Decision № 106967341, 25.10.2022, Vynohradiv District Court of Zakarpattia Oblast

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/2327/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25.10.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Надопта А.А.,

секретар судового засідання Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАКАРПАТГАЗ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 13290 грн.74 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються поданими суду доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості. Також зазначає, що здійснення ОСОБА_1 споживання природного газу є свідченням приєднання до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору).

Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

Не оспорюється учасниками справи той факт, що між сторонами по справі виник спір щодо існування заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.

В контексті вимог позивача за предметом позову, суд при вирішенні позову виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або невиконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611-612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов`язковість договору.

В свою чергу, відносини між споживачем та газорозподільною організацією врегульовані також Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ); Правилами постачання природного газу (далі - Правила) та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

В свою чергу, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); - споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимогглави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).

Пунктом 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

В свою чергу, згідно з п. 7 глави 3 розділу фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь - яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви - приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до розділу ІІІ Правил постачання природного газу (надалі - Правила), постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умовТипового договору постачання природного газу побутовим споживачам,затвердженого постановою НКРЕКП від 30вересня 2015 року №2500 (далі-Типовий договір), що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Типовий договір розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії,що здійснюєдержавне регулювання усферах енергетики та комунальнихпослуг 30.09.2015 № 2498.

За змістомп. 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Судом встановлено, що відповідачу відкрито особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 , з даних фінансового стану якого вбачається споживання ОСОБА_1 природного газу.

Отже, відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, які надаються Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «ЗАКАРПАТГАЗ» за адресою: м. Виноградів, вул.Чкалова 93. Отже, споживач приєдналася до умов Типового договору розподілу природного газу, оскільки споживала природний газу та, відповідно, є відповідальною особою за збитки, завдані несплатою за користування наданими послугами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 509/3536/15-ц.

При цьому, ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо факту отримання послуг з розподілу природного газу за вищевказаною адресою, не висловила.

Тобто, між сторонами на підставі публічного договору склалися фактичні договірні відносини щодо послуг з приводу постачання природного газу.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 24 Розділу III Правил закріплено, що розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділуVтаVІцих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника.

Відповідно доп.32Розділу III Правил побутовий споживач зобов`язаний укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору,-припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору.

За змістом п. 6.6 Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ.

Згідно з п. п. 6.1, 6.2 Типового договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як різниця за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРС. Тариф, встановленийзгідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п. 3.1 Типового договору).

Відповідно до глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюється виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить серед іншого, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктами 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з чинними тарифами.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 638/11589/15-ц.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з розподілу природного газу становить 13290 грн. 74 коп. грн. (а.с. 10).

Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ, тарифів встановлених на послуги розподілу природного газу для АТ «ЗАКАРПАТГАЗ», об`ємів споживання відповідачем природного газу.

Розрахунок вартості розподілу природного газу за адресою споживача по особовому рахунку проведений позивачем у відповідності до положень діючого законодавства та ОСОБА_1 не спростований.

Таким чином, відповідачем не було виконано належним чином зобов`язання перед позивачем по сплаті послуг за розподіл природного газу, чим порушено умови договору та норми чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України на власника покладається тягар утримання майна.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

ОСОБА_1 не надала суду доказів щодо звернення до позивача із письмовою заявою про припинення постачання природного газу на її об`єкт, чи надіслання повідомлення про зміну власника об`єкту постачання природного газу.

Вищевказані обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку, а також положення чинного цивільного законодавства дають суду підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог за предметом позову.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судові витрати по справі у сумі 2481,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАКАРПАТГАЗ»- задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАКАРПАТГАЗ» суму 13290 грн.74 коп. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , а також суму 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийА. А. Надопта