Decision № 107101791, 26.10.2022, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/1546/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань Романець Е.М.

за участі:

позивач не з`явився,

представника позивача Романюк О.П.,

представника відповідача 1 Хома Д.І.,

представник відповідача 2 - не з`явився,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8, Слов`янськ, Донецька область, 84100) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 13.12.2021 року звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до наданих документів. Проте, отримав рішення №072350005987 від 16.12.2022 року, яким йому було відмовлено в призначенні пенсії по віку згідно п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з причин відсутності необхідного 28-ми річного стажу роботи, а саме: період роботи у Радгоспі «Іскра» з 11.06.1982 року по 18.05.2001 року до страхового стажу не враховано, оскільки запис на звільнення у трудовій книжці завірено печаткою старого зразка (УРСР). У Рішенні про відмову у призначенні пенсії позивачу також було рекомендовано підтвердити стаж роботи в радгоспі «Іскра» на підставі показань свідків, що ним і було зроблено. Однак, Пенсійний фонд Рішенням № 072350005987 від 31.12.2021 року знову відмовив позивачу у призначенні пенсії, зазначивши, що для врахування зазначених періодів до стажу роботи немає підстав, оскільки записи про періоди роботи свідків у радгоспі «Іскра» завірені тією ж печаткою старого зразка (УРСР).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року суду було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23.05.2022 року від Головного управління ПФУ в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві відповідач-1 зокрема зазначає, що ОСОБА_1 звернувся 24.12.2022 року до Головного управління ПФУ в Закарпатській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Заява позивача про призначення пенсії за віком та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням ПФУ в Донецькій області. Так, рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області №072350005987 від 31.12.2022 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не враховано період роботи з 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р., оскільки запис про даний період роботи не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. за №58 (запис про звільнення завірений печаткою УРСР). Крім того, копія наказу про звільнення з роботи №22 к від 18.05.2001 року та довідки про періоди роботи в радгоспі «Іскра» від 19.05.2004 року №65 та від 20.10.2004 року №173 також завірені печаткою старого зразка (УРСР), а довідки одночасно містять кутовий штамп підприємства зразка УРСР. Крім того у відзиві зазначив, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відсутні будь-які дані про періоди роботи в Радгоспі «Іскра» громадянина ОСОБА_1 . Оскільки записи в трудовій книжці позивача не підтверджені первинними документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, відтак немає жодних правових підстав зарахувати до страхового стажу періоди роботи 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р. в Радгоспі «Іскра». Крім того, Головне управління ПФУ в Закарпатській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Вважаючи позовні вимоги необгрунтованими, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

28.09.2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду до участі у даній справі було залучено в якості відповідача 2 Головне управління ПФУ в Донецькій області.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд такі задовільнити в повному обсязі з мотивів визладених в позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні таких відмовити з мотивів викладених у відзиві.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце проведення судвого засідання був повідомлений судом належним чином (а.с.58). Відзиву на позовну заяву суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача 1, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 24.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.

Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області №072350005987 від 31.12.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказаним рішенням встановлено, що загальний стаж роботи позивача становить - 21 рік 04 місяці 29 днів. До страхового стажу не враховано період роботи з 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р., оскільки запис про даний період роботи не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. за №58 (запис про звільнення завірений печаткою УРСР). Крім того, копія наказу про звільнення з роботи №22 к від 18.05.2001 року та довідки про періоди роботи в радгоспі «Іскра» від 19.05.2004 року №65 та від 20.10.2004 року №173 також завірені печаткою старого зразка (УРСР), а довідки одночасно містять кутовий штамп підприємства зразка УРСР.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування до його загального страхового стажу періодів роботи, позивач звернувся до суду з позовом.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За правилами частини 1 статті 46Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою ст.24 Закону 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно з статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова КМУ №637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, пунктом 1 постанови КМУ №637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

З трудової книжки позивача ОСОБА_1 встановлено, що остання містить всі записи позивача на підтвердження страхового стажу, а саме:

- запис №3 11.06.1982 року прийнятий роботу у Радгосп «Іскра» на посаду водія на підставі наказу 82 «к» від 14.06.1982 року;

- запис №4 18.05.2001 року звільнений з роботи за згодою сторін, згідно ст..36 КЗпП України на підставі Наказу №22 «к» від 18.05.2001 року.

Відповідачем також не заперечується записи трудового стажу позивача. Відповідач 1 зазначає, що запис про звільнення з Радгоспу «Іскра» у трудовій книжці позивача завірена печаткою старого зразка (Української РСР).

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки або інших бухгалтерських документів.

Судом також встановлено, що записи в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 засвідчені печаткою старого зразка (Української РСР). Тобто назва підприємства в трудовій книжці відповідає назві підприємстві на печатці (а.с.7-8).

В даному випадку, суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим печатка підприємства зразка радянського союзу, на якому працював позивач, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.

Питання виготовлення, обміну, знищення печаток і штампів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у 1994-2000 роках були врегульовані Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. №576 та Інструкцією про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (далі -Інструкція №643), що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.10.1993 р. №643.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 пункту 3, підпунктами 4.1, 4.5 пункту 4 Інструкції №643 опис печаток і штампів складався із зображення Державного герба, напису "Україна", назви міністерства чи іншого центрального органу державної виконавчої влади, підприємства, установи і організації.

Дозвіл на виготовлення нових печаток надавався тільки після здавання старих печаток до органів внутрішніх справ на знищення.

Водночас, постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 р. №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституціїі законам України.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Окрім того, на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пункту 4.7 вказаного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком, враховуючи, що останій має необхідний стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем-2 неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи, а тому порушені права позивача підлягають відновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області 072350005987 від 31.12.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача-1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Радгоспі «Іскра» з 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Керуючись ст. 8, 9, 72, 77, 132, 241, ч. 3 ст. 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 20453063) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Генерала Батюка, 8, Слов`янськ, Донецька область, 84100, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 072350005987 від 31.12.2021 року Про відмову у призначенні пенсії по віку відповідно до п. і ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період його роботи у Радгоспі Іскра, а саме: з 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням періоду його роботи у Радгоспі Іскра з 11.06.1982 р. по 18.05.2001 р. починаючи з часу набуття ним права на пенсію.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяМ.М. Луцович

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 02.11.2022 року.