Decision № 112873628, 02.02.2023, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 755/2350/22

Провадження № 2/761/4629/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про повернення безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал» (далі - відповідач), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А., про стягнення безпідставно набутих коштів, у якому просить на підставі положень статті 1212 ЦК України стягнути з відповідача на свою користь 11 853,28 грн. Крім того, позивач просить стягнути із відповідача усі документально підтверджені витрати, зокрема, витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 4997, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 34 939,56 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. було відкрито виконавче провадження та вчинялись виконавчі дії з метою примусового виконання виконавчого напису.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2020 у справі № 750/13484/19, яке набрало законної сили, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідач стягнуті за виконавчим написом грошові кошти отримав безпідставно, а тому звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2022 матеріали цивільної справи за вказаним позовом направлено до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.08.2022 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Зокрема, вказаною ухвалою витребувано письмові докази у Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни - усю наявну інформацію та/або звіт про проведені відрахування із заробітної плати та пенсійних виплат боржника у виконавчому провадженні № 60178276 з приводу примусового виконання виконавчого напису № 4997, вчиненого 16.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А.

Ухвала від 12.08.2022 в частині витребування доказів не виконана.

У встановлений в ухвалі строк відповідач та треті особи відзиву та письмових пояснень щодо позовних вимог до суду не направили.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, представник позивача подав до суду заяву у якій вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіславши на адресу суду заяву з проханням розгляд справи відкласти та надати матеріали справи для ознайомлення.

З урахуванням направлення судом відповідачу матеріалів позовної заяви з додатками, надання доступу до матеріалів за клопотанням відповідача у електронному вигляді, подане клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки призводить до порушення розумного строку розгляду справи, та може вважатись зловживанням процесуальним правом з боку сторони відповідача.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Третя особа у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 16.09.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 4997, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в сумі 34 939,56 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.06.2020 у справі № 750/13484/19, яке набрало законної сили, вказаний виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається із долученої позивачем до матеріалів справи постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. на підставі виконавчого напису № 4997 від 30.09.2019 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 35 589, 56 грн.

У рахунок виконання виконавчого напису приватного нотаріуса з позивача було вирахувано із заробітної плати ОСОБА_1 грошові кошти загальною сумою 13 834,94 грн., які складаються із:

11 853,28 грн - кошти за виконавчим написом приватного нотаріуса,

1 981,66 грн - витрати на проведення виконавчих дій приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А.

Вказані проведені відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 підтверджується довідками ТОВ «Епіцентр К» від 15.11.2019 та від 22.12.2020, виписками про рух коштів по рахунку позивача.

На виконання листа позивача про досудове врегулювання спору від 06.08.2021, який було адресовано відповідачу та третій особі, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., яка тимчасово заміщує приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. було повернуто ОСОБА_1 1 981,66 грн попередньо стягнутих грошових коштів за вчинення виконавчих дій. Відповідач стягнуті грошові кошти позивачу не повернув.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.03.2016 року у справі №6-2491цс15, положення статті 1212 ЦК України, відповідно до якого особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, застосовується також і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом (Касаційним господарським судом) в постановах від 02.08.2018 року у справі №910/15363/17 року, від 10.08.2018 року у справі №910/22442/16.

Судом враховано, що матеріалами справи підтверджується стягнення з позивача на користь відповідача суми боргу у розмірі 11 853,28 грн.

Враховуючи те, що правова підстава для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості відпала у зв`язку з визнанням виконавчого напису №4997 від 16.09.2019 таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Вердикт Капітал» в розмірі 11 853,28 грн було безпідставним.

В зв`язку з цим, потрібно стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Вердикт Капітал» безпідставно набуті кошти в розмірі 11 853,28 грн.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 13.11.2019 між адвокатом Кравченком В.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до акту розрахунку судових витрат за надану правову допомогу згідно Договору від 04.02.2022 та квитанції до прибуткового касового ордера від 04.02.2022 вбачається, що позивач понесла витрати на правову допомогу на загальну суму 8 000,00 грн.

В детальному описі робіт описано, які дії було вчинено на виконання договору про надання правової допомоги.

Водночас, суд не погоджується із доводами позивача щодо включення до витрат на правничу допомогу участь у судовому засіданні, оскільки розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження та представником позивача подано заяву про розгляд справи у його відсутності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, судом приймаються до уваги витрати на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем, обґрунтовані та документально підтверджені у розмірі 6 400,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн. сплачений за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 256, 257, 267, 525, 526, 598-601, 604-609, 625 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» на користь ОСОБА_1 11 853,28 грн. безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» на користь ОСОБА_1 6 400,00 грн витрат на професійну правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», ЄДРПОУ 36799749, адреса: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5 б.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса: м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, оф. 35-а.

Суддя Н.В. Аббасова