Court ruling № 112486142, 27.07.2023, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження судового розгляду

27 липня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2035/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати неправомірними дії Головного управління ПФУ в Закарпатській області щодо прийняття Рішення №072150003216 від 09.12.2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та відповідно скасувати оскаржуване рішення; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Закарпатській області зарахувати до загального стажу роботи періоди роботи згідно записів в трудовій книжці, а саме: - з 5.05.1987 року по 2.01.1990 року "Хустський госпрозрахунковий будівельний участок треста "Карпаткурортстрой" та Хустському МП " Курортстрой" за період роботи з 02.01.1991 р. по 01.11.1991 року, та період роботи в СУ треста "Комсомольськметалургстрой" з 14.12.1984 р. по 06.10.1986 р.; 3) зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту набуття права.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позов залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

24 липня 2023 року позивач надіслав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску такого зазначає, що оскаржене в даній адміністративній справі рішення органу Пенсійного фонду України він, в супереч законодавчих вимог, своєчасно не отримав. Натомість на неодноразові звернення до відповідача з метою отримання інформації про результати розгляду його заяви про призначення пенсії щоразу отримував усні роз`яснення про неможливість вирішити вказане питання з огляду на ускладнення процедури підтвердження трудового стажу у зв`язку із запровадженими епідеміологічними обмеженнями. В подальшому з огляду на запровадженні в державі карантинні обмеження та введення воєнного стану позивач не мав змоги отримати оскаржене рішення, у зв`язку з чим був змушений звернутися за правовою допомогою. Стверджує, що про зміст оскарженого рішення йому стало відомо тільки після надіслання такого на адвокатський запит.

Питання повноти усунення позивачем недоліків позовної заяви судом вирішено у встановлені нормами КАС України строки з врахуванням перебування головуючого судді у відпустці.

Розглянувши подане позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області №072150003216 від 09.12.2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, просить зобов`язати призначити пенсію за віком з моменту набуття права на таку.

Однак з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду тільки 28 березня 2023 року, тобто з пропуском строків на звернення, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

24 липня 2023 року позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення, обґрунтовану тим, що оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії всупереч законодавчим вимогам йому надано не було. Так, таке було ним отримано тільки в лютому 2023 року у відповідь на надісланий адвокатський запит. Заявляє, що запровадженні в державі карантинні обмеження та введення воєнного стану були перешкодою для своєчасного отримання інформації щодо результатів розгляду поданої заяви.

Оцінюючи вищезазначене обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто право на соціальний захист у старості гарантується Конституцією України, а особа, у разі дотримання передбачених законодавством вимог, не може бути позбавлена такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях (legitimate expectations), зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване. Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки (Рішення Конституційного Суду України від 23 березня 2017 року №1989VIII, від 5 червня 2019 року №3-р(І)/2019 №3-р(І)/2019).

Так, звернувшись до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 мав легітимні очікування набуття гарантованого Конституцією та законодавством України права на соціальний захист у старості.

При цьому суд зазначає, що відповідно до принципу "належного урядування" на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Так, позивач заявляє, що рішення про результати розгляду його заяви та відмову у призначенні пенсії, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі, він, всупереч неодноразовим зверненням до органу Пенсійного фонду України, не отримував, з огляду на що не міг достеменно знати конкретних підстав такої відмови. Оскаржене рішення було надіслано відповідачем тільки в лютому 2023 року у відповідь на адвокатський запит.

З цього приводу суд вважає за доцільне звернути увагу на необхідності дотримання суб`єктами владних повноважень принципу правової визначеності, який передбачає можливість обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки (Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).

Таким чином, залишення даного позову без розгляду та, відповідно, обмеження позивача права на соціальний захист з підстав пропуску строків звернення до суду, з врахуванням принципу правової визначеності, можливе виключно у разі забезпечення органом Пенсійного фонду України належного дотримання вимог щодо повідомлення таку особу про прийняте ним рішення та підстави його прийняття.

В матеріалах відмовної пенсійної справи відсутні докази надіслання ОСОБА_1 рішення №072150003216 від 09.12.2019 року про відмову в призначенні пенсії. Більше того, листом №0700-0214-8/12343 від 14.04.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (що було надіслане вже після прийняття рішення про відмову) повідомило ОСОБА_1 про отримання відповіді на запит про підтвердження його стажу роботи в СУ-10 треста "Комсомольскметалургбуд" (що був спірним) та необхідність з`явитися для вирішення питання щодо перерахунку пенсії.

Позивач стверджує, що на неодноразові звернення до територіального органу Пенсійного фонду України з проханням надати рішення про відмову не призвели до позитивного результату, а посадові особи відповідача щоразу повідомляли про надіслання такого засобами поштового зв`язку. При цьому, позивач зазначає, що був впевнений у добросовісності дій уповноваженого органу та пояснював можливу затримку запровадженими в державі карантинними заходами.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позивач був позбавлений можливості своєчасного оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072150003216 від 09.12.2019 з огляду на не дотримання відповідачем порядку повідомлення про мотиви його прийняття та не забезпечення ознайомлення заявника з його змістом.

Тому суд вважає, що обмежуючи доступ особи до суду з підстав пропуску строку звернення, враховуючи не дотримання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків належного повідомлення про прийняте рішення та роз`яснення мотивів його прийняття, буде порушенням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вирішуючи питання можливості поновлення ОСОБА_1 строків звернення до суду з даним позову, суд вважає за необхідне врахувати, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права (ст. 1, ч. 1 ст. 8 Основного Закону України) обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов`язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України (Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011).

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

З огляду на вищенаведене суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі наведеного та керуючись ч. 14 ст. 171, ст. 248 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін