Decision № 11368669, 07.04.2010, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2010 р.Справа № 28-6/21-09-995 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Кулевча";

до відповідача Кулевчанська сільська рада Саратського району Одеської області

3-тя особа відповідача: Сільськогосподарський виробничий кооператив "РОСІЯ";

про визнання права власності та зобов`язання видати свідоцтво

Суддя

Представники:

Від позивача: Пеліван Є.К. - за дорученням;

Від відповідача: Статіров М.М. - сільський голова;

Від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кулевча»звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності на оздоровчо-спортивний комплекс. Позовні вимоги ТОВ «Агрофірма Кулевча»неодноразово уточнювались та доповнювались, про що наявні відповідні заяви в матеріалах справи. Згідно останніх уточнень позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кулевча»(далі Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області (далі Відповідач) про визнання права власності на оздоровчо-спортивний комплекс, розташований в с. Кулевча, вул. 60-річчя Жовтня б/н, в склад якого входять перелічені у заяві об’єкти, та зобов’язати Кулевчанську сільську раду Саратського району Одеської області видати свідоцтво про право власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2009р. до участі у справі залучено Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2009 р. позовні вимоги задоволені частково, а саме: визнано за ТОВ «Агрофірма Кулевча»право власності на оздоровчо-спортивний комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул.60 років Жовтня, б/н до складу якого входить майно, заявлене позивачем. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2009 р., рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2009 р. було скасовано та ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. за касаційною скаргою ТОВ «Агрофірма Кулевча», рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2009 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2009 р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 11 лютого 2010 року справу прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І., присвоєно справі №28-6/21-09-995 та призначено до розгляду на 10 березня 2010 року.

09.03.2010 року на адресу суду надійшло звернення Саратської районної ради щодо незаконного привласнення ТОВ „Агрофірма „Кулевча”” оздоровчо-спортнивного комплексу.

Представник позивача в судовому засіданні 10.03.2010 року надав копію пояснювального звіту до розподільчого балансу ТОВ „Агрофірма „Кулевча”” станом на 01.04.2003 року, для залучення до матеріалів справи, вказані докази були залучені до справи. Крім того представник позивача на виконання ухвали суду надав додаткові пояснення стосовно позовних вимог з урахуванням постанови ВГСУ.

Відповідач 22.03.2010 року надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю. Крім того відповідачем було надано до суду клопотання про перерву в порядку ст..77 ГПК України, оскільки Одеським апеляційним адміністративним судом розглядається справа про визнання недійсної державної реєстрації ТОВ „Агрофірми „Кулевча”” та 16.03.2010 року було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст надано не було.

Вказане клопотання було задоволено судом та відкладено розгляд справи на 7 квітня 2010 року.

07.04.2010 року відповідач надав копію ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, яка була залучена до матеріалів справи.

Представник позивача в свою чергу надав витяг з ЄДРПОУ станом на 7 квітня 2010 року, згідно якого ТОВ „Агрофірма „Кулевча”” не виключена з реєстру.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просить суд визнати право власності за ТОВ „Агрофірма „Кулевча”” на новостворене майно - оздоровчо-спортивний комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул.60 років Жовтня, б/н та зобов’язати Кулевчанську сільську раду Саратського району Одеської області видати свідоцтво на право власності.

Відповідач вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кулевча»19.01.2009р. звернулось до Кулевчанської сільської ради із заявою про видачу рішення на одержання свідоцтва про право власності на оздоровчо-спортивний комплекс ТОВ «Агрофірма Кулевча».

За рішенням Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області від 22.01.2008 року № 4 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кулевча»про оформлення права власності на спортивно-оздоровчий комплекс було відмовлено.

Вважаючи безпідставною відмову Відповідача в оформленні права власності на спірне майно, Позивач просить визнати за ТОВ «Агрофірма Кулевча»право власності на новостворене ним майно - оздоровчо-спортивний комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул.60 років Жовтня, б/н до складу якого входить:

Перший поверх:

1.Коридор 27,5           кв.м.;                     10. Комора 7,7                     кв.м.;

2.Кабінет 18,0                     кв.м.;                              11. Сходова клітка 5,2           кв.м.;          

3.Роздягальня 15,6          кв.м.;                              12. Підсобне приміщення5,8 кв.м.;

4. Душова 11,1           кв.м.;                              13. Буфет 9,4                     кв.м.;

5. Душова 11,2           кв.м.;                     14.Комора 18,1                     кв.м.;

6.Коридор 16,3           кв.м.;                              15. Комора9,7                     кв.м.;

7. Басейн 29,0           кв.м.;                     16. Буфет 8,6                               кв.м.;

8. Сауна 7,0                     кв.м.;                              17. Склад 117,6                     кв.м.;

9. Щитова4,2                     кв.м.;

Другий поверх:

1.Спортивна зала 271,2 кв.м.;           2. Спортивна зала 42,1           кв.м.;

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що вищевказане майно є новоствореним об’єктом, добудованим за рахунок Позивача та введеним в експлуатацію в порядку, передбаченим діючим законодавством України, на підставі чого Позивач набув право власності на створене ним майно відповідно до статей 331,392 ЦК України. Відмова Відповідача оформити право власності ТОВ «Агрофірма Кулевча»є порушенням прав останнього та підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заперечуючи проти позову, посилаються на те, що об’єкт незавершеного будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003р. № 1253підлягає безкоштовній передачі до комунальної власності Кулевчанської сільської ради Одеської області за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія», на балансі якого обліковувався вищевказаний об’єкт незавершеного будівництва.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Підставою для прийняття Відповідачем рішення про відмову Позивачу в оформленні права власності на спірне майно стало те, що об’єкт незавершеного будівництва на думку Відповідача не підлягав паюванню згідно заяви СВК «Росія», оскільки знаходився на балансі цього підприємства, що унеможливлює встановлення права власності заявника (Позивача) на це майно.

Підпунктом «а»пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р. № 6/5 встановлено, що оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, - місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, фізичним особам, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об’єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об’єкта і введення його в експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач дійсно звернувся до Відповідача з заявою про оформлення права власності на спортивно-оздоровчий комплекс, не зазначивши при цьому які документи додавались до такої заяви.

В позовній заяві Позивач зазначив, щодо заяви було надані наступні документи:

Копія рішення Кулевчанської сільської ради Одеської області № 76 від 06.03.2000р. «Про виділення земельної ділянки КСП «Агрофірма Кулевча»;

Копія Акту державної технічної комісії від 03.01.2001р. про готовність об’єкта до експлуатації;

Копія розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації № 28 від 01.01.2001р. «Про затвердження акту прийому в експлуатацію закінченого будівництва оздоровчо-спортивного комплексу».

При вивченні зазначених доказів, судом встановлено, що Позивач не надав Відповідачу акту про право власності ТОВ «Агрофірма Кулевча»на земельну ділянку або рішення про відведення Позивачу земельної ділянки, відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Відповідно до рішення Кулевчанської сільської ради Одеської області № 76 від 06.03.2000р. земельна ділянка була надана у користування КСП «Агрофірма Кулевча», правонаступником якого, відповідно до Статуту ТОВ «Агрофірма Кулевча», - є Позивач. Однак докази оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, Позивачем не були надані.

З огляду на викладене, суд вважає, що за відсутності документів про оформлення права власності на земельну ділянку на ім’я ТОВ «Агрофірма Кулевча», Відповідач правомірно відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право власності на новостворене майно, оскільки підстави для цього були відсутні.

Отже суд не вбачає правових підстав задоволення позову в частині зобов’язання Відповідача видати Товариству з обмеженою відповідністю «Агрофірма Кулевча»свідоцтво на право власності на збудований оздоровчо-спортивний комплекс, розташований за адресою: Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул.60 років Жовтня, б/н.

Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за Позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

05.02.2000 р. відповідно до протоколу Загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Кулевча»№1 було прийнято рішення про реорганізацію вказаного підприємства шляхом перетворення вказаного підприємства в Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кулевча».

Пунктом 8 вказаного рішення був затверджений перелік об’єктів соціального та культурного призначення, які не підлягають паюванню і передаються на баланс ТОВ «Агрофірма Кулевча». Серед цих об’єктів на баланс Товариства був переданий об’єкт незавершеного будівництва - оздоровчий комплекс (п.п.8.15 рішення).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що незавершене будівництво оздоровчо-спортивного комплексу було здійснено саме КСП «Агрофірма Кулевча».

Відповідно до п. 1.2. Статуту ТОВ «Агрофірма Кулевча», зареєстрованого розпорядженням голови Саратської райдержадміністрації від 14.03.2000р., судом встановлено, що Позивач є правонаступником КСП агрофірма «Кулевча».

З моменту реорганізації КСП «Агрофірма Кулевча»в ТОВ «Агрофірма Кулевча»об’єкт незавершеного будівництва - оздоровчо-спортивний комплекс був включений до перелік об’єктів, соціального та культурного призначення, які не підлягають паюванню, і передаються на баланс ТОВ «Агрофірма Кулевча», що підтверджується протоколом №1 Загальних зборів членів КСП агрофірма «Кулевча»від 05.02.2000 р.

03.01.2001 р. державною технічною комісією Саратської райдержадміністрації Одеської області складено Акт про готовність закінченого будівництвом об’єкту - оздоровчо-спортивного комплексу ТОВ «Агрофірма Кулевча» до експлуатації.

31.01.2001р. Розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 28 затверджений акт прийому в експлуатацію спірного майна.

Судом були досліджені також нові докази та пояснення, надані сторонами після направлення справи на новий розгляд, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р.

Судом встановлено, що відповідно до розподільного балансу між Позивачем та СВК «Росія»незавершене будівництво оздоровчо-спортивного комплексу увійшло до складу основних засобів ТОВ «Агрофірма Кулевча»та перебувало на балансі Позивача, що підтверджується пояснювальним звітом до розподільного балансу ТОВ «Агрофірма Кулевча»станом на 01.04.2003 р., складеним аудиторською фірмою «РЕВЕРС»12.08.2003 р. Зазначеними доказами спростовується довідка, надана третьою особою, що об’єкт незавершеного будівництва-оздоровчо-спортивний комплекс перебуває на балансі СВК «Росія».

Крім того, перебування майна на балансі підприємства, що є формою бухгалтерського обліку, не є підтвердженням права власності на майно. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування.

Так, дослідивши дані розподільного балансу судом встановлено, що Позивачем було витрачено на здійснення будівництва спортивно-оздоровчого комплексу 342 тис. грн. власних коштів, що складає майже 2/3 загальної балансової вартості спірного майна. Таким чином, ТОВ «Агрофірма Кулевча»було завершене будівництво і за власні кошти фактично створене нове майно, яке є предметом даного спору.

Виходячи з наведеного, суд доходить до висновку, що новостворене майно, не входить до переліку об’єктів, які відповідно до Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об’єкта соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. № 1253, підлягають безкоштовній передачі у комунальну власність.

Суд не приймає до уваги твердження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, про звернення СВК «Росія»до Кулевчанської сільської ради Одеської області з заявою про передачу спірного об’єкту до комунальної власності, оскільки в даному випадку СВК «Росія»є неналежним суб’єктом звернення, а доводи про те, що вказане майно знаходилось на балансі СВК «Росія»спростовується наявними в матеріалах справи доказами. Тому суд вважає, що Відповідач, відмовляючи Позивачу в реєстрації права власності на створене ним майно, не мав правових підстав приймати до уваги довідку СВК «Росія»про те, що спірний об’єкт знаходиться на балансі цього кооперативу.

Доказів про прийняття Позивачем рішення про передачу в комунальну власність об’єкту незавершеного будівництва-оздоровчо-спортивного комплексу або відповідного звернення Відповідача до ТОВ «Агрофірма Кулевча»суду не було надано.

Отже, встановивши джерела фінансування спірного майна та його правову природу, а також враховуючи те, що новостворене майно не входить до переліку об’єктів, що підлягають безкоштовній передачі до комунальної власності, оскільки створене на рахунок власних коштів Позивача, суд вважає, що право власності на новостворене майно - оздоровчо-спортивний комплекс виникло у ТОВ «Агрофірма Кулевча»з моменту створення майна та введення його в експлуатацію.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визначення його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З рішення Кулевчанської сільської ради №4 від 22.01.2008 р. та відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем не визнається право Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Кулевча»на оздоровчо-спортивний комплекс.

На думку суду, таке рішення Відповідача не відповідає законодавству України і є таким, що порушує права Позивача, оскільки на момент його прийняття Позивачем було створене нове майно, а об’єкт незавершеного будівництва-оздоровчого комплексу, будівництво якого було розпочато КСП «Агрофірма «Кулевча», та який відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003р. № 1253 підлягає безкоштовній передачі до комунальної власності - вже не існувало.

За таких обставин суд вважає, що обраний Позивачем спосіб захисту свого порушеного права відповідає діючому законодавству України, а позовні вимоги ТОВ «Агрофірма Кулевча»про визнання за ним право власності на спірний об’єкт нерухомості - підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу відповідача на те, що підприємство вважається ліквідованим в момент виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а не в момент прийняття рішення. Тому як належний доказ по справі ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду, господарський суд не приймає, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ станом на 7 квітня 2010 року.

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Кулевча” (Одеська область, Саратський район, с.Кулевча, код 03768138) право власності на оздоровчо-спортивний комплекс, розташований в с.Кулевча, вул.60 років Жовтня, б\н до складу якого входить:

Перший поверх:

1.Коридор 27,5 кв.м.; 10. Комора 7,7 кв.м.;

2. Кабінет 18,0 кв.м.; 11. Сходова клітка 5,2 кв.м.;

3. Роздягальня 15,6 кв.м.; 12. Підсобне приміщення 5,8 кв.м.;

4. Душова 11,1 кв.м.; 13. Буфет 9,4 кв.м.;

5. Душова 11,2 кв.м.; 14. Комора 18,1 кв.м.;

6. Коридор 16,3 кв.м.; 15. Комора 9,7 кв.м.;

7. Басейн 29,0 кв.м.; 16. Буфет 8,6кв.м.;

8. Сауна 7,0 кв.м.; 17.Склад 117,6 кв.м.;

9. Щитова 4,2 кв.м.;

Другий поверх:

1). Спортивна зала 271,2 кв.м.; 2).Спортивна зала 42,1 кв.м.

3.          Стягнути з Кулевчанської сільської ради (Одеської області (с.Кулевча, Саратського району Одеської області, код 03810292) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Кулевча” (с.Кулевча Саратського району Одеської області, код 03768138) держмита 44 гривни 50 коп. та витрат на ІТЗ судового процесу 59 гривень.

4.          В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 12 квітня 2010 року.

Суддя