Decision № 110556, 04.09.2006, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Від "04" вересня 2006 р. по справі № 7/94-38.1

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії

до відповідача: Військової частини А-4554, м. Луцьк

про стягнення 11 110,21 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Кривдік О.В., юрисконсульт (доручення №19/26-8 від 03.01.2006р.)

від відповідача: Цетнар В.П., помічник командира з МТЗ (доручення №1183 від 04.09.2006р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії звернулося в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення з військової частини А-4554 11 110,20 грн., в тому числі 10 424,23 грн. заборгованості за активну електроенергію, 101,58 грн. процентів річних, 205,95 грн. інфляційних втрат та 378,45 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

В судовому засіданні представником позивача повідомлено суд про часткове погашення відповідачем в липні місяці 2006 року боргу в сумі 10 000 грн., а також подане клопотання про зміну позовних вимог, згідно якого просить стягнути з військової частини 1 110,21 грн., в тому числі 424,23 грн. заборгованості за активну електроенергію, 101,58 грн. процентів річних, 205,95 грн. інфляційних втрат та 378,45 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд про погашення боргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 05 грудня 1998 року між Державною акціонерною Електропостачальною компанією "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (наданий час ВАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії) та військовою частиною А-4554 було укладено договір на користування електричної енергії за №927.

Між сторонами 28 лютого 2005 року було укладено договір про постачання електричної енергії №529-0927000.

Укладені між сторонами угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв’язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

У відповідності до умов вказаних угод позивачем було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу електричної енергії згідно з визначеними угодою умовами та величинами, а відповідачем в свою чергу взято зобов’язання проводити своєчасно оплату використаної електроенергії та інших нарахувань.

Пунктами 8.1, 8.3 договорів встановлено, що оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів в 10-ти денний термін від розрахункового дня на відповідні розрахункові рахунки електропостачальної організації. Днем оплати вважається день зарахування коштів на розрахункові рахунки електропостачальної організації або дата списання коштів з рахунку споживача, а також дата внесення споживачем готівки в касу банка.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

На виконання умов зазначених договорів позивачем поставлялась відповідачу електрична енергія.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем договірні зобов’язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті використаної електричної енергії у періоди, обсяги та в розмірах, визначених договором, в повному обсязі виконані не були.

У зв’язку з викладеним на момент подання позовної заяви до господарського суду, заборгованість відповідача перед Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" склала 10 0424,23 грн. заборгованості по оплаті спожитої електричної енергії та 378,45 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 205,95 грн. суми інфляційних та 101,58 грн. суми процентів річних.

Погашення відповідачем протягом липня місяця 2006 року боргу в сумі 10 000 грн. свідчить про добровільне виконання зобов’язань, а тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з оплатою.

Однак, як вбачається із поданого відповідачем акту звірки розрахунків станом на 01.08.2006р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 424,23 грн.

З огляду на викладене, враховуючи надання позивачем відповідачу послуг з електропостачання, отримання останніх військовою частиною А-4554 та непроведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред’явлені до відповідача в частині стягнення 424,23 грн. заборгованості за активну електроенергію, 101,58 грн. процентів річних, 205,95 грн. інфляційних втрат та 378,45 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 10 000 грн. провадження у справі припинити у зв’язку із оплатою.

3. Стягнути з військової частини А-4554 (м. Луцьк, вул. Медведєва, 4, код ЄДРПОУ 08495260) на користь відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (м. Луцьк, вул. Залізнична,1, код ЄДРПОУ 00131512) 424,23 грн. заборгованості за активну електроенергію, 101,58 грн. процентів річних, 205,95 грн. інфляційних втрат та 378,45 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, всього на суму 1 110,21 грн., 111,10 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

Суддя Шумом Миколою Сергійовичем