Decision № 108636347, 23.01.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Справа № 160/18421/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні їй пенсії №163750020151 від 19.10.2022 року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області своїм рішенням №163750020151 від 19.10.2022 року відмовило їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди її роботи, оскільки нею було надано достатньо документів на підтвердження всіх періодів. Крім того, при прийняті рішення відповідачем не враховано ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року №1788-ХII, в редакції, що підлягає застосуванню відповідно до Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року. Отже, на думку позивача, рішення відповідача №163750020151 від 19.10.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесено протиправно, а тому вона була змушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 22.12.2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві зокрема зазначено, що станом на дату звернення позивача страховий стаж становив 33 роки 10 місяці 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 відсутній. Крім того, вік позивача не є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Так як п.2 ч.2 ст.114 вказаного закону передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Також відповідач зазначає, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 19.10.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області 19.10.2022 року прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії №163750020151 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вказаним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 33 роки 10 місяців 15 днів. Пільговий стаж відсутній.

В спірному рішенні також вказано, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно з довідкою №68/15 від 12.05.2015 року, оскільки відсутній документ щодо права підпису керуючим санацією довідок по даному підприємству. Розрахунок стажу неритмічної роботи здійснюється згідно з п.7 Порядку застосування списків від 18.11.2005 року №383. У довідці ж від 12.05.2015 року №68/15 за періоди роботи з 1995 по 2000 рік вирахувано періоди неритмічної роботи, але не вказано інформацію про повний чи неповний робочий день. Крім того відсутній наказ, що неритмічна робота після 31.12.1994 року здійснювалася на всьому підприємстві чи в окремих його цехах. До наказів про результати атестації робочих місць від 12.11.1993 року №351 та від 28.12.1998 року №284 не долучено переліки проатестованих професій, а долучені витяги оформлені неналежним чином (неможливо визначити в яких цехах проведена атестація робочих місць).

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII(далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону №1788-XIIпередбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовахзастосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

В силу пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою КМУ від 12.08.1993 р. №637(далі - Порядок №637).

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надано копію довідки №68/15 від 12.05.2015 року.

Так, відповідно до довідки №68/15 від 12.05.2015 року, наданою ВАТ «Полтавський завод газорозрядних ламп» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що позивач працювала поний робочий день:

- з 10.08.1992 року (нак.520 від 07.08.1992 року) по 01.11.1993 року (нак.2168 від 25.11.1993 року) виконувала роботи по пакуванню і укладанню ламп на дільницях із застосуванням ртуті за професією укладальник деталей і приладів в складальному цеху №3, у виробництві виробів електронної техніки і радіоапаратури, робітник зайнятий на дільницях робіт з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів, що передбачено списком №1, розділом 13, позицією 1130000а-17531, код КП-9322;

- з 01.11.1993 року (нак.2168 від 25.11.1993 року) по 04.02.1994 року (нак.121 від 01.03.1994 року) виконувала роботи по заварці дугових ртутних ламп на дільницях із застосуванням ртуті в складальному цеху №3 за професією зварник електровакуумних приладів у виробництві виробів електронної техніки та радіоапаратури, робітник зайнятий на дільницях робіт з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів, що передбачено списком №1, розділ 13, позиція 1130000а-17531, код КП-7311.2;

- з 04.02.1994 року (нак.121 від 01.03.1994 року) по 16.05.2000 року (нак.195 від 16.05.2000 року) виконувала роботи по відкатці зовнішнього балону на дільницях із застосуванням ртуті за професією відкатник - вакуумник в складальному цеху №3, 10, 2 з виготовлення дугових ртутних ламп у виробництві виробів електронної техніки і радіоапаратури, робітник зайнятий на дільницях робіт з застосуванням ртуті при виготовленні приладів і виробів, що передбачено списком №1, розділом 13, позицією 1130000а-17531 код КП - 8159.2.

Підстава: Постанова КМУ від 11.03.1994 року №162, атестація робочих місць нак.351 від 12.11.1993 року, нак.284 від 28.12.1998 року.

За період з 10.08.1992 року по 16.05.200 року пільговий стаж становить - 5 років 4 місяці 8 днів.

Підстава для видачі: накази, платіжні відомості, карта Т-2.

Додаткові відомості: Завод працював ритмічно до 31.12.1994 року. За період неритмічної роботи відпрацьовано робочих днів п`ятиденним робочим тижнем:

1995 рік - 134 та: з 01.07.1995 року по 31.07.1995 року;

1996 рік - 97 та: з 01.07.1996 року по 31.07.1996 року;

1997 рік - 78 та: з 01.07.1997 року по 31.07.1997 року, з 01.091997 року по 30.09.1997 року;

1998 рік - 88 та: з 01.07.1998 року по 31.07.1998 року (розрив між атестаціями не врахований в пільговий стаж);

1999 рік - 93 та: з 01.06.1999 року по 30.06.1999 року;

2000 рік - 53.

Дана довідка скріплена печаткою ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" та підписана керуючим санацією, начальником ВК та головним бухгалтером.

Також позивачем надано:

- копію наказу ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 12.10.1993 року №351 яким затверджено списки робочих місць, що підтверджує право на пільги та компенсації, передбачені законодавством;

- копію наказу ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 28.12.1998 року №284, яким затверджено доданий Перелік робочих місць, виробництв, робіт, процесій і посад робітників, що підтверджує право на пільги і компенсації, передбачені законодавством.

Відповідно до висновку Державної експертизи умов праці від 19.08.2002 року №155 провідним експертом з умов праці ОСОБА_2 зроблено висновок, що експертиза на правильність застосування Списків №1 та №2, згідно яких призначаються пенсії за віком на пільгових умовах, показала, що у ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" на робочих місцях та в структурних підрозділах перелічених у Переліках робочих місць, професій і посад, що є додатками до наказів 12.11.1993 року №351, від 28.12.1998 року №284 та від 28.11.2001 року №19 застосовані правильно.

Таким чином, експертом з умов праці надано оцінку застосування Списків №1 та №2 у ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".

Отже, з урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області протиправно не враховано спірні періоди роботи позивача до її пільгового стажу.

Щодо посилань відповідача про недосягнення позивачем необхідного віку для призначення пільгової пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.

Так, застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - засписком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;»

Отже, у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VIII для призначення пенсії за віком за списком №1 було встановлено пенсійний вік досягнення жінкою 45 років, а також, страховий стаж роботи для жінок не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, за списком №2 було встановлено пенсійний вік досягнення жінкою 50 років, а також, страховий стаж роботи для жінок не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20 дійшла висновку, що застосуванню підлягають норми Закону №1788-XI з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, а не Закону №1058-IV.

За вказаних обставин, така обов`язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах: необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого статтею 8 Конституції України.

Таке застосування судом вищевказаних норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.

Отже, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, за Списком №2- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тому посилання на недосягнення позивачем пенсійного віку, визначеного статтею 114 Закону №1058-IV, є протиправною.

Враховуючи викладе суд вважає за необхідне скасувати рішення відповідача №163750020151 від 19.10.2022 року про відмову у призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву від 19.10.2022 року про призначення пенсії, та з урахуванням висновків суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №163750020151 від 19.10.2022 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.10.2022 року, та з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма