Court ruling № 112435006, 13.07.2023, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 757/17848/23-ц

Провадження №2/369/5141/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про залишення без руху)

13.07.2023 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ВолчкоА.Я., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору, -

В С Т А Н О В И В:

10.07.2023року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Печерського районного суду м.Києва за підсудністю надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175, 177 вказаного Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Так,відповідно доположень ч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити:1)найменування судупершої інстанції,до якогоподається заява;2)повне найменування(дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`ята побатькові -для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7)відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Хомік Оленою Володимирівною у позовній заяві не вказано ціни позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується чи оспорюванню сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Тому позивачу, його представнику необхідно визначити ціну позову та вказати її у позовній заяві.

Більше того, позивачу та його представнику слід уточнити зміст позовних вимог, здійснивши розрахунок середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та вказати його суму, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також, у відповідності до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно роз`яснень даних в абз. 1, 3 п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України"Просудовий збір" за подання до суду позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

За подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 073,60 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.

При цьому, у матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору лише за дві вимоги немайнового характеру у сумі 2147 гривень 20 копійок.

Щодо вимоги майнового характеру, позивач посилається на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Проте, пунктом 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору підчас розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів ст. ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. ст. 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» відносить до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивачу та його представнику слід визначити ціну позову та у відповідності до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру та надати до суду оригінал квитанції.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, заявляючи вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач не долучив до позову відповідного доказу щодо розміру такого середнього заробітку, звернення до відповідача за такою довідкою та/або обґрунтованої відмови у її видачі.

Згідно з ст. 49 КЗпП України роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відсутність зазначеного доказу позбавить суд можливості визначити розмір середнього заробітку згідно з вимогами чинного законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175, 176, 177, 185, ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, і роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ВОЛЧКО