Court ruling № 112471069, 27.07.2023, Verkhovyna District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Єдиний унікальний номер 938/524/23

Судове провадження № 1-кс/938/189/23

УХВАЛА

про розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 липня 2023 року селище Верховина

Слідчий суддяВерховинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора Верховинського відділу Косівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене вищевказаним прокурором, у кримінальному провадженні №12023091130000071від 03.06.2023рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27.07.2023 року до слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступило клопотання слідчого СВ Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , погоджене вищевказаним прокурором, у кримінальному провадженні №12023091130000071від 03.06.2023рокупро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Копія вказаного клопотання та матеріали, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надані підозрюваному ОСОБА_4 з дотриманням строку встановленого ч. 2 ст. 307 КПК України (а.с.3).

Досудовим розслідуваннявстановлено,що ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України у 2014 році та ч. 2 ст. 310 КК України у 2020 році, на шлях виправлення не став та вчинив нові аналогічні злочини при наступних обставинах.

Встановлено, що ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, шляхом одержання незаконних прибутків, діючи умисно, повторно, з метою збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно, грубо порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі незаконно придбаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу, ОСОБА_4 21.07.2023 року близько 19.00 год. на території господарства за місцем свого проживання, що розміщене по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, незаконно, повторно збув за грошову винагороду в сумі 1 500 грн. ОСОБА_7 , дві таблетки під назвою «SUBITEX», які у відповідності до висновку експерта містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін в загальній кількості 0,0160 грама.

Окрім цього, не припиняючи своїх злочинних дій, спрямованих на особисте збагачення, шляхом одержання незаконних прибутків від реалізації наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з метою збуту наркотичного засобу, при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та у невстановлений час, незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

При цьому, ОСОБА_4 , діючи умисно, грубо порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно, з метою подальшого збуту, зберігав при собі вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 25.07.2023 року близько 12:30 год., перебуваючи на території господарства за місцем свого проживання, що розміщене по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи так діяти, повторно, незаконно збув за грошову винагороду в сумі 3 000 грн. ОСОБА_7 чотири таблетки під назвою «SUBITEX», які у відповідності до висновку експерта містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін в загальній кількості 0,0319 грама

26.07.2023 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , фактично проживаючому в АДРЕСА_1 ,громадянину України, ранішесудимому зач.2ст.307,ч.2ст.309,ч.1ст.311,ч.1ст.317КК України повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 51-52).

Подане клопотання прокурор обґрунтовує тим, що злочини, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Також наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , зважаючи на відомі йому факти встановлення органом слідства беззаперечних доказів його вини та перебуваючи в статусі підозрюваного, усвідомлюючи можливості призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжких злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та може вчиняти інші злочини, будучи раніше судимим за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України у 2014 році та ч. 2 ст. 310 КК України у 2020 році.

У судовому засіданні 27.07.2023 року прокурор вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 просили обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому підозрюваний визнав свою причетність до інкримінованих йому злочинів, зазначивши, що він є наркозалежним та дійсно під впливом життєвих обставин збув спочатку особі чоловічої статі 2 таблетки під назвою «SUBITEX», а в подальшому 4 таблетки під назвою «SUBITEX».

З урахуванням позицій учасників кримінального провадження, досліджених доказів та вимог закону слідчий суддя прийшов до такого висновку.

У ч.2ст.177КПК Українизакріплено,що підставоюзастосування запобіжногозаходу єнаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушення,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставидля слідчогосудді вважати,що підозрюванийможе здійснюватидії,спрямовані напереховування відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати напотерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З приводу наявності обґрунтованої підозри слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду «обгрунтована підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду під обґрунтованою підозрою слід розуміти «розумну підозру, а не щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З оглядуна тідані,які булинадані стороноюобвинувачення,слідчий суддявважає,що наявнівсі підставидля висновкупро наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінальнихправопорушень,передбаченихч. 2 ст. 307 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 , підтверджується протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 протоколами особистого огляду покупця, протоколами добровільної видачі, висновками судово-хімічної експертизи від 24.07.2023 та від 26.07.2023 року, протокол обшуку від 25.07.2023 року, речовими доказами, залученими до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, крім встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, зобов`язаний також встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 доведено наявність ризиків, передбачених у п. п.1, 5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, аналізуючи практику Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиев проти Молдови).

З доданих матеріалів до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 є особою середнього працездатного віку, неодруженим, не працює, проживає один в будинку батька, який помер, немає на утриманні неповнолітніх дітей, (а.с. 67-70, 74-75).

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчиняти інші злочини є те, він раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а саме кримінальних правопорушень, які передбачені ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК України (а.с.71-72), перебуває на обліку в наркологічному кабінеті (а.с.73).

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимою особою, підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, у зв`язку з чим відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України до нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що жоден інший, більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти вказаним ризикам.

Зокрема, застосувати запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання не можливо, оскільки ОСОБА_4 , офіційно ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті, що може спонукати його на вчинення нового умисного корисливого злочину, не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за них, що не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчиняти нові злочини.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваного на поруки.

З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором, необхідно задовольнити, а до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою до 15.00 годин 23.09.2023 року року включно, тобто строком на 60 днів, оскільки він затриманий в порядку ст.208 КПК України 25.07.2023 року о 15.00 годин (а.с. 55-57) та більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також забезпеченню спробам переховування від органу досудового слідства та суду, вчиняти нові злочини, а тому в такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 25.07.2023 року о 15.00 годин (а.с. 55-57).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченою частиною четвертою цієї статті. У свою чергу в ч.4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, коли слідчий суддя не зобов`язаний, але має право визначити розмір застави у кримінальному провадженні, тобто змістом цієї норми не заборонено визначати розмір застави підозрюваному при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. ч. 4,5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;розмір заставиповинен достатньоюмірою гарантувативиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогообов`язківта неможе бутизавідомо непомірнимдля ньогота визначаєтьсяу такихмежах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину ( ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України), - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня - 2684 гривень.

Враховуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 в розмірі 120780 гривень, що відповідає 45 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2023 року) та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України. Внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є не завідомо непосильним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спитрні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 532, 534 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 15.00 годин 23 вересня 2023 року включно, з утриманням у Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)".

Копію ухвали направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору негайно після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 120780 (сто двадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, що відповідає 45 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2023 року) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код - 26289647, банк одержувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, р/р (IBAN) - UA158201720355259002000002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 23 вересня 2023 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 23 вересня 2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує її внесення має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Наталія ЧЕКАН