Court ruling № 110567167, 25.04.2023, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 18/72/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2023 справа № 908/872/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.,

При секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі №908/872/22

за позовом публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ (вул. Перемоги, 72 А, кімната 9, м. Запоріжжя, 69005)

про стягнення 117782833,77 грн.

орган, дії (бездіяльність) якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001)

Учасники справи:

від позивача (стягувача): Майдан А.В., довіреність № 01/01/07-1375/д від 30.12.2022 в режимі відеоконференції

від відповідача (боржника, скаржника): Маміч Я.С., ордер серії ВІ № 1131017 від 28.02.2023

від органу примусового виконання: Лісняк І.Ю., виписка з ЄДРЮОФОПГФ

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 05.04.2023 від товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі №908/872/22.

У скарзі скаржник просить суд:

1. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 13.03.2023 про відкриття виконавчого провадження ВП № 71264186.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича про відкриття виконавчого провадження ВП № 71264186 від 13.03.2023.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.04.2023 скаргу визначено для розгляду судді Левкут В.В.

Ухвалою від 06.04.2023 у справі № 908/872/22 скаргу прийнято до розгляду. Зважаючи на запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя, що загрожує життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, суд визнав за доцільне призначити розгляд скарги у більш тривалий термін на 25.04.2023.

Ухвалою від 11.04.2023 задоволено клопотання позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 25.04.2023 о 15 год. 00 хв. у справі № 908/872/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача.

Судове засідання 25.04.2023 проводилось за участю представника позивача (в режимі відеоконференції), боржника (скаржника) та державного виконавця.

В судовому засіданні 25.04.2023 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Представник скаржника (відповідача) доводи скарги підтримав в повному обсязі.

У скарзі відповідач (скаржник) зазначав наступне.

ТОВ БАРВІНОК-ІНВЕСТ 29.03.2023 отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 71264186 на примусове виконання судового наказу № 908/872/22 від 27.02.2023, винесену 13.03.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Береговим Владиславом Сергійовичем. Відповідач вважає дії державного виконавця щодо винесення цієї постанови неправомірними з огляду на положення абз. 7 п. 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження щодо заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій. Відповідач посилається на відсутність законних підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки місцезнаходженням боржника є м. Запоріжжя, що згідно наведеному у наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 переліку відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а будь-яке майно, яке належить боржнику на праві власності, відсутнє. Відповідач просив скаргу задовольнити.

Позивач у наданому суду через систему Електронний суд 10.04.2023 відзиві на скаргу проти доводів скарги заперечив та зазначив, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 не визначає території, що розташовані «в районі проведення воєнних (бойових дій)» та/або таких, що «перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» та відповідно не відносить територію Запорізького району до жодної з вказаних територій. Водночас, як на момент відкриття виконавчого провадження № 71264186 від 13.03.2023 року, так і станом на сьогодні діє Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 у редакції від 21.01.2023 року, згідно з абзацом 13 якої, території, які визначені в розділі І, як території на яких ведуться (велися) бойові дії, і щодо яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не підпадають під дію пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно жодних обмежень по відкриттю виконавчих проваджень і вчиненню виконавчих дій на таких територіях немає. Позивач просив у задоволенні скарги відмовити.

Позивачем через систему Електронний суд 18.04.2023 надано докази відправки відзиву на скаргу відповідачу на електронні адреси.

Відповідачем 21.04.2023 супровідним листом від 20.04.2023 № 01-105 надано суду копії наявних у нього документів виконавчого провадження.

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) 17.04.2023 надійшли заперечення на скаргу, в яких державний виконавець відзначив, що на момент відкриття виконавчого провадження 71264186 від 13.03.2023, діє наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким всю територію Запорізького району з 12.02.2022 віднесено до території, на яких ведуться (велися) бойові дії (розділ І). Дата завершення бойових дій не визначена. З зазначеного можна дійти висновку, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не визначає території, що розташовані «в районі проведення воєнних (бойових дій)» та/або таких, що «перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)». Водночас, як на момент відкриття виконавчого провадження № 71264186 від 13.03.2023, так і станом на теперішній час діє Постанова Кабінету Міністрів Украйні від 06.12.2022 № 1364 у редакції від 21.01.2023, абзацом 13 якої визначено, що території, які визначені в розділі І, як території на яких ведуться (велися) бойові дії, і щодо яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не підпадають під дію пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно жодних обмежень по відкриттю виконавчих проваджень і вчиненню виконавчих дій на таких територіях немає.

Розглянувши скаргу ТОВ БАРВІНОК-ІНВЕСТ, дослідивши матеріали справи №908/872/22, вислухавши пояснення представників сторін та державного виконавця, оцінивши доводи, викладені у скарзі, суд визнав скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2022 у справі №908/872/22 позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на користь публічного акціонерного товариства УКРНАФТА 105000015,39 грн. основного боргу, 17720550,54 грн. пені, 1234109,77 грн. 3% річних, 8187648,83 грн. інфляційних втрат та 868350,00 грн. судового збору. Рішення набрало законної сили 14.02.2023.

На виконання рішення суду у даній справі 27.02.2023 видано наказ.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1. ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 цього Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до положень статей 1, 2, 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для виконання, визначених законом функцій, державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Згідно із п. 1 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція).

Абзацом 3 п. 4 Інструкції в чинній редакції передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими сума зобов`язання становить п`ятдесят та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

На підставі наказу Господарського суду Запорізької області від 27.02.2023 про примусове виконання рішення у справі № 908/872/22, ПАТ «УКРНАФТА» 06.03.2023 звернулось до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою № 01/01/07/162 про примусове виконання рішення суду.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владиславом Сергійовичем на підставі вказаної заяви Стягувача 13.03.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71264186.

Також 13.03.2023 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 71264186 винесені постанови про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Боржник вважає постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження протиправною з огляду на відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на положення абз. 7 п. 10 з приміткою 2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до абз. 7 п. 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

Тобто, положення Закону передбачає заборону відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території громад, що розташовані:

- в районі проведення воєнних (бойових) дій або

- перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

На момент доповнення Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону пунктом 10-2 діяв наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року».

Зазначеним переліком були визначені територіальні громади, які розташовані в «районі проведення воєнних (бойових) дій та які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)». Наказ втратив чинність 22 грудня 2022 року.

На момент відкриття 13.03.2023 виконавчого провадження № 71264186 та на теперішній час чинним є наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який визначає:

Розділ І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії»:

1. території можливих бойових дій;

2. території активних бойових дій.

Розділ ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.

Відповідно до вказаного наказу, всю територію Запорізького району з 01.03.2023 віднесено до території можливих бойових, які включено до розділу І «Території, на яких ведуться (велися) бойові дії». Дата припинення можливості бойових дій не визначена.

Таким чином, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не визначає території, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) та/або таких, що перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Разом з тим слід враховувати, що абзацом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, у редакції станом на час відкриття виконавчого провадження 13.03.2023, визначено: Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження.

Таким чином, території, які визначені в розділі І, як території на яких ведуться (велися) бойові дії, і щодо яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, не підпадають під дію пункту 10-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, а відповідно обмежень по відкриттю виконавчих проваджень і вчиненню виконавчих дій на таких територіях немає.

Враховуючи викладене, посилання Скаржника на неправомірність дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича, які полягають у винесенні постанови від 13.03.2023 про відкриття виконавчого провадження №71264186, не підтвердилися та є помилковими.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, у задоволенні скарги суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю БАРВІНОК-ІНВЕСТ на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України у справі №908/872/22 - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2023.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Левкут