Decision № 110549239, 01.05.2023, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 травня 2023 року Справа № 280/6188/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіТатаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Патрульної поліції (3048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), в якій позивач просить суд:

-зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період 16 квітня 2016 року по 01 червня 2018 року;

-зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року до 01 листопада 2017 року.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач з 16 квітня 2016 року проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді інспектора. Під час проходження служби відповідачем не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення позивача, а саме: не виплачено доплату за службу в нічний час та індексацію грошового забезпечення відповідно до Закону УкраїниПро Національну поліціювід 02 липня 2015 року №580-VIII (далі -Закон №580-VIII), постанови Кабінету Міністрів УкраїниПро грошове забезпечення поліцейських Національної поліціївід 11 листопада 2015 року.

Ухвалою суду від 01 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом направлення на адресу Запорізького окружного адміністративного суду: обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою; надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

08 листопада 2022року від позивача до суду надійшли усунення недоліків позовної заяви. №988 (далі - Постанова №988). Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 11 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29 листопада 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, що виключає можливість позивачу доплати за службу в нічний час, оскільки така виплата буде перевищувати граничний розмір грошового забезпечення поліцейського. Крім того, відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 01 жовтня 2017 року, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбаченапостановою Кабінету міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка вступила в дію з 24 жовтня 2017 року, тому її виплата здійснюється з 01 листопада 2017 року. Також відповідач зазначає, що поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, проте така доплата виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Однак, з матеріалів справи вбачається, що безпосередньо до відповідача з вимогою здійснити виплату доплати за службу в нічний час за спірний період позивач не звертався. Що ж стосується судових витрат, то відповідач зазначає, що позивачем не було надано до суду документи, що свідчать про відображення особою, якою такі послуги надані, доходів, отриманих від оплати позивачем відповідних послуг. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 з 08 лютого 2016 року проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Запорізькій області на посаді інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області.

У зв`язку з не нарахуванням та невиплатою відповідачем доплати за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 01 червня 2018 року та індексації грошового забезпечення за період служби з 16 квітня 2016 року до 01 листопада 2017 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.

Щодо права позивача на отримання доплати за службу у нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 01 червня 2018 року.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Українив органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаєЗакон № 580-VІII.

Згідно з частини 1, 2статті 94 Закону №580-VIIIполіцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1 Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно достатті 94 Закону №580-VIIIта Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року затверджений Порядок №260.

Згідно з пунктом 3 Розділу І вказаного порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 17 липня 2020 року №539Про внесення змін донаказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, яке набрало чинності 21 серпня 2020 року, абзаци сьомий, восьмий пункту 11 Порядку №260 викладено в наступній редакції:

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць..

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. При цьому, облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку №260.

З наявних в матеріалах справи довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час, слідує, що позивач у період з квітня 2016 року по травень 2018 року залучався до служби у нічний час. Доказів того, що позивачу нараховувалась та виплачувалась доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, відповідачем не надано.

За таких обставин, з огляду на вказані приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання доплати за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 31 травня 2018 року. При цьому, позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу доплати за службу у нічний час за період служби саме до 01 червня 2018 року не підлягають задоволенню, оскільки за встановленими обставинами починаючи з червня 2018 року позивачу виплачувалась доплати за службу у нічний час.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення пункту 11 розділу І Порядку №260, яким визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, вважаючи їх безпідставними, оскільки положення вказаної норми не розповсюджуються на право звернення до суду в порядкустатті 233 КЗпП(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В контексті вищенаведеного, суд зазначає, що за положеннями Постанови №988 та Порядку №206 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського. У свою чергу, що поняттягрошове забезпеченняізаробітна плата, які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними.

Вищевказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №320/2583/21.

Щодо права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року до 01 листопада 2017 року, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 5статті 94 Закону №580-VIIIгрошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІПро індексацію грошових доходів населення(далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІіндексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами першою, п`ятоюстатті 2 Закону № 1282-ХІІвизначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно положеньстатті 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цьогоЗакону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині 1 цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено устатті 6 Закону №1282-ХІІ, у разі виникнення обставин, передбаченихстаттею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком №1078.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п`ятий після словавійськовослужбовцівсловомполіцейських.

За змістом пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів слідує, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Судом встановлено, що відповідно до офіційної інформації Держстату величина індексу споживчих цін у 2016-2017 роках перевищила поріг індексації 103% (електронний ресурс: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm). Вказані обставини сторонами не оспорюються.

З відомостей про грошове забезпечення ОСОБА_1 , наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачу за період служби з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що визначати базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення та визначати періоди за які має бути нарахована індексація покладається на суб`єкта владних повноважень до тих пір, поки між сторонами відсутній спір з цього приводу.

Посилання відповідача на те, що лише Постановою №782 до Порядку №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому лише з цієї дати вказані особи мають право на індексацію, суд відхиляє, оскільки право на індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) прямо передбачено положеннямиЗакону №580-VIIIтаЗакону №1282-XII. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №2140/1763/18.

Разом з цим, з матеріалів справи слідує, що у листопаді 2017 року позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення. За таких обставин, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Оскільки в адміністративному судочинстві передумовою для захисту порушеного права є вирішення судом публічно-правового спору, і у цій справі судом встановлено протиправну бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати позивачу доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, з урахуванням приписівстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України), для ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати вказану бездіяльність протиправною.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положеньстатті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону УкраїниПро судовий збір, а тому витрати зі сплати судового збору відсутні.

У позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач звернув увагу, що позивачем не було надано до суду документи, що свідчать про відображення особою, якою такі послуги надані, доходів, отриманих від оплати позивачем відповідних послуг. Вказав, що адвокатом не витрачалось значної кількості часу для написання позовної заяви.

Відповідно до підпунктів 1-5 достатті 134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

В матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 14 червня 2022 року (далі - Договір від 14 червня 2022 року).

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 14 червня 2022 року Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта (бути його представником) в судових установах України, в тому числі в апеляційних судах, Верховному Суді, а також в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах та організаціях, органах МВС України, Національної поліції України, прокуратури.

Пунктом 1.2 вказаного договору визначено зміст правової допомоги за цим Договором: представництво прав та інтересів клієнта, надання консультацій, роз`яснень з юридичних питань, складання процесуальних документів.

Будь-яких інших документів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, позивачем не надано. Заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у зв`язку з неможливістю з поважних причин подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, в порядку частини 3статті 143 КАС України, позивачем не подано.

Відповідно до положеньстатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17 березня 2021 року у справі №280/1266/19, від 25 березня 2021 року у справі №645/3044/17, від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що умови Договору від 14 червня 2022 року носить загальний характер тане містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, або будь-які інші дані, які б дозволяли ідентифікувати послуги як такі, що надані у зв`язку з розглядом адміністративної справи №280/6188/22.

Також з наданих письмових доказів неможливо встановити узгодження вартості послуг адвоката у зв`язку з розглядом даної справи №280/6188/22.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки належних доказів надання правничих послуг та понесення таких витрат суду не надано.

Керуючись статтями 2,5,72,77,139,241,243-246,255,295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 16 квітня 2016 року по 31 травня 2018 року.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16 квітня 2016 року по 31 жовтня 2017 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач- ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складено 01 травня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов