Court ruling № 109950825, 31.03.2023, Ivano-Frankivsk City Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 203/61/23

Провадження № 2-о/344/183/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Кіндратишин Л.Р., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ужва Катерина Вікторівна, за участю заінтересованої особи : Міністерства оборони України про встановлення факту постійного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю ,-

ВСТАНОВИЛА :

06.01.2023 заявник ( адвокат) звернулася до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою, у якій просила : встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 15.09.2016 по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви, зокрема зазначено, що ОСОБА_3 є членом родини загиблого ОСОБА_2 , але для оформлення одноразової грошової допомоги в розмірі 15000000 грн., необхідно встановити факт спільного проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, так як у зареєстрованому шлюбі не перебували.

01.02.2023 ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

28.03.2023 справа надійшла до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Перевіривши матеріали заяви, встановлено наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справипро встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно з пунктами 1, 2 ст. 16 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; тощо. Відповідно до ст. 16-1 вищевказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168) визначено, що сім`ям загиблих осіб (померли внаслідок поранень, що дістали після введення воєнного стану, травм) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000 000 гривень. Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх утримувачів, передбачених у статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Закон відносить до членів сім`ї не лише дружину, дітей та батьків, а й інших осіб, що проживали із загиблим (померлим) та вели спільне господарство (теща, бабуся, дідусь тощо).

З матеріалів, що додані до заяви, а саме - витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 20.09.2022 за №227мтд, членами сім`ї ОСОБА_2 зазначені мати ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 ( а.с. 42-43).

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Згідно з частиною четвертоюстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).

Так, саме після встановлення факту проживання однією сім`єю заявниця буде мати право на одноразову грошову допомогу поряд з іншими особами у зв`язку із загибеллю військовослужбовця та спадкове майно, яке залишилось після смерті, що унеможливлює встановити в окремому провадженні коло осіб, які мають такі ж права.

Сукупність вказаних обставин, зазначених заявницею в заяві про встановлення юридичного факту, свідчить про наявність спору про право, який повинен вирішуватися не в окремому порядку, а в позовному провадженні (заявниця має право звернутися до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю).

У відповідності до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Оскільки спір про право виявлений судом на стадії відкриття провадження у справі, відтак у відкритті провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись ст. 315 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ужва Катерина Вікторівна, за участю заінтересованої особи : Міністерства оборони України про встановлення факту постійного проживання чоловіка та жінки однією сім`єю.

Роз`яснити, що ОСОБА_1 має право на звернення до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії.

Суддя Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.