Decision № 114174039, 11.10.2023, Svaliava District Court of Zakarpattia Oblast

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1935/23

Провадження № 2/306/649/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Стеблей А.В.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів м.Свалява справуза позовом ОСОБА_1 до Керецьківської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останнього залишилось спадкове майно, яке складається з належного такому житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Зазначає, що покійний батько залишив заповітне розпорядження, яким все своє майно заповів їй. Посилається на те, що її мама відмовилася від прийняття спадщини за померлим чоловіком ОСОБА_2 . Вказує на те, що позивач є єдиною спадкоємицею після смерті батька, звернувшись у встановлений законом строк до нотаріальної контори, їй було повідомлено, що оформити право власності на спірний житловий будинок неможливо, так як покійний батько не провів первинну реєстрацію такого. Тому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позивач позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представник Керецьківської сільської ради просив розгляд справи проводити за наявними в матеріалах такої документами (а.с.30, 32).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.05.2020 року ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 45 (а.с.3).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.09.1984 року, батьком позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батько- ОСОБА_2 та мати- ОСОБА_3 (а.с. 6).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.09.2008 року позивачка змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 7).

Матеріалами справи встановлено, що померлий ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був власником дворогосподарства за адресою АДРЕСА_2 (а.с.9-12).

Довідкою № 132 від 01.08.2023 року, встановлено, що у зв`язку із зміною нумерації будинків у 1990 році, дворогосподарству за адресою АДРЕСА_2 , присвоєно адресний номер 59 (а.с.23)

Згідно довідки № 850 від 22.10.2023 року, на день смерті ОСОБА_2 у двогоросподарстві за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані та проживали померлий ОСОБА_2 , його дружинна ОСОБА_3 , та дочка ОСОБА_1 (а.с.21)

Згідно технічного паспорту (Інвентаризаційна справа №299/2020) на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , такий складається з «А» - житловий будинок; «Б» - літньої кухні; «В» - сарай; «Г» - вбиральня; «Д» - сарай; №1,2 огорожа. Вартість такого відповідно до довідки ФОП ОСОБА_6 від 16.10.2020 року № 264 становить 111 001,00 грн (а.с.13-20, 22).

Вищезгадані обставини стверджуються відповідними документами і ніким не оспорюються.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду з захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути ... в т.ч. припинення дії, яка порушує право.

За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину … .

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Керецьківськоїсільської радипро визнанняправа власностіна житловийбудинок впорядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 16 жовтня 2023 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

11.10.2023 року