Court ruling № 111362385, 11.05.2023, Obolonskyi District Court of Kyiv City

Справа № 756/5868/23

Номер провадження № 1-кс/756/1132/23

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050001477, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працюючої, з середньою освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

10.05.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050001477, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 07.04.2023, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, що належить ТОВ «ЮСК УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 37642136, прийшла до торгівельної зали магазину «ЮСК», що розташований в ТРЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 21-Б, де попрямувала по торгівельному залу вказаного магазину до відділу продажу предметів для освітлення.

Реалізовуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, в той же час, того ж дня, проходячи у відділах магазину «ЮСК», що розташований в ТРЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, просп.. Оболонський, 21-Б, переконавшись у тому, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає і вона діє таємно, шляхом вільного доступу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення взяла зі стелажів магазину наступний товар, а саме: LED-стрічка PONTUS 5м з пультом, артикул 4911745, 1 одиниця, вартістю 520 грн. 00 коп. ( без урахування ПДВ та заховавши їх собі під куртку, у яку була одягнута в той день та попрямувала по торгівельному залу магазину. Виконавши всі дії, які ОСОБА_5 , вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану остання, разом із вказаним товаром, який вона заховала собі під куртку, у яку була одягнута, вийшла за лінію кас магазину «ЮСК», не розрахувавшись за даний товар, та вийшла за територію магазину «ЮСК», чим отримала реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , спричинила ТОВ «ЮСК УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 37642136, матеріальну шкоду на загальну суму 520 гривень 00 копійок (без урахування ПДВ).

Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, при цьому не заперечував щодо відомостей, які наведені захисником та підозрюваною, які характеризують особистість підозрюваної.

У судовому засіданні слідчий також підтримала клопотання, просила його задовольнити, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, на виконання вимог ст. 194 КПК України, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваній ОСОБА_5 прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, на думку прокурора, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 відомо місце проживання представника потерпілого та свідків та роботи свідків, а тому шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності, вчинила дане кримінальне правопорушення під час розгляду в Подільському районному суді м. Києва обвинувального акту відносно останньої за вчинення аналогічного злочину, де вона перебувала в розшуку та неодноразово застосовувася привід через не явки у судові засідання.

Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, або застосувати інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими, та підтримав думку його підзахисної.

Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваної, суд дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП в місті Києві перебуває кримінального провадження, внесеного 10.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050001477, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

10.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у рамках зазначеного кримінального провадження.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;

- протокол огляду місця події;

- протокол огляду предмету;

- протокол допиту свідків;

- протокол допиту підозрюваної.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, тобто можливості того, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як видно з пояснень прокурора в судовому засіданні, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, обставини, які суд уважає доведеними в якості обґрунтованості підозри, беручи до уваги пояснення підозрюваної, захисника, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявним є ризик того, що ОСОБА_5 може учинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Однак, суд не погоджується з існуванням ризиків передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Так, в обґрунтування ризику можливості переховування від органу досудового розслідування, прокурор фактично посилається лише на тяжкість покарання. Між тим, указану обставину суд не може оцінювати в якості ризику, бо ця обставина повинна бути оцінена судом лише відповідно до ст. 178 КПК України, тобто як додаткові відомості, які посилюють існування певних ризиків.

Більше того, тяжкість покарання сама по собі не може бути ризиком, оскільки в розумінні рішень ЕСПЛ у справах «Becciev v. Moldova», «Свершов проти України», «Єлоєв проти України», «Тимошенко проти України», «Луценко проти України») неодноразово наголошувалось, що тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Крім того, суд вважає доречним взяти до уваги пункт 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11), де суд також встановлював, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Наведена позиція Європейського суду з прав людини свідчить про те, що взагалі будь-які ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. Отже, сама по собі тяжкість покарання ще не свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ж ризику незаконного впливу на представника потерпілого та свідків наведено лише обізнаність підозрюваної про їх місце проживання, але доказів можливості шляхом погрози, підкупу схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення, суду не надано.

Ті обставини, що підозрювана не має міцних соціальних зав`язків, спростовано стороною захисту оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання, не офіційно, але працює, а відтак має дохід.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що наразі існують вагомі докази про вчинення підозрюваною інкримінованого правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких. Підозрювана ОСОБА_5 має офіційне місце роботи та джерело доходів, має міцні соціальні зв`язки. Крім того, відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 10.04.2023, за період досудового розслідування слідчим, прокурором не надано даних про ухилення підозрюваного від явки на їх виклики або іншої непроцесуальної поведінки з боку ОСОБА_5 . Отже, на думку суду, застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не є обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку суду, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбаченої п. 2 ч.1 ст.194 КПК України, тобто існування ризику. Але клопотання як і пояснення прокурора в судовому засіданні узагалі не містять мотивування того, що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, тобто обов`язкового елементу для вирішенні питання застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що відсутні підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Бо, на думку суду, для досягнення дієвості завдань кримінального провадження, а також відповідності особистості підозрюваної та іншим наведеним обставинам, такий запобіжний захід як домашній арешт строком на 60 днів буде достатнім. При цьому домашній арешт полягає в забороні ОСОБА_5 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , протягом часу з 22:00 год. до 06:00 год., та остання зобов`язана з`являтися за першої вимогою до слідчого, прокурора чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження.

Також слід покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів, а саме не відлучатися з місця проживання не інакше, як за викликом слідчого чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження, про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками в межах вказаного кримінального провадження.

На думку суду, саме наведений запобіжний захід усуне встановлені судом ризики, є достатнім та дієвим, так як наведені особистісні та характеризуючи відомості ОСОБА_5 значно знижують, у поєднанні з запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту і покладеними обов`язками, вірогідність вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобіжником яких є визначений судом запобіжний захід.

Ураховуючи наведене, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 10.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050001477, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід задовольнити частково.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваній ОСОБА_5 було відповідно до вимог ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав підозрюваного.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 206, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 10.04.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050001477, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, який полягає у забороні залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , кожного дня з 22 год. до 06:00 год. наступного дня, протягом строку дії запобіжного заходу, із зобов`язанням з`являтися за першою вимогою до слідчого або суду, у залежності від стадії кримінального провадження.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні зобов`язання:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого або суду, у залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого чи суд, у залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування зі свідками, у межах вказаного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у випадку необхідності залишити житло в інший час, він має отримати відповідний дозвіл слідчого чи суду, у залежності від стадії кримінального провадження. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміні на іншій, більш суворий.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку дії ухвали є 08.07.2023.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1