№ 111245, 31.08.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31 серпня 2006 р. Справа № 16/218

За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю „М.І.С. Україна”, м. Свалява

до відповідача

Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області, с. Свалява

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Бурч Ю.Ю. –директор, Пукіш О.В. –(дов. від 03.07.06)

Від відповідача

Боднар Я.П. –старший державний податковий інспектор юридичного сектору (дов. від 12.04.06 №1146/10/24), Фізер К.Ю.- старший державний податковий інспектор (дов. від 17.07.06 №2236/10/9)

СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №242-2300/31624902/17931 від 06.06.06 №0007042300/0/10/23.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, відповідач на підставі поданих податкових декларацій та актів камеральних перевірок зробив висновок про відшкодування ПДВ, однак внаслідок виїзної перевірки визначив податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 18716 грн. та застосував штрафні санкції в сумі 9358 грн. перевірки відповідач застосував штрафні санкції, за порушення податкового законодавства, але сам:

Відповідач заперечує позовні вимоги, та доводить, що виявлення порушення податкового законодавства, а саме завищення суми бюджетного відшкодування стало можливим лише після проведення виїзної перевірки, а висновок камеральних перевірок зроблений до виїзної перевірки проводився лише на підставі поданих платником податків податкових декларацій. Підстав для проведення позапланової виїзної перевірки не було.

Ухвалою 18.07.06 провадження зупинено за клопотанням сторін з метою досягти примирення. Станом на 30.08.06 доказів примирення сторони не надали, у зв’язку із чим провадження у справі підлягає поновленню.

У судовому засіданні 30.08.06 відповідно до ч.2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалася перерва.

Відповідно до ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.07.06 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови оформлено та підписано 08.09.06.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, суд встановив:

Згідно акту перевірки Свалявської МДПІ від 29.05.06 №№26-2300 та винесеного за його наслідками податкового повідомлення - рішення від 06.06.06 №242-2300/31624902/17931 позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 28074 грн. у т.ч. основний платіж з ПДВ 18716,00 грн. та 9358 грн. штрафних санкцій.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” підприємством завищено суму податку на додану вартість, заявлену на відшкодування на рахунок у банку на 6468 грн. за жовтень та на 12248 грн. за грудень 2005 року.

Позивач не погоджується з висновками відповідача та посилається на наступні обставини. 29.11.05 відповідач провів камеральну перевірку та склав акт за №178/1600 про результати документальної невиїзної (камеральної ) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року. В акті зроблено висновок, що арифметичних помилок не виявлено, сума ПДВ підлягає відшкодуванню становить 7288 грн. Аналогічні камеральні перевірки проведені 26.12.06 за №189/1601та №188/1601 про що складено акти в яких вказано, що суми до відшкодування становлять 7482 грн. та 4766 грн. У зв’язку із цим позивач вважає, що ним не було допущено порушень законодавства, оскільки відповідач сам зробив висновок про відшкодування ПДВ на підставі перевірених декларацій і виявлення арифметичних та методологічних помилок є обов’язком податкового органу.

Проте, як вбачається із змісту позовних вимог позивач по суті не заперечує сам факт порушення податкового законодавства, яке виявлене податковим органом внаслідок повторної виїзної перевірки.

У відзиві на позов відповідач зазначає, що відповідно до п.п.4.1.2, п.4.1. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. У даному випадку при проведенні камеральних перевірок Свалявська ДПІ не мала достатніх підстав для зменшення від’ємного значення, заявленого позивачем на рахунок у банку, оскільки фактична оплата податкового кредиту, може бути встановлена тільки виїзною перевіркою. У зв’язку із цим начальником відділу оподаткування юридичних осіб, яким проводяться камеральні перевірки поданих платниками декларацій направлено службову записку з пропозицією включити дане підприємство до плану графіку перевірок на 2 квартал 2006 року.

Таким чином, оскільки наявність порушень податкового законодавства матеріалами справи підтверджується, а саме завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку на суму 18716 грн., позивачем доводи відповідача не спростовано, у позові про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 72, 86, 150, ч.5 ст. 156, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

поновити провадження у справі.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складання в повному обсязі відповідно до ст. ст. 160, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Васьковський