№ 111709488, 22.06.2023, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/2337/23

Провадження № 3/346/1362/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чуднівським РС УДМС України в Житомирській області 25.05.2016 року, вказані місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , громадянку України, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого останні 11.04.2023 року о 15:00 год. перебували за місцем проживання в антисанітарних умовах, а саме брудно, не прибрано, розкидані речі.

На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з`явилася, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи за адресою вказаною нею в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом надсилання смс-повідомлень, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення, причини неявки суду не повідомила, від неї не надійшло заяви про розгляд справи у її відсутності.

Зважаючи на те, що із часу складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 784369 від 11.04.2023 року ОСОБА_1 було відомо, що розгляд справи відбудеться в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області, судом вирішено провести розгляд справи у її відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2ст.268 КУпАП.

До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.

Згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що остання була обізнана з фактом складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1ст.184 КУпАП, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_1 підтверджується також:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 784369 від 11.04.2023 року, в якому в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказано, що « з протоколом згідна, буду більше приділяти уваги»;

- даними рапорту помічника чергового Коломийського РВП щодо повідомлення зі служби «102» від 11.04.2023 року з приводу вказаної події;

-даними листа начальника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківської області №7658/108/56-2023 від 12.04.2023 року, адресованого начальнику служби у справах дітей Коломийської міської ради, щодо необхідності вжити заходів реагування до сім`ї ОСОБА_1 , за місцем проживання якої виявлено антисанітарні умови проживання, а саме брудна постільна білизна, розкидані речі, відсутні продукти харчування, у дітей не має окремого спального та місця для виконання домашнього завдання;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.04.2023 року, відповідно до яких вона підтвердила, що 11.04.2023 року за місцем її проживання наявний безлад та не прибрано, оскільки проводиться ремонт в іншому приміщенні, на підлозі сміття та залишки продуктів харчування;

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 11.04.2023 року, згідно з якими за адресою, де проживає ОСОБА_1 з дітьми, неналежні умови проживання.

Окремо слід наголосити на тому, що ч.1 ст.184 КУпАПпередбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У зв`язку із наведеним формулюванням диспозиції частини першоїстатті 184 КУпАПнеобхідно навести обґрунтування того, що особа може нести адміністративну відповідальність і у випадку ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо дітей віком до 14 років (малолітніх).

Дитина це особа віком до вісімнадцяти років (ст.6 Сімейного кодексу України,ст.1 Закону України «Про охорону дитинства»).

В кримінальному процесі під неповнолітньою особою розуміється малолітня особа, а також дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

КУпАП прийнятий 07.12.1984 року і в цей період були чиннимиЦивільний кодекс Української РСР(далі- ЦК УРСР) таКодекс про шлюб та сім`юУкраїни, які не містили визначення «малолітня особа». Поняттям «неповнолітній» охоплювались діти у віці до вісімнадцяти років (див. наприкладстатті 13-14 ЦК УРСР).

ПізнішеЦивільний кодекс Українита СК відокремили малолітніх дітей, як осіб віком до чотирнадцяти років та неповнолітніх осіб, як дітей у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Поряд з цим, з 1993 по 2021 роки діявЗакон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», який визначав неповнолітніх, як громадян віком до 18 років (стаття 1).

Таким чином, тривалий час під категорію «неповнолітній» підпадали особи віком до вісімнадцяти років і на даний часКУпАПвідповідного розмежування між «неповнолітнім» та «малолітнім» не містить.

Призначенняст. 184 КУпАП, виходячи із її назви, пов`язано із захистом від невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

Застосовуючи телеологічнийспосіб тлумачення, який передбачає з`ясування суті норми права за допомогою її мети, враховуючи історію розвитку даної правової норми, суд доходить висновку, що у диспозиції ч.1 ст. 184 КУпАП категорія «неповнолітня дитина» розуміється, як особа віком до вісімнадцяти років.

Виключення відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо осіб до чотирнадцяти років невілюватиме саму ідею закріпленнястатті 184 КУпАПта охорону прав дітей взагалі.

Отже, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

Вивчивши матеріалисправи,особу порушниці,яка вчинила вказане адміністративне правопорушення вперше, враховуючи характервчиненого правопорушення, вважаю,що нанеї сліднакласти адміністративнестягнення увиді попередження. Такий вид адміністративного стягнення, у відповідності дост.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 184, 252, 283 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7та ч. 1 ст.287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Суддя Яремин М. П.