Decision № 108637549, 27.01.2023, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2023 р. справа № 300/5067/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до

Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі, також представниця позивачки), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також позивачка, ОСОБА_1 ) 08.12.2022 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач, орган пенсійного фонду) в якій просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що полягає у відмові в зарахуванні до страхового стажу в 1,5-кратному розмірі періодів роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі: з 05.12.1977 по 21.04.1979, з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983, з 16.07.1983 по 20.08.1985, з 27.08.1985 по 06.08.1987;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди з 05.12.1977 по 21.04.1979, з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983, з 16.07.1983 по 20.08.1985, з 27.08.1985 по 06.08.1987 у 1,5-кратному розмірі, починаючи з 01.09.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що позивачці не зараховано до її страхового стажу в 1,5 кратному розмірі періоди роботи у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі. Зазначила, що згідно із записами у трудовій книжці в періоди з 05.12.1977 по 21.04.1979, з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983, з 16.07.1983 по 20.08.1985, з 27.08.1985 по 06.08.1987 позивачка працювала в установах та на підприємствах, які розташовані в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Проте вказані періоди не зараховані відповідачем до її страхового стажу з урахуванням 1,5-кратного розміру, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих довідок про роботу у районах Крайньої Півночі. Вказане рішення про відмову у зарахуванні стажу та перерахунку пенсії позивачка вважає протиправним. Просить задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с. 47-48). Пунктом 4 даної ухвали судом витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 в частині призначення та перерахунку пенсії, а також всі докази на підставі яких прийнято оскаржуване рішення від 05.07.2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.12.2022 за №0900-0903-8/44333 від 26.12.2022 (а.с. 53-56 та зворотна сторона). Представниця відповідача вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/7647/21 скасовано та прийнято нову постанову якою позовні вимоги позивачки задоволено частково. Зобов`язано відповідача розглянути заяву позивачки від 13.09.2021 по суті її вимог. Однак рішенням пенсійного органу від 05.07.2022 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії оскільки нею не надано доказів укладення строкових трудових договорів про роботу у районах Крайньої Півночі терміном на 3 роки за вказані періоди. Крім того встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала в районах Крайньої Півночі місцевостях та прирівняних до районів Крайньої Півночі вахтовим методом. Оскільки, до заяви про призначення пенсії позивачкою не подавались документи, що підтверджують факт роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до неї місцевостях, тому не зарахований жоден з періодів роботи ОСОБА_1 . Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки в повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 14.12.2022 про відкриття провадження представницею відповідача надано витребувані судом докази (а.с. 59 та зворотна сторона).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 10.09.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком.

З метою отримання інформації щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 представниця позивачки 14.07.2021 звернулася із адвокатським запитом до відповідача щодо надання інформації про призначення позивачці пенсії за віком, зокрема в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до них в 1,5 кратному розмірі (а.с. 31 та зворотна сторона).

У відповідь на вищезазначений запит представник відповідача листом від 19.07.2021 №0900-0202-8/25793 повідомив, що позивачкою не надано письмового трудового договору або довідки, в яких підтверджуються роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами, а тому пенсія призначена відповідно до даних персоніфікованого обліку (а.с. 32 та зворотна сторона).

Надалі, позивачка 13.09.2021 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про нарахування та виплату пенсії з 10.09.2014, з урахуванням в 1,5-кратному обчисленні стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 05.12.1977 по 21.04.1979, з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983, з 16.07.1983 по 20.08.1985, з 27.08.1985 по 06.08.1987 (а.с. 33-34).

До заяви позивачкою долучено копії наступних документів: архівної довідки №Д-409 від 29.12.2016; наказу №31-к від 02.03.1981; довідки ОАО Славнефть-Мегтоннефтегаз від 14.12.2016 за №36-05-Б-262; довідки ОАО Славнефть-Мегтоннефтегаз від 14.12.2016 за №36-05-Б-263; особової картки ф.Т.2 №0643; довідки ПАТ Укрнафта від 06.12.2016 за №10-2245; особової картки від 12.07.1983; довідки ПАТ Укрнафта від 21.11.2016 №19А-3688.

У відповідь на вищевказану заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслало позивачці листа від 28.09.2021 №7868-7522/Д-02/8-0900/21 в якому вказало на те, що позивачкою до заяви про обчислення страхового стажу не надано документів на підтвердження періодів пільгового стажу, а тому в кратності жоден період не зарахований (а.с. 35 та зворотна сторона).

Не погоджуючись із такою відповіддю, позивачка звернулася із позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, за результатами якої 23.12.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю (а.с. 36-38 та зворотна сторона). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 13.09.2021 про перерахунок пенсії та зобов`язана відповідача розглянути заяву позивачки від 13.09.2021 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №22-1 (а.с. 39-42 та зворотна сторона).

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №300/7647/21, яким зобов`язано повторно розглянути заяву позивачки від 13.09.2021 в межах покладених на нього зобов`язань, відповідачем 05.07.2022 прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (а.с. 43-44 та зворотна сторона).

Вважаючи таку відмову протиправною, представниця позивачки звернулася з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі, також Закон №1058-IV) встановлено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Суд, на підставі записів трудової книжки та довідок наданих позивачкою встановив, що в період з 05.12.1977 по 21.04.1979 позивачка працювала на посаді нічної няні в Мегіонській середній школі №2 Ніжнєвартовського району, Тюменської області, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.10 та зворотна сторона); з 10.07.1979 по 30.03.1981 на посаді перукаря в Ніжнєвартовському міськпобутуправлінні, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 10 зворотна сторона) та архівною довідкою Д-186 від 10.08.2011, згідно якої позивачці нараховувався районний коефіцієнт 50%, довідкою №187 від 10.08.2011 про підтвердження заробітної плати, довідкою Д-409 від 29.12.2016 про підтвердження трудового стажу та Наказом №31-К від 02.03.1981(а.с. 14-17); з 03.11.1981 по 29.06.1983 працювала на посаді обхідника теплових мереж 3 розряду цеху теплопостачання та теплових мереж НГДУ Мегионнефть, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 10 зворотна сторона) та довідками №36-05-Д-108 від 22.07.2011, №36-05-Д-109 від 22.07.2011, №36-05-Д-110 від 22.07.2011, довідкою №3694/16 від 10.10.2014, №36-05-Б-262 від 14.12.2016, №36-05-Б-263 від 14.12.2016 та особовою карткою виданою ОАО «Славнефть-Мегионнефтегаз», які підтверджують право позивачки на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 18 зворотна сторона - 22 та зворотна сторона); з 16.07.1983 по 20.08.1985 - на посаді розподільника робіт 3 розряду в СУМР Івано-Франківського УБР з місцем роботи та проживання Західний Сибір, Західно-Сибірський нафтовий комплекс об`єднання Нижневартовскнефтегаз, що підтверджується записом у трудовій книжці (а.с. 10 зворотна сторона, а.с. 11), довідками №10-96 від 14.09.2011, (а.с 25 та зворотна сторона), №10-2245 від 06.12.2016 (а.с. 27) згідно яких позивачка працювала вахтовим методом, з 27.08.1985 по 06.08.1987 - на посаді машиніста з прання спецодягу РММ Західного Сибіру у ВО Укрнефть Долинського управління технологічного транспорту вахтово-експедиційним методом та довідкою від 21.11.2016 №19А-3688.

Спору, що місцевість, де працювала позивачка, відносилась до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі та щодо записів у трудовій книжці між сторонами немає.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991.

За правилами абзаців першого та другого пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу-1, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (надалі, також Указ-1), Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі» (надалі, також - Указ-2).

Абзацом третім пункту 5 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV передбачено, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки,або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтями 1-4 Указу-1 встановлено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.

У статті 5 цього Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком або по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до статті 3 Указу-2 скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу-1, з п`яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу-1 незалежно від наявності письмового строкового трудового договору,а пільг, передбачених статтею 5 Указу-1, - за умови укладання трудового договору, йдеться також в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28 (надалі, також - Інструкція).

За змістом пункту 7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами-1, 2 надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Відповідно до пункту 5.9 «Основних положень про вахтовий метод організації робіт», затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров`я СРСР від 31.12.1987 №794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу-1.

Отже, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу-1, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Разом з тим, всі спірні періоди роботи враховані відповідачем при розрахунку загального стажу при призначені пенсії позивачки в одинарному розмірі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що періоди роботи позивачки з 05.12.1977 по 21.04.1979 на посаді нічної няні в Мегіонській середній школі №2 Ніжнєвартовського району, Тюменської області (немає жодних підтверджуючих документів), з 16.07.1983 по 20.08.1985 на посаді розподільника робіт 3 розряду в СУМР Івано-Франківського УБР з місцем роботи та проживання Західний Сибір, Західно-Сибірський нафтовий комплекс об`єднання Нижневартовскнефтегаз (працювала вахтовим методом) та з 27.08.1985 по 06.08.1987 на посаді машиніста з прання спецодягу РММ Західного Сибіру у ВО Укрнефть Долинського управління технологічного транспорту на постійній основі вахтово-експедиційним методом з постійним місцем проживання в м. Мегіон, в місцевості прирівняній до Крайньої Півночі не підлягають зарахуванню до страхового стажу в 1,5 кратному розмірі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 27 жовтня 2015 року №21-3324а15, та від 13 квітня 2016 року 344/9046/15-а, Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, 18 березня 2020 року у справах №№338/1152/14-а, 345/1785/17.

Таким чином, пільги, передбачені статтею 5 Указу від 10.02.1960, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи поширюються на позивачку за такі періоди роботи: з 10.07.1979 по 30.03.1981 на посаді перукаря в Ніжнєвартовському міськпобутуправлінні) та з 03.11.1981 по 29.06.1983 на посаді обхідника теплових мереж 3 розряду цеху теплопостачання та теплових мереж НГДУ Мегионнефть так як дані періоди підтверджені відповідними архівними довідками.

Як наслідок, у відповідності до вимог статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія позивачки підлягає перерахунку з 01.09.2021, виходячи із дати звернення позивачки 13.09.2021 із заявою про перерахунок пенсії та із урахуванням висновків суду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню шляхом, визнання протиправним рішення відповідача від 05.07.2022 щодо відмови в перерахунку пенсії позивачки та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком з 01.09.2021, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983 в 1.5-кратному розмірі, з урахуванням раніше проведених платежів.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2756058274.1 від 26.11.2022 підтверджується сплата позивачкою судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 992,40 грн (а.с. 1). Таким чином підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_1 496,20 грн судових витрат, що становить 50%, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченого ним судового збору у розмірі 496,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що полягає у відмові в зарахуванні до страхового стажу в 1,5-кратному розмірі періодів роботи у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 10.07.1979 по 30.03.1981 та з 03.11.1981 по 29.06.1983.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10.07.1979 по 30.03.1981, з 03.11.1981 по 29.06.1983 в 1,5-кратному розмірі, починаючи з 01.09.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.