Decision № 108588367, 25.01.2023, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. справа № 300/5/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ), 30.12.2022 через систему "Електронний суд" звернувся до суду з адміністративним позовом до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (надалі також - відповідач) в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаєвського В.В. про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2022 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави 12 000,00 грн, виконавчого збору; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2022 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави 1700,00 грн, штрафу; визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2022 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави 3400,00 грн, штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. На думку представника позивача, постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.12.2022 винесені відповідачем протиправно, оскільки вони прийняті на підставі виконавчих документів від 11.03.2021, від 25.03.2021 та від 09.04.2021, строк пред`явлення яких до виконання сплинув.

Ухвалою суду від 09.01.2023 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 2977,20 гривень або належних доказів, які підтверджують обставини необхідні для вирішення питання щодо звільнення, зменшення розміру або відстрочення сплати судового збору(а.с.21-23).

09.01.2023 представником ОСОБА_1 отримано копію ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 09.01.2023 представником позивача надано суду клопотання про усунення недоліків в якому на підтвердження незадовільного матеріального становища та відсутності будь-яких доходів із будь-яких джерел надано довідку про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на запит у електронному вигляді від 05.02.2022, згідно якої відсутня інформація про доходи позивача за попередній календарний рік, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.38-39).

Ухвалою суду від 25.01.2023 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.01.2023. У поданому відзиві представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки строк пред`явлення постанов про стягнення виконавчого збору та штрафів до виконання не пропущений, так як він повинен рахуватись з моменту закінчення виконавчого провадження №64772185, у межах якого вони виконувались, а саме, з 13.12.2022. Відповідач зазначає, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2021 та штрафів від 25.03.2021, від 09.04.2021 був перерваний, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту закінчення виконавчого провадження, у межах якого вони виконувались (були пред`явлені до виконання).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності представників сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно п. 4 ч. 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 287 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено такі обставини.

На виконанні Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження №64772185, щодо виконання виконавчого листа №338/966/20, виданого Богородчанським районним судом 04.03.2021 про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні частиною земельної ділянки площею 0,0147 га, що знаходиться на ділянці кадастровий номер 2620488601:01:001:0134 стосовно якої за рішенням Богородчанського районного суду від 31.07.2019 у справі №338/158/19 встановлено земельний сервітут у виді права пішого проходу та проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до земельної ділянки та житлового будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 у спосіб демонтажу частини огорожі і очищення ділянки від будівельних матеріалів, кущів і дерев. Покладено на відповідача обов`язок не чинити інших перешкод у проході та проїзді згаданою частиною земельної ділянки.

Під час виконання даного виконавчого провадження головним державним виконавцем Гаєвським В.В. 11.03.2021 винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12 000 грн.

Надалі у виконавчому провадженні №64772185 виконавцем 25.03.2021 та 09.04.2021 винесені постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 1 700 грн, та 3 400 грн, відповідно.

13.12.2022 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження.

14.12.2022 у зв`язку з несплатою виконавчого збору та штрафу державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 12 000 грн, про стягнення штрафу в розмір 1 700 грн та 3 400 грн, виведено в окреме провадження та 15.12.2022 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №70555369, №70555494 та №70555592 відповідно.

Позивач, вважаючи вищевказані постанови від 15.12.2022 протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статями 129 та 129-1 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень. Суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом 5 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У пункті 2 частин 5 статті 26 Закону №1404-VIII зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 1, 3 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, початок примусового виконання рішень Закон України Про виконавче провадження в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин пов`язує саме з відкриттям виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Статтею 40 цього Закону передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.

Так, згідно ч.3 ст.40 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432; в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов, далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 8 розділу III Інструкції, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 13 розділу ІХ Інструкції при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Приватний виконавець зобов`язаний передати постанову про накладення штрафу до відповідного органу державної виконавчої служби у порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції, не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу ІІІ та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.

Згідно ст.12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виходячи з аналізу норм Закону України Про виконавче провадження порядок відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчих документів щодо стягнення виконавчого збору регулюється загальними нормами цього Закону щодо порядку примусового виконання рішення на підставі виконавчих документів.

В свою чергу, згідно ч.4 ст.12 цього Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Слід зазначити, що з аналізу положень Закону України Про виконавче провадження слідує, що не стягнута сума виконавчого збору у випадку завершення виконавчого провадження у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу (закінченням виконавчого провадження) підлягає стягненню (продовжує стягуватися) в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про накладення штрафу.

Як вбачається з фактичних обставин даної адміністративної справи, постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2021 та про накладення штрафу від 25.03.2021 та 09.04.2021 перебували на виконанні Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в межах виконавчого провадження №64772185, в подальшому вказане виконавче провадження було закінчено, а постанови про стягнення виконавчого збору та штрафів виділені в окремі провадження №70555369, №70555494 та №70555592 для подальшого виконання.

З огляду на зазначене суд вважає, що в даному випадку строк пред`явлення даного виконавчого документа до виконання не пропущено, оскільки оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження винесені 15.12.2022 за наслідками завершення виконавчого провадження 13.12.2022 №64772185.

При цьому, той факт, що тривалість основного виконавчого провадження перевищував визначений у законі строк пред`явлення постанов про стягнення виконавчого збору та накладення штрафів, не свідчить про те, що вони не можуть бути пред`явлені до виконання через закінчення такого строку.

Оскільки постанови про стягнення виконавчого збору від 11.03.2021 та про накладення штрафу від 25.03.2021 та 09.04.2021 перебували на виконанні у межах виконавчого провадження №64772185, строк їх пред`явлення до виконання був перерваний, у зв`язку з чим його початок після переривання у спірних правовідносинах необхідно обчислювати з моменту завершення виконавчого провадження, у межах якого вони виконувалися (були пред`явлені до виконання), - ВП №64772185, а саме, з 13.12.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження №70555369, №70555494 та №70555592 винесені державним виконавцем 15.12.2022 у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), (код ЄДРПОУ 35037846, вул. Шевченка, 69, смт. Богородчани, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77701) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.