.08.2022 р.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку із чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

При перевірці документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості, виявлено таке:

1) до митного оформлення декларантом надано залізничну накладну, де отримувачем товару вказано ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс», що не кореспондується із заявленими за митною декларацією відомостями.

2) Відповідно до пункту 1.2 Договору від 15.10.2019 р. №1510/912/2019 детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід`ємною частиною Договору. До митного оформлення заявки не надано. До митного оформлення надано Довідку про транспортні витрати від 30.09.2022 р. б/ н, що суперечить положенням наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599.

3) Відповідно до умов оплати згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25 покупцем повинна бути здійснена попередня оплата у сумі 139734,40 дол. США. До митного оформлення не надано жодних банківських платіжних документів, для підтвердження виконання умов оплати.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

4) банківські платіжні документи, щодо виконання умов оплати згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25;

5) заявку відповідно до пункту 1.2 Договору від 15.10.2019 р. №1510/912/2019;

6) митну декларацію країни відправлення;

7)документи, що містять відомості про додатково понесені витрати з транспортування товарів відповідно до положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599; У відповідності до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Листом від 03.11.2022 р. №01-03/11 ТОВ «ПК «ДТЗ» додатково надано митниці пояснення та надано до митниці такі документи: додаткова угода від 01.03.2022 р. №9, прас-лист від 26.05.2022 р., комерційна пропозиція виробника від 10.06.2022 р., платіжне доручення від 18.08.2022 р. №1240, заявка на перевезення від 01.07.2022 р. №1/106, інвойс від 30.09.2022 р. №L51790 про сплату транспортних витрат, акт виконаних робіт від 25.10.2022 р.

Також, декларантом повідомлено, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом, Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 03.11.2022 р. №UА204000/2022/000168/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару від 03.11.2022 р. №UА204000/2022/000168/2 зазначено таке:

«I. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця мас право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонуеться з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності:

До митного оформлення декларантом надано залізничну накладну, де отримувачем товару вказано ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс», що не кореспондується із заявленими за митною декларацією відомостями.

Додатково надана комерційна пропозиція від 10.06.2022 р. містить відомості про кількість товару, що кореспондується із імпортованою партією, однак, не відповідає кількості товару, що узгоджено сторонами згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25.

Відповідно до пункту 1.2 Договору від 15.10.2019 р. №1510/912/2019 детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід`ємною частиною Договору. Медана додатково Заявка №1/106 від 01.07.2022 р. містить відомості про вагу товару, однак, рахунок виписано значно пізніше 15.08.2022 р., що унеможливлює встановлення точної ваги товару при поданні заявки на перевезення.

Декларантом додатково надано платіжне доручення від 18.08.2022 р. №1240, однак, оплата здійснена пізніше ніж виписаний рахунок від 15.08.2022 р. №22SG5201, що не кореспондується із умовами оплати згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25.

Додатково наданий рахунок від 30.09.2022 р. №L51790 містить відомості про вартість морського фрахту та залізничної доставки, однак, не містить відомостей про вартість організації такого перевезення (експедиторська винагорода). Згідно відомостей рахунку від 30.09.2022 р. №L51790 оплата за надані послуги повинна бути здійснена 04.10.2022 р. Декларантом не надано банківських платіжних документів, що підтверджували б виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №151790.

II. Стосовно товару №1 - Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД від 31.10.2022 р. №UA408020/2022/051353 - за рівнем митної вартості 6,22 дол. США/кг.

Стосовно товару №2 - Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за МД від 28.10.2022 р. №UA110110/2022/006550 - за рівнем митної вартості 6,21 дол. США/кг.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки;

3) митну декларацію країни відправлення;

4) документи, що містять відомості про додатково понесені витрати з організації транспортування товарів відповідно до положень наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599;

5) банківські платіжні документи, що підтверджували б виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №L51790.

Також, позивачем було долучено до матеріалів справи платіжне доручення від 15.11.2022 р. №114 про сплату Global Container Lines Latvija SIA коштів у розмірі 55,650 дол.США.

Крім того, в матеріалах справи міститься виписка за рахунками ТОВ «ПК «ДТЗ» за період з 01.07.2022 р. по 22.11.2022 р.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. в адміністративній справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

В оскаржуваному рішенні коригування митної вартості товару від 03.11.2022 р. №UА204000/2022/000168/2 зазначено таке:

«I. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять неточності:

До митного оформлення декларантом надано залізничну накладну, де отримувачем товару вказано ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс», що не кореспондується із заявленими за митною декларацією відомостями.

Додатково надана комерційна пропозиція від 10.06.2022 р. містить відомості про кількість товару, що кореспондується із імпортованою партією, однак, не відповідає кількості товару, що узгоджено сторонами згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25.

Відповідно до пункту 1.2 Договору від 15.10.2019 р. №1510/912/2019 детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід`ємною частиною Договору. Надана додатково Заявка №1/106 від 01.07.2022 р. містить відомості про вагу товару, однак, рахунок виписано значно пізніше 15.08.2022 р., що унеможливлює встановлення точної ваги товару при поданні заявки на перевезення.

Декларантом додатково надано платіжне доручення від 18.08.2022 р. №1240, однак, оплата здійснена пізніше ніж виписаний рахунок від 15.08.2022 р. №22SG5201, що не кореспондується із умовами оплати згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25.

Додатково наданий рахунок від 30.09.2022 р. №L51790 містить відомості про вартість морського фрахту та залізничної доставки, однак, не містить відомостей про вартість організації такого перевезення (експедиторська винагорода).

Згідно відомостей рахунку від 30.09.2022 р. №L51790 оплата за надані послуги повинна бути здійснена 04.10.2022 р. Декларантом не надано банківських платіжних документів, що підтверджували б виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №151790.

Щодо тверджень митниці, про те, що декларантом не подано всіх документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч.2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ суд зважає на таке.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: 1) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписки з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; 3) митної декларації країни відправлення; 4) документів, що містять відомості про додатково понесені витрати з організації транспортування товарів відповідно до положень наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599; 5) банківських платіжних документів, що підтверджували б виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №L51790. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд зазначає, що товариством митниці були надані усі наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості задекларованих товарів, а саме: для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, разом з ЕМД підприємством було надано митниці документи, передбачені ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт №SAG-1-2020 від 23.10.2019 р.; додаток (специфікації) до нього № 25 від 01.07.2022 р., рахунок - фактуру № 22SG5201 від 15.08.2022 р.; пакувальний лист до нього від 15.08.2022 р., технічний опис товарів. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) № 1510/912/2019 від 15.10.2019 р.; коносамент № ВШ22080033 від 18.08.2022 р.; довідку про транспортні витрати від 30.09.2022 р.; залізничну накладну №44412 від 18.08.2022 р.

У процесі консультацій щодо митного оформлення спірної товарної партії на вимогу митниці товариством додатково були надані надано митниці документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, а саме: додаткову угоду №9 від 01.03.2022 р.; прайс-лист виробника від 26.05.2022 р.; комерційну пропозицію виробника від 10.06.2022 р.; платіжне доручення №1240 від 18.08.2022 р.; заявку на перевезення №1/106 від 01.07.2022 р.; інвойс №L51790 від 30.09.2022 р. щодо оплати транспортних витрат; акт виконаних робіт від 25.10.2022 р.

Таким чином, з наведеного вбачається, що в процесі митого оформлення митниці товариством були надані на вимогу митниці такі документи з переліку, сформованого митницею:

- банківський платіжний документ, що підтверджує виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №L51790 - платіжне доручення від 18.08.2022 р. №1240.

Вимога митниці про надання документів, що містять відомості про додатково понесені витрати з організації транспортування товарів відповідно до положень наказу МФУ від 24.05.2012 р. №599 є протиправною, оскільки наказом МФУ від 24.05.2012 р. №599 затверджено виключно форму декларації митної вартості та Правила її заповнення, при цьому у наказі не встановлено перелік або вимоги до документів, що містять відомості про додатково понесені витрати з організації транспортування товарів, тобто митниця вимагає надання неіснуючих документів, що робить її нікчемною. Митниці були надані зазначені вище документи на підтвердження транспортних витрат, на підставі яких вона мала можливість здійснити перевірку числових показників заявленої транспортної складової митної вартості.

Не надання ж товариством митниці в спірному випадку декларування таких додаткових документів, як: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписки з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки; митної декларації країни відправлення; обумовлене тим, що вони відсутні у товариства, а вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ, вони передбачені як додаткові документи, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені частиною 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

23 жовтня 2019 року між TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №SAG-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.3.5, 3.6 Контракту визначені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких означені документи відсутні.

Таким чином товариство, відповідно до умов зазначеного Договору, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

Щодо тверджень митниці, про те, що до митного оформлення декларантом надано залізничну накладну, де отримувачем товару вказано ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс», що не кореспондується із заявленими за митною декларацією відомостями, суд зазначає таке.

З цього приводу суд зазначає, що вказане не може вважатись розбіжністю, яка має вплив на правильність визначення митної вартості, оскільки в якості одержувача товару в залізничній накладній зазначено ТОВ «Спільне українсько-грецьке підприємство «Імтрекс», яке є отримувачем товару в кінцевому пункті перевезення - на станції Клевань. В якості відправника контейнера зазначена компанія - власник транспортного терміналу в пункті відправлення. Таке заповнення накладної є звичайною практикою вантажних перевезень залізницею. В накладній зазначено, що власником товару є ТОВ «ПК «ДТЗ».

Щодо тверджень митниці, про те, що додатково надана комерційна пропозиція від 10.06.2022 р. містить відомості про кількість товару, що кореспондується із імпортованою партією, однак, не відповідає кількості товару, що узгоджено сторонами згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25, суд зазначає таке.

23 жовтня 2019 року між TAIZHOU SAGA IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (м. Дніпро) (Покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №SAG-1-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.2.1 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією.

Відповідно до п. 2.3 Контракту визначено, що Товар, що поставляється повинен відповідати кількості зазначеній у Специфікаціях (Додатках) до цього Контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією.

В цьому випадку здійснювалась поставка однієї з декількох частин товарної партії за однією специфікацією, номенклатура, кількість, вартість товару якої зафіксовано у рахунку - фактурі (інвойсі), як це передбачено пунктами 2.1, 2.3 Контракту, тобто кількість товару повинна відповідати рахунку-фактурі (інвойсу), а не специфікації.

Відповідно до означеною митницею комерційної пропозиції загальна кількість зазначеного у ній товару становить 522 шт., що повністю відповідає цій же загальній кількості товару, зазначеній у рахунку-фактурі №22SG5201 від 15.08.2022 р.

Щодо тверджень митниці, про те, що відповідно до пункту 1.2 Договору від 15.10.2019 р. №1510/912/2019 детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником, які є невід`ємною частиною Договору. Надана додатково Заявка №1/106 від 01.07.2022 р. містить відомості про вагу товару, однак, рахунок виписано значно пізніше 15.08.2022 р., що унеможливлює встановлення точної ваги товару при поданні заявки на перевезення, суд зазначає таке.

З цього приводу суд зазначає, що заявка є невід`ємною частиною договору перевезення вантажу морським транспортом, тобто означені документи є різними по своїй суті, а тому посилання митниці, яким чином виставлення рахунку на оплату товару 15.08.2022 р. впливає, на думку митниці, на можливість встановлення точної ваги товару при поданні заявки на перевезення від 01.07.2022 р., тим більше, що у рахунку відомості про вагу товару не зазначені взагалі. Вага товару, зазначена у заявці на перевезення - 50358,80 кг. повною мірою кореспондується з його вагою, зазначеною у пакувальному листі, коносаменті, залізничній товаро-транспортній накладній, тому означене твердження митниці є необґрунтованою.

Щодо тверджень митниці, про те, що декларантом додатково надано платіжне доручення від 18.08.2022 р. №1240, однак, оплата здійснена пізніше ніж виписаний рахунок від 15.08.2022 р. №22SG5201, що не кореспондується із умовами оплати згідно Специфікації від 01.07.2022 р. №25, суд зазначає таке.

Відповідно до пп. 5.1., 5.2. Контракту, оплата Товару, що поставляється згідно даного Контракту, здійснюється Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок Продавця на підставі Специфікацій (Додатків), шляхом пряного банківського переказу по системі S. F І. F Т. (п. 5.1.). Умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних Специфікаціях (Додатках) до контракту (п. 5.2.).

З наведеного вбачається, що єдиною підставою для здійснення оплати за товар є Специфікація, якою визначаються і умови оплати за товар.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 25 від 01.07.2022 р., визначено умови оплати за товар - попередня оплата за товар в розмір 139734,40 дол. США. Оплата за товар в розмірі 4334,60 дол. США здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару. Відповідно до платіжного доручення № 1240 від 18.08.2022 р., була здійснена попередня оплата за товар за специфікацією № 25 в розмірі 139734,40 дол. США, що повною мірою кореспондується з умовами Специфікації, тобто твердження митниці ґрунтується на неправильному аналізі відомостей поданих документів.

Щодо тверджень митниці, про те, що додатково наданий рахунок від 30.09.2022 р. №L51790 містить відомості про вартість морського фрахту та залізничної доставки, однак, не містить відомостей про вартість організації такого перевезення (експедиторська винагорода), суд зазначає таке.

Для підтвердження транспортних витрат митниці разом з ЕМД був наданий договір №1510/912/2019 міжнародного морського перевезення (фрахту). Перевізником за договором виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA», яка відповідно до пункту 1.1 виконала взяті на себе зобов`язання з перевезення вантажу. Виходячи з умов заявки на перевезення № 1/106 від 01.07.2022 р., яка є невід`ємною частиною Договору та відомостей рахунку №L51790 від 30.09.2022 р., у цьому випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу, частиною якого було морське перевезення.

Умови Договорів транспортного експедирування та морського перевезення визначені різними нормативно-правовими актами. Так, відносно умов Договору транспортно експедиторського обслуговування застосовуються норми Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Відносно ж умов Договору морського перевезення вантажу застосовуються норми Кодексу торговельного мореплавства України, Закону України «Про мультимодальні перевезення».

Відповідно до ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства України, умови морського перевезення вантажів визначаються договором. Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю морського транспорту визначаються Законом України "Про мультимодальні перевезення".

Відповідно до ст. 133 цього ж Кодексу, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до ч. ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

З наведеного вбачається, що спеціальними правовими нормами та умовами Договору у разі здійснення мультимодального перевезення вантажу не передбачена плата за транспортно - експедиторські послуги за межами митної території України, тому зазначення такої плати у рахунку на оплату протирічить як умовам Договору, так і означеним правовим нормам.

Щодо тверджень митниці, про те, що згідно відомостей рахунку від 30.09.2022 р. №L51790 оплата за надані послуги повинна бути здійснена 04.10.2022 р. Декларантом не надано банківських платіжних документів, що підтверджували б виконання умов оплати згідно рахунку від 30.09.2022 р. №151790, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.2. Договору перевезення № 1510/9122019, Замовник сплачує виставлений Перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського перевезення (фрахту) вантажів на протязі 45 календарних днів з дати вивантаження контейнерів в порту. Відповідно до штампу митниці на товаросупровідних документах, товар було вивантажено у порту призначення 19.10.2022 р.

Таким чином, дата оплати коштів за послуги з перевезення - 04.10.2022 р., зазначена в рахунку не відповідає умовам Договору, тому не повинна була сплачуватись товариством в зазначений термін. На момент здійснення декларування спірної товарної партії встановлений умовами Договору строк для оплати коштів за послуги з перевезення не сплинув, товариством оплата здійснена не була, тому надати банківські платіжні документи щодо її здійснення не надавалось можливим.

З огляду на викладене, суд зазначає про необґрунтованість зауважень митниці щодо повноти оплати ТОВ «ПК «ДТЗ» за імпортовані товари та необхідність надання у зв`язку з цим декларантом додаткових банківських платіжних документів.

Разом з цим, суд зауважує, що відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16).

«Крім того, судами попередніх інстанцій доречно зауважено, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб`єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей» (Постанова від 20.03.2018 у справі №815/4132/17).

«Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.» (Постанова від 19.11.2019, справа №804/911/14).

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.

З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товару, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.

Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведеній поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 20995,39 грн. згідно з платіжною інструкцією від 16.03.2023 р.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.11.2022 р. №UА204000/2022/000168/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (вул.Надії Алексєєнко, буд.100, прим.1, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 20995 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 03.11.2023 р.

Суддя А.В. Савченко