Court ruling № 112654645, 07.08.2023, Zhovtnevyi District Court of Dnipropetrovsk City

№ 201/7111/18

провадження 6/201/261/2023

УХВАЛА

07 серпня 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради і ОСОБА_2 про визнання факту, визнання свідоцтва про поховання недійсним, зобов`язання вчинити певні дії і виправлення помилки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у 25 червня 2018 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2020 року позов задоволено та визнати ОСОБА_1 , доньку померлої ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 , як особу, яка здійснила поховання своєї матері ОСОБА_3 на Запорізькому кладовищі у місці № 2, ряд № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 (у свідоцтві про поховання формату А5 серія ААА № 624513 ОСОБА_2 значиться особою, яка поховала ОСОБА_3 ).

Визнати недійсним свідоцтво про поховання серії НОМЕР_3 , паперового зразку формату паперу А5, яке було видане 15 вересня 2015 року Комунальним підприємством «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради, в якому ОСОБА_2 значиться як користувач місця № 2 на Запорізькому кладовищі у ряду № 4 на ділянці № 30, де 16 вересня 2015 року поховано ОСОБА_3 (реєстраційний номер поховання НОМЕР_4 , книга № 4011) та зобов`язати Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради видати таке ж саме (такого ж формату, якості, з тими ж властивостями та інш.) свідоцтво на ОСОБА_1 , замість ОСОБА_2 .

Зобов`язати відповідача Комунальне підприємство «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради зробити виправлення у всіх існуючих документах, які стосуються поховання матері позивача ОСОБА_3 : книзі № 4011 та інших облікових документах, де замість не вірно вказаного ОСОБА_2 написати ОСОБА_1 , а також виправити помилку про кількість місць поховання (вказати 5 місць) при видачі позивачу ОСОБА_1 нового свідоцтва про поховання або зазначити в свідоцтві «родинне поховання» з наданням завіреної копії довідки про кількість місць для могил (без кремації) та розташування її родинного поховання (місце, ділянка, місцезнаходження між родинними похованнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ).

Стягнути з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради на користь на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..

Вищезазначене рішення суду та виконавчий лист були видані стягувачу для пред`явлення до виконання, про що є відмітка в матеріалах справи 06.07.2020 року.

ОСОБА_1 27 липня 2023 року звернулася до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні про стягнення з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради на користь на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, а також допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд вважає можливим замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні по цивільній справі № 201/7111/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради і ОСОБА_2 про визнання факту, визнання свідоцтва про поховання недійсним, зобов`язання вчинити певні дії і виправлення помилки, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено, а саме: стягнуто з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради на користь на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп...

Зазначене рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили та за заявою стягувача судом було видано виконавчий лист по справі.

Оцінивши представленіі добутідокази,суд вважає,що заявапро замінусторони обґрунтованата підлягаєзадоволенню,а томуслід замінитисторону (стягувача)у виконавчомупровадженні зарішенням судупо справі№ 201/7111/18за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства«Ритуальна служба»Дніпровської міськоїради і ОСОБА_2 провизнання факту,визнання свідоцтвапро похованнянедійсним,зобов`язання вчинитипевні діїі виправленняпомилки,оскільки судом встановлено, що Дніпровська міська рада ліквідувала КП «Ритуальна служба» (07.05.2020 початок ліквідації). Враховуючи той факт, що згідно Закону України «Про поховання і похоронну справу» у м. Дніпро повинна бути ритуальна служба, ДМР перейменувало КП "Дніпроавтоміст" у комунальне підприємство «Міська ритуальна служба" Дніпровської міської ради (скорочено КП «Міська ритуальна служба»), надавши нові,, повноваження в організації поховань замість будівництво та ремонт мостів, які стали відповідали і новій назві (96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг та ін.)

Відповідно до ч. 1 ст.202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 5 ст.15Закону України«Про виконавчепровадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (п. 5 ст. 442 ЦПК України).

Тобто така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512 та 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний суд України у своїй постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13.

Часиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин звернення заявника із заявою про надання КП «Міська ритуальна служба» (ЄДРПОУ 21926724) статусу боржника відповідає змісту ст. 512 ЦК України, ст.442ЦПК України та положенню Закону України «Про виконавчепровадження» з огляду на що, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що заявник в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вказаної заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 84, 89, 258, 259, 260, 261, 353, 442, 443 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради і ОСОБА_2 про визнання факту, визнання свідоцтва про поховання недійсним, зобов`язання вчинити певні дії і виправлення помилки задовольнити.

Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні по цивільній справі № 201/7111/18 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради і ОСОБА_2 про визнання факту, визнання свідоцтва про поховання недійсним, зобов`язання вчинити певні дії і виправлення помилки, з Комунального підприємства «Ритуальна служба» Дніпровської міської ради на його правонаступника Комунального підприємства «Міська ритуальна служба» Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 21926724).

.

Ухвала набрала законної сили 07 серпня 2023 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк