Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
21 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/4323/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
позивач - не з`явився;
представник позивача - Р. Лихачов;
представник відповідача 1 - Я. Чернобук;
представник відповідача 2 - Д. Зотов,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:
1. визнати протиправними дії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
2. визнати протиправними та скасувати видані у березні 2022 року мобілізаційне розпорядження та інші рішення про включення до іменних списків про складання обліково-послужної картки (конкретна дата, номер і пункт на момент звернення до суду позивачу невідомі) Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та його начальника про призов ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
3. визнати протиправним і скасувати пп. 1.27 п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині0 від 02.03.2022 року №7 стосовно ОСОБА_2 про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 про призначення його на посаду, про прийняття ним справ справ та посади і про вступ до виконання ним обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_1 ;
4. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та її командира прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і про направлення його на військовий облік до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
5. зобов`язати Ужгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та його начальника прийняти рішення про надання і оформлення ОСОБА_3 відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, на підставі абз. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти, з постановкою на спеціальний облік;
6. поновити строк звернення до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2022 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.
14.11.2022 року Військова частина НОМЕР_1 подала до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що така просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує на те, що військова частина виходила з того, що Ужгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, направляючи особу до військової частини здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав, звільняючих позивача від призову на військову службу. Вказує на те, що Військова частина не мала законного права не зарахувати позивача до списків особового складу, так як відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу в ЗСУ зарахування до списків військової частини прибулого особового складу є для військовослужбовців іменні списки команд, приписи та документи, що посвідчують особу військовослужбовця. У свою чергу, п. 9 Положення на відповідача 1 покладено здійснення призову громадян на військову службу. Виходячи із цього командир військової частини НОМЕР_1 не міг відмовити у зарахуванні позивача до списків особового складу зазначеної військової частини.
21.11.2022 року відповідачем 1 - Ужгородським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки подано також відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що на момент призову на військову службу під час мобілізації позивач взагалі не повідомив відповідача 1 про наявність у нього підстав для надання відстрочки від призову на військову службу у відповідності до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та не надав відповідачу 1 жодних підтверджуючих документів.
Разом з поданим відзивом на позов, відповідач 1 подав клопотання про залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
16.12.2022 року представник позивача подав до суду уточнену позовну заяву, згідно якої просить суд:
1. визнати поважними причини пропуску строку та поновити ОСОБА_1 строк звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, скасування наказів;
2. визнати протиправними дії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
3. визнати протиправним та скасувати п. 4 додатку №26 до Наказу Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з адміністративно-господарської діяльності) №58 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" про внесення ОСОБА_1 до списку військовозобов`язаних Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлених до Військової частини НОМЕР_1 02.03.2022 року;
4. визнати протиправним і скасувати підпункт 1.27 п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2022 року №7 стосовно ОСОБА_1 про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , про призначення його на посаду, про прийняття ним справ та посади і про вступ до виконання ним обов`язків за посадою у військовій частині НОМЕР_1 ;
5. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та її командира прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і про направлення його на військовий облік до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
6. зобов`язати Ужгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та його начальника прийняти рішення про надання і оформлення ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період і воєнний час, на підставі абз. 1, 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як здобувачу вищої освіти, який навчається за денною формою здобуття освіти, з постановкою на спеціальний облік.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 року у задоволенні клопотання про залишення позовних вимог без розгляду відмовлено та поновлено позивачу строк звернення до суду із вказаним позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнену позовну заяву та просив суд уточнений позов задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві та уточненій позовній заяві.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, з мотивів наведених у письмових відзивах, у задоволенні позову просили суд відмовити.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що 02 березня 2022 року було видано Наказ Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 58 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» (а.с. 78).
Відповідно до п. 4 додатку № 26 вказаного наказу, ОСОБА_1 внесено до списку військовозобов`язаних Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлених до Військової частини НОМЕР_2 - 02.03.2022 року (а.с. 79-80).
Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2022 року № 7, ОСОБА_1 призначено та зараховано до списків особового складу військової частини на посаду - кулеметника першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу третьої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101 (а.с. 56).
Як стверджує представник позивача, позивач повідомляв відповідача 1 про те, що він є студентом Харківського національного автомобільно-дорожнього університету денної форми навчання, з 01.09.2019 року, що підтверджується копією студентського квитка (а.с. 12).
При цьому, представник позивача звертає увагу суду на те, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Отже, представник позивача просить суд врахувати, що на час виникнення спірних правовідносин позивач був студентом денної форми навчання та відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Не погоджуючись з незаконною мобілізацією, він подавав рапорт про звільнення його з військової служби.
Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Начальником другого відділу Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачу вручено повістку на 03.03.2022 року (а.с. 16).
На виконання вимог суду, відповідачем 1 надано в якості доказу, який підтверджує той факт, що позивач скарг на стан свого здоров`я не заявляв, визнав себе придатним до військової служби та просив його призначити для проходження військової служби, заяву позивача від 04.03.2022 року (а.с. 141).
Крім того, у матеріалах справи міститься рапорт позивача від 16.07.2022 року про звільнення його з військової служби, у зв`язку з тим, що є студентом денної форми навчання (а.с. 15).
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
За приписами частин 1, 2статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно пункту цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зокрема, відповідно до частин 3, 5статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом пункту 7 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на статті 23 частини 2 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
У відповідності до положень статті 23 частини 2 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (чинної на час прийняття оскаржуваних наказів), призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є студентом 4 курсу механічного факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, що підтверджується довідкою №27/98902 від 26.08.2022 року (а.с. 13) та студентським квитком (а.с. 12).
Згідно Закону України «Про вищу освіту»:
1) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, Інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (пункт 5 частини 1 статті 1);
2) здобувані вищої освіти - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (пункт 11 частини 1 статті 1);
3) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти, зокрема, другий (магістерський) рівень (абзаци 1,4 частини 1 статті 5);
4) особа має право здобувати вищу освіту в різних формах або поєднувати їх. Основними формами здобуття вищої освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); дуальна. Очна (денна, вечірня) форма здобуття вищої освіти - це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів упродовж навчального року (частини 1,2 статті 49).
Та, обставина, що на момент призову позивач був студентом денної форми навчання підтверджується відповідною довідкою, виданою Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом від 26.08.2022 року та студентським квитком, який видано 01.09.2019 року.
Разом з тим, суд вказує на те, що Харківський національний автомобільно-дорожній університет направляв військовому комісару Павлоградського об`єднаногоміського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де на обліку перебував позивач згідно посвідчення про приписку до призовної дільниці (а.с. 183), списки студентів - призовників, яким надана довідка форми 20, в якій підтверджується факт навчання ОСОБА_1 (додаток №17 до Положення), що підтверджується листами (а.с.185, 185 на звороті, 187 на звороті, 189 на звороті, 190 на звороті, 191).
Окрім цього, суд вказує на те, що обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу покладено на відповідні районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що при винесенні оскаржуваного наказу від 02.03.2022 року в частині призову ОСОБА_1 , Ужгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, як орган на який законом покладено обов`язок щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу не переконався в тому, що позивач, як студент денної форми навчання підпадає вимоги статті 23 частини 2 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Суд не може взяти до уваги твердження відповідача 1 щодо того, що позивач сам просив призначити його для проходження військової служби, що підтверджується відповідною заявою, так як дослідивши у судовому засіданні вказану заяву, судом встановлено, що така підписана особисто позивачем 04.03.2022 року, тобто після винесення оскаржуваного наказу №58 від 02.03.2022 року.
Крім того, суду незрозуміло як оскаржувані накази відповідачами винесені 02.03.2022 року, а повістка Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виписана позивачу на 03.03.2022 року, тобто за день до його можливого прибуття у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, будучи у період спірних правовідносин студентом денної форми навчання у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті в порушення абзаців 4, 5 статті 1, абзаців 1, 2 частини 2 статті 23 Закону № 3543-ХП, статті 1 Закону України «Про оборону України», частини 6 статті 2, абзацу 1 частини 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу № 64/2022, Указу № 65/2022 та підпункту 1 пункту 252 Положення № 1153/2008, ОСОБА_1 був незаконно призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, що є підставою для часткового задоволення даного позову.
Враховуючи ту обставину, що відповідачам 2 не було розглянуто по суті рапорт ОСОБА_1 від 16.07.2022 року щодо звільнення його з військової служби на підставі того, що він являється студентом денної форми навчання Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, та зазначена обставина передбачає звільнення з військової служби в порядку встановленому частиною 2 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача 2 - Військову частину НОМЕР_1 розглянути поданий позивачем рапорт про звільнення його з військової служби.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідачів.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання що дії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 є протиправними, та відповідно наказ № 58 від 02.03.2022 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації резервіста військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який призваний та направлений в складі команди № НОМЕР_1 згідно п. 4 додатку № 26 до списків військовозобов`язаних Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлених до військової частини НОМЕР_1 та похідний від нього підпункт 1.27 п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 року №7 щодо призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 слід також визнати протиправними та скасувати.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.
Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Бородіна, буд. 22, м. Ужгород. Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 09581932) щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Визнати протиправним та скасувати наказ № 58 від 02.03.2022 року "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації резервіста військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який призваний та направлений в складі команди № НОМЕР_1 згідно п. 4 додатку № 26 до списків військовозобов`язаних Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлених до військової частини НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати підпункт 1.27 п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 року №7 щодо призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.06.2022 року про звільнення з військової служби та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, наведених у мотивувальній частині рішення суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 березня 2023 року.
СуддяС.А. Гебеш
The court decision No. 109876115, Zakarpattia District Administrative Court was adopted on 21.03.2023. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 260/4323/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: