Court ruling № 113805094, 29.09.2023, Shevchenkivskyi District Court of Zaporizhzhia City

Справа №336/1341/16-ц

Провадження№6/336/286/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІ ФІНАНС» про заміну стягувача його правонаступником, -

встановив:

Представник ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» Вакуленко В.М., яка діє на підставі Довіреності №1748 від 07.09.2023 (строк дії до 07.09.2024), посилаючись на ст.ст. 104, 512, 514, 516 ЦК України та ст.ст. 442,446 ЦПК України, звернулася до суду з заявою, в якій просила замінити вибулого Стягувана ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у виконавчих листах №336/1341/16-ц на правонаступника ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС».

Заяву обґрунтовуєтим,що 22 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя постановив ухвалу за заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» по справі № 336/1341/16-ц про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 року з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 липня 2022 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір відступлення права вимоги № 1404ДФВ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 р., а тому наявні всі підстави для заміни сторони відкритого виконавчого провадження.

Вивчивши матеріали цивільної справи №336/1341/16ц, заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. Суд замінює таку сторону її правонаступником.(ст.442 ЦПК України)

Відповідно до ч.2 ст. 442 ЦПК України, заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зч.2ст.442ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже, сторонами справи щодо заміни сторони у виконавчому провадженні є заявник (як правонаступник), первісний стягувач, боржник і державний/приватний виконавець.

Стаття 442 ЦПК України, яка визначає порядок заміни сторони виконавчого провадження, розміщена в розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» Цивільного процесуального кодексу України, тобто відноситься до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення.

Заява про заміну сторони у виконавчому провадженні є заявою по суті справи, до якої в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а також положення ст. 183 ЦПК України.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України «Про деякі правові аспекти заміні сторони виконавчого провадження», у випадку заміни сторони (юридичної особи) у виконавчому написі нотаріуса, який пред`явлено до державної виконавчої служби-приватного виконавця, стороні необхідно звернутися до суду з письмовою заявою про заміну сторони у виконавчому написі. До такої заяви зазвичай додаються докази того, що юридична особа являється правонаступником тієї юридичної особи, яка вибула (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, копії протоколів зборів тощо).

Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського району м. Запоріжжя від 22.04.2016 (справа №336/1341/16-ц, провадження№2/336/1249/2016) задоволено позов ПАТ КБ «Правекс-Банк про стягнення заборгованості за кредитним договором та з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 солідарно стягнуто а користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк» (код ЄДРПОУ 14360920, місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, 9/2) заборгованість за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 року у сумі 14 823,08 дол.США грн., що на день ухвалення рішення за курсом НБУ складало 376 061 грн. 54 коп. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 5767 грн. 66 коп.

06.05.2016 копія рішення, що набрало законної сили та два виконавчих листа були отримані представником позивача. (Том-1,а.с.49)

Ухвалою суду від 28.09.2017 (провадження №/336/217/2017) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10.01.2018 апеляційна скарга ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на ухвалу суду від 28.09.2017 визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвалою суду від 22.03.2018 (провадження №6/336/40/2018) задоволено заяву скарга ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та замінено стягувача Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (код ЄДРПОУ 14360920) правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 336/1341/16-ц від 18.05.2016 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 року у сумі 14823,08 доларів США, що на день ухвалення рішення за курсом НБУ складало 376061,54 грн., та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 5767,66 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2019 (провадження №2-п/336/14-19) залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Правекс Банк» (правонаступник стягувача ТОВ «ФК» Довіра та гарантія») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

14.07.2022 між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», був укладений Договір відступлення права вимоги № 1404ДФВ. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 р. боржниками по якому є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків - є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №804/536/18.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах,без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувана його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення, при цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдииійністю, виконуваністю.

Автоматизована система виконавчого провадження працює у двох режимах: загальний, де за призвищем, ім`ям та по батькові, найменуванням юридичної особи чи за кодом юридичної особи або за номером виконавчого провадження можна дізнатися чи є відкриті чи завершені виконавчі провадження у відношенні певної особи та яка виконавча служба їх відкрила/закрила, в тому числі, інша частина системи виконавчого провадження містить розділ доступу сторін виконавчого провадження до даних виконавчого провадження.

Згідно із 4.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 т.15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи, водночас, такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013р. у справі №6-122цс13.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому, реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом СУМ можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки, новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону У країни «Про виконавче провадження», адже, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, ним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього Закону, а також рішеннями, які відповідно до нього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частішою 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником на стадії виконання судового рішення.

З наведених положень ст.442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи вищезазначене та позиції Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії пронесу, оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження>к

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 2- 3897/10, від 05 грудня 2018 року в справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року в справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), а також постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Враховуючи той факт, що виконавчі листи № 336/1341/16-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Правекс-Банк», правонаступником якого було ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» заборгованості за кредитним договором № 2829-046/08Р від 02.10.2008 перебуває на виконанні (Том-2, а.с.5), а тому звернення ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» із вказаною заявою відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», в зв`язку з чим, наявні правові підстави для задоволення вказаної заяви про заміну вибулого стягувана виконавчого провадження на його правонаступника.

Вказана позиція підтримана 19 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 2-1105/10, провадження № 61-19386св21 (ЄДРСРУ № 106940349), оскільки, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 512 ЦК України, ч. 1 та ч. 5 ст. 442 ЦПК України, суд-

постановив:

Заяву задовольнити

Замінити вибулого Стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у виконавчих листах, виданих на підставі заочного рішення Шевченківського району м. Запоріжжя від 22.04.2016 (справа №336/1341/16-ц, провадження№2/336/1249/2016) про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором 2829-046/08Р від 02.10.2008 року на Правонаступника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.С. Звєздова