Court ruling № 110010509, 27.03.2023, Verkhnodniprovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа №173/74/23

Провадження №2/173/251/2023

У Х В А Л А

іменем України

27 березня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М., розглянувши заяву акціонерного товариства «Райфанзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк», представник позивача Лозіна Ольга Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк», представник позивача Лозіна Ольга Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову.

Згідно поданої заяви про забезпечення позову заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, а саме, домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить відповідачці на підставі договору дарування № 1728 від 07.10.2003 року.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що - заявлене за позовною заявою вимоги мають значний розмір, заявлений спосіб забезпечення позову є адекватним способом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних інтересів позивача.

Незастосування засобу забезпечення позову матиме наслідком утруднення або унеможливлення виконання рішення суду.

З`ясувавши вимоги заявника за клопотанням про забезпечення позову та поданою позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви матеріали, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.1.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову у вигляді: накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду)

Судом встановлено, що у власності відповідачки перебуває нерухоме майно. А саме: домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить відповідачці на підставі договору дарування № 1728 від 07.10.2003 року.

Згідно поданого позову позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за Заявою-Договором про надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/1213815 від 06.09.021 року в сумі 243 292 грн. 16 коп., яка складається з наступного:

- 222 311.25 грн., заборгованість за кредитом

- 20 980.91., заборгованість за відсотками

Відповідно до п. 4 постанови ПленумуВерховного Суду України№ 9 від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільногопроцесуального законодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» - Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно

виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із доданих до позовної заяви доказів поточна заборгованість відповідачки за вищевказаним кредитним договором не є значною, а саме:

-772.40 грн.. прострочена заборгованість за кредитом.

- 19765.81 грн.. прострочена заборгованість за відсотками.

На думку суду спосіб забезпечення позову, який просить застосувати заявник не є пропорційним заявленим позовним вимогам, оскільки накладення арешту на майна включає в себе і заборону права володіння та користування майном, тобто має наслідком порушення житлових прав відповідача, які охороняються законом.

Також судом враховується, що поточна заборгованість позивача за укладеним кредитним договором не є значною, тому обґрунтованих доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості чи утруднення виконання рішення, суду не надано.

На підставі чого суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 11 ст. 153 ЦПК України - Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ:

У звдоволенні вимог за заявою акціонерного товариства «Райфанзен Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк», представник позивача Лозіна Ольга Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , шляхом накладення арешту на нерухоме майно, я ке належить відповідачу, а саме, домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить відповідачці на підставі договору дарування № 1728 від 07.10.2003 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної копії ухвали.

Ухвала складена 27.03.2023 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлена до ЄДРСР: 05.04.2023 року

Дата набрання законної сили: 12.04.2023 року