Decision № 108458413, 18.01.2023, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. справа № 300/5174/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/747/22, яке набрало законної сили 17.05.2022 зобов`язно Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 30.07.2021 №1556 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів. Проте при такому перерахунку відповідач застосував "обмеження максимальним розміром". Позивач звертався до відповідача із заявою щрдо здійснення перерахунку "без обмеження максимальним розміром", проте листом від 09.12.2022 за №4810-4708/М-02/8-0900/22 отримав відмову. Позивач вважає дії відповідача щодо перерахунку позивачу пенсії "з урахуванням максимального розміру пенсії" неправомірними, оскільки такі дії порушують статтю 151-2 Конституції україни , частину 2 статті 152. Також зазначив, що відповідач застосував норму частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно рішення Конституційного Суду №7-рп/2016 від 20.12.2016.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії та зобов`язати відповідача з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії "без обмеження максимального розміру пенсії", з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України.

28.12.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 127.12.2022 за № 0900-0902-8/44499 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві відповідач зазначив, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2022, яке набрало законної сили 17.05.2022 у справі №300/747/22 проведено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого розмір пенсійної виплати склав 34666,00 грн., однак виплата проводиться у максимальному розмірі - 20930,00 грн. Відповідач вважає, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). Окрім того, відповідач звернув увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначено пенсію за вислугу років.

На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 по справі №160/8324/19 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" сформовано довідку від 30.07.2021 №1556 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року.

14.04.2022 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення в справі № 300/747/22, яким:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 30.07.2021 №1556, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 30.07.2021 №1556 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів.

Вказане судове рішення набрало законної сили 17.05.2022.

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 300/747/22 ГУ ПФ України в області здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі оновленої довідки від 30.07.2021 №1556, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою № 0903002720-МВС від 17.06.2022. Внаслідок перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 34632,58 грн,проте розмір пенсії обмежено максимальним розміром 19340,00 грн.

У зв`язку із обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2017, 2018, 2019, 2020 і 2021 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.12.2017 - 1373,00 гривень, з 01.07.2018 - 1435,00 гривень, з 01.12.2018 - 1497,00 гривень, з 01.07.2019 - 1564,00 гривень, з 01.12.2019 - 1638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1934,00 гривень.

Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (максимальний розмір пенсії), розрахунково складає з 01.12.2017 13730,00 грн., з 01.07.2018 14350,00 грн., з 01.12.2018 14970,00 грн., з 01.07.2019 15640,00 грн., з 01.12.2019 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 17690,00 грн., з 01.07.2020 18540,00 грн., з 01.12.2021 19340,00 грн, 01.07.2022 20270,00 грн, 01.12.2022 20930 грн.

Згідно протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою позивача № 0903002720-МВС від 17.06.2022. Внаслідок перерахунку підсумок пенсії (з надбавками) склав 34632,58 грн, проте розмір пенсії обмежено максимальним розміром 19340,00 грн.

Згідно із Законом України від 24.12.2015 № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від. 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2022 у справі № 640/7973/21 (провадження № К/9901/38684/21). Верховний Суд зазначив, що Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Щодо доводів відповідача про те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 (справа № 580/234/19), і касаційний суд вже сформував правовий висновок в цій категорії справ, то суд вважає їх помилковими.

Так, у справі № 580/234/19 (справа розглянута у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду) вирішувалося питання перерахунку та виплати пенсії, згідно із пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 за № 418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 за № 713). У вказаній справі зазначено, що позивач одержує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення як працівник льотного складу. В контексті правовідносин, що склалися, Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Законом №3668-VI від 08.07.2011, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Проте у справі, що розглядається та у справі № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону № 2262-XII і Закону № 3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд зазначає таке.

Як встановлено судом, відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії за вислугу років, на виконання рішення суду від від 14.04.2022 у справі №300/747/22, 17.06.2022, про що зазначено у протоколі перерахунку пенсії за пенсійною справою № 0903002720-МВС

Таким чином про порушення своїх прав, позивач ознайомився при отримання першої виплати пенсії, не швидше останнього дня місяця, в якому було здійснено перерахунок. Цей позов подано до суду 14.12.2022. Отже, позивачем не пропущений, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, строк звернення до суду з цим позовом.

Окрім того, суд зазначає, що заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Таке твердження можна зробити аналізуючи норми законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України", статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів. Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити.

На переконання суду, ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.03.2012 є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановленізаконодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни та відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору.

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Гомельчук С.В.