Decision № 10907254, 17.08.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2010 р. Справа № 8/125/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представника позивача –Лисенко В.О., дов. б/н від 02.07.2010р.,

відповідач у судове засідання не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Завод

мінеральних вод “Станіславський”,

75051, Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, Білозерське шосе,

17,

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Гурман-Сервіс”,

54018, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 1,

про стягнення коштів у сумі 4665 грн. 03 коп., -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Завод мінеральних вод “Станіславський” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом, з урахуванням уточнених 10.08.2010р. позовних вимог, про стягнення з ТОВ “Гурман-Сервіс” (далі –відповідач) коштів у сумі 4310 грн. 15 коп., з яких: 3512 грн. 40 коп. –основний борг; 368 грн. 28 коп. –пеня; 316 грн. 38 коп. –інфляційні втрати; 113 грн. 09 коп. –3% річних, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 0609/000041, укладеного сторонами 15.06.2009р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. та оплати послуг адвоката у сумі 1500 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 26.07.2010р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження - 54018, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами зв’язку з позначкою “адресат вибув”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити повністю.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

15.06.2009р. між сторонами укладено договір поставки № 0609/000041 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар продовольчої групи, докладний перелік якого, кількість, асортимент поставки партії товару, строки поставки, ціна за одиницю і по позиціям зазначаються в накладних, котрі складаються і узгоджуються сторонами спільно та є невід’ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов’язався провести оплату в безготівковій формі на підставі рахунку позивача, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з дня отримання товару.

Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником відповідача. (п. 4.6 Договору).

На виконання умов Договору позивачем за накладною № 0609/000076 від 18.06.2009р. поставлено відповідачу товар - воду питну Аква-Міні газовану 1,5 л., кількістю 906 шт. на загальну суму 1472 грн. 25 коп. та воду питну Аква-Міні газовану 0,5 л., кількістю –480 шт. на загальну суму 540 грн., а всього поставлено товару на суму 2414 грн. 70 коп.

Також, за накладною № 0709/000129 від 20.07.2009р. позивачем поставлено відповідачу товар - воду питну Аква-Міні газовану 1,5 л., кількістю 846 шт. на загальну суму 1374 грн. 75 коп. та воду питну Аква-Міні газовану 0,5 л., кількістю –480 шт. на загальну суму 540 грн., а всього - на суму 2297 грн. 70 коп.

Відповідно до вимог п. 3.1 Договору, позивачем виставлено відповідачу рахунки № 0609/000076 від 18.06.2009р. на суму 2414 грн. 70 коп., а також № 0709/000129 від 20.07.2009р. на суму 2297 грн. 70 коп.

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за отриманий товар виконав частково, сплативши лише 1200 грн., станом на день розгляду спору борг відповідача перед позивачем становить 3512 грн. 40 коп.

Несплатою 3512 грн. 40 коп. боргу за поставлений товар, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

За порушення відповідачем строку оплати партії прийнятого товару сторони в п. 5.3 Договору встановили відповідальність покупця (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

          Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором в частині проведення оплати за прийнятий товар, позивачем на підставі п. 5.3 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Так, за неналежне виконання зобов’язань в частині оплати товару, поставленого за накладною № 0609/000076 від 18.06.2009р., позивачем за період з 23.06.2009р. по 23.12.2010р. нараховано пеню в сумі 128 грн. 03 коп., а за невиконання зобов’язань в частині оплати товару, поставленого за накладною № 0709/000129 від 20.07.2009р., за період з 27.07.2009р. по 27.01.2010р. - в сумі 240 грн. 25 коп. Таким чином, загальна сума пені за Договором складає 368 грн. 28 коп., обґрунтований розрахунок якої наведений позивачем (а. с. 37, 38).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 368 грн. 28 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 316 грн. 38 коп. інфляційних втрат, а також 113 грн. 09 коп. - 3% річних (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 39, 40).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 4310 грн. 15 коп. (3512 грн. 40 коп. + 368 грн. 28 коп. + 316 грн. 38 коп. + 113 грн. 09 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1500 грн.

В обґрунтування зазначеної суми позивач подав Договір про надання юридичних послуг від 02.07.2010 року, а також квитанцію до прибуткового касового ордера № 16/12 від 02.07.2010р. про сплату послуг адвоката у розмірі 1500 грн.

Відповідно до Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”(редакція з 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Роз’яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002 року).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гурман - Сервіс” (54018, м. Миколаїв, вул. Старофортечна, 1; ідентифікаційний номер 30625135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Станіславський” (75051, Херсонська область, Бєлозерський район, с. Станіслав, Білозерське шосе, 17; ідентифікаційний код 33825094) 3512 (три тисячі п’ятсот дванадцять) грн. 40 коп. - основний борг; 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. – пеня; 316 (триста шістнадцять) грн. 38 коп. –інфляційні втрати; 113 (сто тринадцять) грн. 09 коп. –3% річних; 102 (сто дві) грн. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно – технічного забезпечення судового процесу; 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. –витрати на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя