Court ruling № 109718161, 22.03.2023, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

22 березня 2023 рокум. Ужгород№ 260/1163/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Учарова Є.О. звернулася в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови.

06 березня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху, та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

17 березня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої представником позивача було долучено зокрема заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду

У заяві представник позивача зокрема вказує, що про оспорювані постанови позивач дізнався 30.11.2022 року в зв`язку з повідомленням банківським установами «Монобанк» та «Приватбанк» про накладення згідно постанови державного виконавця арешту на всі рахунки боржника ОСОБА_1

06.12.2022року позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду була подана позовна заява ОСОБА_1 до Відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування - постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ № 51995018 від 31.10.2018 року та постанови № 58206710 від 11.08.2022 року.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П. у справі № 260/5213/22 від 13 січня 2023 року дану позовну заяву вирішено повернути позивачу в зв`язку з не усуненням недоліків.

Вказану ухвалу позивач отримав в лютому 2023 року.

Представник позивача вказує, що 01.03.2023 року позовна заява ОСОБА_1 до Відділу ДВС у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування - постанови Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ № 51995018 від 31.10.2018 року та постанови № 58206710 від 11.08.2022 року була подана до суду повторно.

Відповідно до вищенаведеного, процесуальний строк для звернення з позовною заявою до суду представник позивача вважає було пропущено з поважних причин, а тому є підстави просити суд такий строк поновити.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.

Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 року, Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 року).

Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Згідно ч.2 ст.287 КАС України встановлені процесуальні строки для звернення учасників виконавчого провадження до суду з питань оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Так, згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує правомірність дій державного виконавця, які вчинилися ним в рамках ВП №51995018 від 31.10.2018 року та ВП №58206710 від 11.08.2022 року.

Представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду вказує, що про оскаржувані постанови позивач дізнався 30.11.2022 року, в зв`язку з повідомленням банківським установами «Монобанк» та «Приватбанк» про накладення згідно постанови державного виконавця арешту на всі рахунки боржника ОСОБА_1 .

Про обізнаність позивача про його порушені права свідчить і його факт звернення до суду 06 грудня 2022 року, про що вказує і представник позивача.

Окрім того представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом не вказано жодної обставини, яка об`єктивно унеможливила б його звернутись до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом строку в 10 днів, а вказані ним у заяві про поновлення строку звернення до суду причини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не носять ознак об`єктивності та непереборності.

Суд з аналізу позовної заяви та поданої заяви будь яких поважних причин пропуску строку звернення до суду суд не вбачає, а позивач не заявляє. Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, відтак, позовну заяву слід повернути позивачеві.

Керуючись ст. ст. 123, 169, 256, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.Ю.Дору