Sentence № 10695502, 01.02.2010, Kyiv City Court of Appeal

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

___________

Справа № 1-6/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1. лютого 2010 року Апеляційній суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Кепкал Л.І.,

судді : Глиняного В.П.,

народних засідателів: Туркені Н. А.,

Мороз В. Д.,

Архиреєвої Л. В.,

при секретарі: Приходько С.П.,

за участю прокурорів Волошина Р.Ф., Сенюк В.О., Тилика Т.М.,

захисників: ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 15 червня 2000 року Ватутінським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 117 КК України (в редакції 1960 року) на 5 років позбавлення волі;

- 17 грудня 2003 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України на 6 років позбавлення волі.

На підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 12.08.2008 р. звільнений умовно - достроково 20 серпня 2008 року на 1 рік 1 місяць 17 днів.

у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, освіта незакінчена вища, працює менеджером з продажу оптики фірма «Майтоп», неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 та проживаючого в АДРЕСА_3, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Києва, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, не судимого в силу ст. 89 КК України

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В с т а н о в и в:

20.09.2008 р. приблизно о 23 годині 30 хвилин, підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які звільнені від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії, знаходились на спортивному майданчику біля будинку АДРЕСА_3, де розпивали пиво та розмовляли між собою. Через деякий час ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли за пивом в кіоск, розташований неподалік, біля них без повідка бігала собака ОСОБА_8, котра загнала на дерево кота. В цей час повз них проходив раніше їм незнайомий ОСОБА_11, який зробив зауваження з приводу того, що собака бігає без намордника, і на грунті цього між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. Використовуючи незначний привід, підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що до них приєднався, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно із хуліганських спонукань, із особливою зухвалістю стали наносити удари руками по різним частинам тіла ОСОБА_11 Потерпілий ОСОБА_11 почав тікати від них і забіг у підїзд будинку АДРЕСА_3. ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також особи, звільнені від кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_10, котрі приєднались до них, продовжуючи хуліганські дії, догнали потерпілого в підїзді і продовжили наносити потерпілому удари руками і ногами по тілу, внаслідок чого заподіяли ОСОБА_11 легкі тілесні ушкодження.

В ході скоєння хуліганських дій, у ОСОБА_6 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_11. Коли ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишили підїзд, де побили ОСОБА_11, ОСОБА_6 знаходився біля потерпілого ОСОБА_11, і коли останній підвівся та наблизився до нього, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вбивство ОСОБА_11, дістав з кишені ніж, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер свого діяння і бажаючи настання смерті ОСОБА_11, безпричинно, діючи умисно, з хуліганських мотивів, тримаючи у правій руці ніж, вдарив ОСОБА_11 ножем двічі в область грудної клітини зліва. Виконавши дії, достатні для досягнення злочинного результату, тобто настання смерті ОСОБА_11, він залишив місце злочину, і по дорозі до парку «Перемога» в м. Києві викинув ніж, яким вчинив вбивство ОСОБА_11

Внаслідок таких дій ОСОБА_6, ОСОБА_11 були заподіяні 2 проникаючих колото різаних поранення грудей з ушкодженням серця та лівої легені, що супроводжувались внутрішньою та зовнішньою крововтратою з розвитком обільної крововтрати, від чого ОСОБА_11 помер на місці.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 винним себе у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_11 не визнав. Стверджував, що між ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 спочатку виник конфлікт біля кіоску, де вони купували цигарки. Конфлікт виник в звязку з тим, що ОСОБА_11 предявив їм претензії з приводу того, що собака породи «Боксер», яка була з ним, ОСОБА_8, загнала на дерево кішку. Крім того, ОСОБА_11 обурився тим, що собака була без намордника, вимагав від них зняти кішку з дерева. При цьому, як зазначав ОСОБА_8, ОСОБА_11 виражався нецензурною лайкою та висловлювався тюремною лексикою. Забравши собаку на поводок, він, ОСОБА_8, та ОСОБА_7 відійшли від потерпілого та покликали підсудного ОСОБА_6, щоб зясувати висловлювання ОСОБА_11 на тюремній лексиці. Втрьох вони підійшли до ОСОБА_11, який залишався стояти на місці конфлікту.

Коли ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_11 з проханням пояснити його дії, ОСОБА_11 ударив ОСОБА_6 кулаком в обличчя, від чого той впав на бетонну плиту. Побачивши таке, ОСОБА_7 підбіг до ОСОБА_11 і вдарив його руками в груди, у відповідь на що, ОСОБА_11 ударив ОСОБА_7 кулаком руки в область перенісся.

Після того, як ОСОБА_7 упав, ОСОБА_11 продовжив наносити йому удари по голові та обличчю. Побачивши це, він, ОСОБА_8, схопив потерпілого за плече, намагаючись звільнити ОСОБА_7, при цьому собаку він тримав на повідку.

Він, ОСОБА_8, допоміг підвестися з землі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і всі вони повернулись на майданчик до інших хлопців, де останнім повідомили про те, що трапилось.

ОСОБА_11 в цей момент побіг в бік будинку АДРЕСА_3, проте, через 10-15 хвилин ОСОБА_11, тримаючи в правій руці ніж, знову підійшов до них на майданчик. При цьому ОСОБА_11 розмахував ножем і висловлювався на їх адресу брутально лайкою та намагався нанести йому, ОСОБА_8, удар в живіт чи груди. В цей момент собака, яку він тримав за поводок, побачивши, що до її хазяїна проявляють агресію, зірвалася з поводка та побігла до ОСОБА_11, а останній почав тікати в бік будинку АДРЕСА_3, де собака його наздогнала.

Так як собака не слухала його команди, він, ОСОБА_8, побіг за нею, а слідом за ним, побігли інші учасники подій.

Наздогнавши ОСОБА_11 в підїзді, він, ОСОБА_8, схопив ОСОБА_11 за руку, в якій був ніж, яким ОСОБА_11 замахувався і вони вдвох впали на підлогу, при цьому він, ОСОБА_8, опинився під ОСОБА_11 Де в цей час була собака він не знає, але вона на ОСОБА_11 в підїзді не кидалась.

Саме в цей момент до підїзду забігли ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_6. ОСОБА_7 намагався вхопити собаку та відтягнути її від них з ОСОБА_11, а інші намагалися їх розборонити.

Коли він, ОСОБА_12, звільнився від ОСОБА_11 і почав вставати на ноги, то ОСОБА_11 хватався за нього, а тому з метою самозахисту, він, ОСОБА_8 наніс 2-3 удари в область ніг ОСОБА_11. Після чого, забравши собаку, вони зі ОСОБА_7 вийшли з підїзду та попрямували в бік парку «Перемога», куди згодом прийшов і ОСОБА_6, повідомивши, що ОСОБА_11 порізав йому руку. Після цього вони розійшлися по домівках.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе у вчиненні хуліганських дій щодо ОСОБА_11 не визнав дав показання, аналогічні за змістом з показаннями ОСОБА_12, стверджуючи при цьому, що він не порушував громадський порядок, тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не наносив, хоч, не заперечував того, що наніс ОСОБА_11 декілька ударів по тулубу чи ногам, намагаючись відштовхнути його від ОСОБА_8, коли забирав собаку у підїзді.

Підсудний ОСОБА_7 також зазначив, що під час досудового слідства давав неправдиві показання про обставини того, що сталося, внаслідок залякування з боку слідчого ОСОБА_20

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе у вчиненні умисного вбивства з хуліганських мотивів не визнав, посилаючись на те, що не мав наміру на умисне вбивство ОСОБА_11, що наніс останньому 2 удари ножем, тому, що боявся за своє життя і захищався від посягань ОСОБА_11, який сам був ініціатором конфлікту.

Підсудний ОСОБА_6 дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в судовому засіданні про обставини, які передували нанесенню ним ударів ножем ОСОБА_11 в підїзді будинку. При цьому вказав, що під час досудового слідства в цій частині дав дещо інші покази внаслідок того, що працівник міліції ОСОБА_13 застосував до нього недозволені методи слідства, а саме фізичну силу, крім того, невідомі працівники міліції йому показували фотознімки трупа ОСОБА_11, від чого він був в шоковому стані.

Проте, винність ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кожному з них злочині підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Як убачається з показань ОСОБА_6, які він давав в ході досудового слідства при допиті як підозрюваний 22.09.2008 р., та повністю підтвердив при допиті в цей же день як обвинувачений, а також при відтворенні обстановки та обставин події 23.09.2008 р., 20.09.2008 р. після 21 години він знаходився разом з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на спортивному майданчику біля будинку АДРЕСА_3 При цьому всі, крім нього, вживали пиво. Через деякий час ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирішили піти придбати пиво, а коли повернулися, то звернулися до нього з проханням поговорити з чоловіком, який предявив до них претензії. Коли він, ОСОБА_6, підійшов до цього чоловіка, як пізніше стало відомо ОСОБА_11, то замість відповіді на запитання той чоловік наніс йому удар кулаком в обличчя, від чого ОСОБА_6 Д,В. упав на землю. В цей момент до ОСОБА_11 підбіг ОСОБА_7 та наніс ОСОБА_11 декілька ударів, після чого останній кудись зник. Підвівшись, він, ОСОБА_6, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли до кіоску, розташованого за будинком АДРЕСА_3 в м. Києві, придбали пиво і повернулись на спортивний майданчик. Коли хлопці вживали пиво, то до них підійшов ОСОБА_11, в правій руці якого був ніж, описати який він, ОСОБА_6 не може. Цим ножем ОСОБА_11 розмахував перед ними та висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. Оскільки поведінка ОСОБА_11 їх образила, вони вирішили провчити його. Побачивши, що вони всі разом підвелися, чоловік, злякавшись цього, побіг від них в бік підїзду будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. А вони всі разом побігли за ним і наздогнали його при вході в вищезазначений підїзд. В підїзді між ОСОБА_11 та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розпочалася бійка, в ході якої вони наносили удари ОСОБА_11 кулаками та ногами по всьому тілу. Удари вони наносили приблизно 5 хвилин.

Із показань ОСОБА_7, які він давав в ході досудового слідства при допиті 22.09.2008 р. як підозрюваний, і в цей же день як обвинувачений слідує, що він з друзями, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та хлопцем на прізвище ОСОБА_14 відпочивали після 21 години 20.09.2008 р. на спортивному майданчику біля будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. Коли він з ОСОБА_8 повертались на спортивний майданчик від кіоску, в якому купили пиво, до них пристав ОСОБА_11, який став висловлювати нарікання з приводу того, що його кішку налякав собака, який був разом з ОСОБА_8, та виражався нецензурно. Він, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 ОСОБА_11 відповіли так само нецензурно. Про те, що трапилось, вони розповіли товаришам і попросили ОСОБА_6 поговорити з ОСОБА_11. Він, ОСОБА_7 бачив, що під час розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_11, останній вдарив ОСОБА_6 в обличчя. Після цього вони втрьох повернулись на спортивний майданчик, а ОСОБА_11 побіг до підїзду будинку АДРЕСА_3 в м. Києві, але через декілька хвилин ОСОБА_11 підійшов знову до них, почав розмахувати ножем, який був у його правій руці та висловлювався на їх адресу непристойною лайкою. Собака, який був з ними, почав гавкати на ОСОБА_11 і ОСОБА_11, злякавшись, побіг до підїзду будинку, а вони, обурившись, побігли його наздоганяти. Коли його наздогнали в підїзді, між ними виникла бійка, в ході якої вони почали бити ОСОБА_11 кулаками та ногами протягом певного часу. Після чого всі, крім ОСОБА_6, залишили підїзд будинку і попрямували до парку «Перемога» в м. Києві.

Згідно показань підсудного ОСОБА_8, які він давав в ході досудового слідства 22.09.2008 р. як підозрюваний, та підтримав при допиті в цей же день як обвинувачений слідує, що він разом з ОСОБА_6,, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пили пиво на спортивному майданчику біля будинку АДРЕСА_3 в м. Києві. При цьому він, ОСОБА_8, був зі своєю собакою породи «Боксер». Він, ОСОБА_8 зі ОСОБА_7 пішли за пивом і в цей момент його собака побігла за котом, після чого до них підійшов чоловік ОСОБА_11, який висловив своє незадоволення цим. До них підійшов ОСОБА_6 і почав розмовляти з ОСОБА_11, але останній вдарив ОСОБА_6 в голову, потім почав наносити удари по голові та тулубу ОСОБА_7, після чого побіг в невідомому напрямку. Через незначний час ОСОБА_11 повернувся до них на майданчик, тримаючи в правій руці ніж та розмахуючи ним, висловлювався на їхню адресу нецензурно. Побачивши, що до них підійшли ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 почав тікати, а вони пятеро, побігли його наздоганяти. Наздогнавши ОСОБА_11 в підїзді біля ліфту, він, ОСОБА_8, почав з ним бійку, до якої приєдналися і інші.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які звільнені від кримінальної відповідальності в звязку із застосуванням акту амністії, підтвердили, що між ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 мав місце конфлікт 20.09.2008 р., проте, причини цього конфлікту їм невідомі.

При цьому ОСОБА_9 повідомив, що перебуваючи біля майданчику після вказаного конфлікту, бачив як ОСОБА_11 підійшов на майданчик, де знаходились ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_10, при цьому кричав і махав руками. В руках у ОСОБА_11 він нічого не бачив. Тікати з майданчику ОСОБА_11 почав раптово, за ним побіг і пес, з яким був ОСОБА_8 Коли потерпілий забіг в підїзд, слідом за ним туди забіг ОСОБА_8, він, ОСОБА_9, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10. Між ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відбулася бійка, він разом зі ОСОБА_7 намагався ОСОБА_8 відтягнути від ОСОБА_11,, після чого наніс останньому 2-3 удари за те, що він його образив. Його за кросівок ухопив собака, і він намагався від нього звільнитися. В цей час ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 знаходилися біля ОСОБА_11 і він бачив, як ОСОБА_10 наносив декілька ударів потерпілому по ногам. Чи наносили удари інші, він не бачив.

ОСОБА_10 підтвердив, що на майданчик, де вони перебували прийшов ОСОБА_11 та тримаючи в одній з рук ніж, почав ним розмахувати. При цьому висловлювався нецензурною лайкою та кидався на хлопців. В цей момент пес, якого тримав ОСОБА_8 на поводку, вирвався і кинувся до ОСОБА_11 А той, злякавшись собаки, почав тікати в бік будинку АДРЕСА_3 За ОСОБА_11 і собакою побіг ОСОБА_8, а також ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та він, ОСОБА_10. Він бачив, що ОСОБА_11 намагався не пускати ОСОБА_6 та їх до підїзду, прикриваючи двері, але ОСОБА_6 його штовхнув, відкрив двері в підїзд, куди вони всі зайшли. Після чого почалося побиття ОСОБА_11. Ножа в цей час ні в кого він не бачив.

Крім того, ОСОБА_10 не заперечував, що в день подій, коли знаходився на майданчику, він бачив у ОСОБА_6 ніж.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердила дані нею в ході досудового слідства показання і пояснила, що 20.09.2008 р. близько 24 години вона почула через відкрите вікно топіт і схвильовані голоси. Визирнувши з вікна, побачила групу людей, як їй здалося, підлітків, котрі бігли до підїзду № 9 будинку АДРЕСА_3, в якому вона живе на 4 поверсі. Біля вхідних дверей вони призупинилися, а потім зайшли в середину. Знаходячись в туалетній кімнаті, одна зі стінок якої виходить на площадку ліфтів, вона чула внизу по стояку якийсь шум, і вирішила, що це зайшли в ліфт і піднімаються ті підлітки, яких вона бачила. Проте, підійшовши до вікна квартири, вона знову почула шум і побачила, що з підїзду вибігають ті ж підлітки і з ними собака на поводку, яку до цього вона не бачила.

Із показань свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні вбачається, що в день побиття ОСОБА_11, він був дуже пяний, тому не памятає і не знає всіх обставин цих подій, але підтвердив, що перебував на площадці біля будинку АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Свідок памятає, що коли вже стемніло і він спав на лавочці на цьому майданчику, то проснувся від шуму та криків. Ситуація йому була незрозумілою. А побачивши, що всі хлопці кудись побігли, він побіг за ними, намагаючись наздогнати, проте, не наздогнав, оскільки по дорозі неодноразово падав. Зустрівся з хлопцями вже по дорозі до парку «Перемога» .

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердив, що станом на вересень 2008 р. , як квартирант в його квартирі мешкав ОСОБА_11 Увечері 20.09.2008 р. він попросив ОСОБА_11, коли він йшов на вулицю забрати з вулиці його кота на прізвище ОСОБА_2, який гуляв на дворі.

З наведених вище показань убачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, знаходячись в громадському місці - спортивному майданчику, неподалік дитячого садочка та будинку АДРЕСА_3 розпивали алкогольні напої, а ОСОБА_8 мав при собі собаку бійцівської породи «Боксер», яка була без намордника і крім того, проявляла агресію до іншої домашньої тварини - кота, який належав ОСОБА_16 і знаходився на прогулянці, тому обурення ОСОБА_11 щодо поведінки господаря собаки та інших осіб було правомірним.

Таким чином, версія підсудних про те, що їх дії щодо ОСОБА_11 були викликані неправомірною поведінкою самого ОСОБА_11, є неспроможною, як така, що не знайшла свого підтвердження та спростовується їхніми ж показами про те, що собака ОСОБА_8 загнав на дерево кота, в звязку з чим ОСОБА_11 обурився.

Посилання підсудних на те, що ОСОБА_11 погрожував їм ножем, а вони захищалися від цих посягань, суд визнає надуманими, враховуючи що підсудних на місці конфлікту була переважна більшість по кількості осіб, з ними був собака, поведінку якого неможливо передбачити і поведінка якого створює небезпеку для оточуючих, крім того, тікаючи з майданчика, ОСОБА_11 намагався уникнути побиття, а підсудні наздогнали його в підїзді будинку, збили з ніг та стали наносити удари лежачому потерпілому ОСОБА_11

Твердження підсудних про те, що ОСОБА_11 міг бути в стані наркотичного спяніння, оскільки він вже тричі судимий за злочини в сфері наркотичного обігу і крім того в квартирі ОСОБА_16, де на час подій проживав ОСОБА_11, було вилучено наркотичні засоби, є припущенням і підтвердження свого в ході досудового і судового слідства не знайшло. Більш того, такі твердження спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що в день подій ОСОБА_11 був лише в схвильованому, збудженому стані, і не був ні в стані алкогольного, ні в стані наркотичного спяніння.

А тому, версію підсудних про те, що ОСОБА_11 був в стані наркотичного спяніння суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за скоєне.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 117/2216/2 від 30.12.2008 р., при судово - медичному дослідженні трупу ОСОБА_11 було виявлено в тому числі: синець на спинці носа й два садна на його тлі; два садна в скуло-скроневої області справа, два садна на правому передпліччі, по одному садну на лівій брові, у надбрівній області зліва, у підборідній області.

Вказані садна й синці заподіяні тупими предметами і при житті оцінювалися б як легкі тілесні ушкодження, що не потягли за собою короткочасного розладу здоровя за критерієм тривалості розладу здоровя.

Як слідує з висновку судово імунологічної експертизи № 454 від 06.11.2008 р., на наданих на дослідження двох носках ОСОБА_7 виявлена кров ( Т. 2 а.с.68-71).

Згідно висновку експерта № 181 від 15.10.2009 р., генетичні ознаки крові, виявленої на носку ОСОБА_7 ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_11 ( Т. 5 а.с. 272-276)

Цими даними спростовуються твердження ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з приводу того, що вони удари ОСОБА_11 наносили в область ніг та тулубу. Виявлені сліди крові на носках ОСОБА_7 не могли утворитись при обставинах, на які посилався ОСОБА_7, оскільки в зазначених ним ділянках тулуба ОСОБА_11 ран, з яких виділялася б кров не виявлено .

Характер вчинюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дій щодо потерпілого ОСОБА_11 свідчить про явну неповагу до суспільства, оскільки вони учинялися в громадському місці; про нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, що виразились у демонстрації своєї зверхності та сили, зневажливого ставлення до ОСОБА_11.

Проаналізувавши та оцінивши докази, суд вважає, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 грубо порушили громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи умисно з особливою зухвалістю, яка виражалась в заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_11, вчинили хуліганство групою осіб. За вказаними ознаками дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 296 КК України.

Згідно протоколу огляду місця події від 21.09.2008 р., ( Т.1, а.с. 41-45), та фото таблиць до нього (Т. 1 а.с.46-52) на сходинковій площадці, яка розташована в підїзді № 9 будинку АДРЕСА_3 на сходинках з № 1 по № 5 виявлений труп чоловічої статі на імя ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті. Куртка на трупі розтібнута, на светрі і футболці з лівої сторони знайдено по два наскрізних лінійних пошкоджень тканини. Светер і футболка з великими ділянками просякання крові. Біля отворів носа і рота, а також на лобі є накладення підсохлої крові. Такі ж накладення є й на кістях і передній поверхні тулуба. На грудях зліва розташовані дві лінійні рани з рівними краями.

Відповідно до даних акту судово медичного дослідження № 2216/2 від 29.12.2008 р. та висновку судово-медичної експертизи № 117/2216/2 від 30.12.2008 р., (Т. 3, а.с. 8-11), при судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_11, крім вказаних вище тілесних ушкоджень виявлено:

А) Колото-різана рана ( рана №1) на шкірі передньої поверхні грудної клітини ліворуч із відхідним від її рановим каналом у напрямку зпереду назад, зверху вниз, зліва направо, довжиною по зонду близько 8 см, що проникає в ліву плевральну порожнину, по ходу якого ушкоджуються: шкіра, підшкірна клітковина, міжреберні м'язи, і пристінкова плевра в 2-му міжреберї по середньо-ключичній лінії, верхня частка лівої легені. Рановий канал сліпо закінчується в товщі тканини легені.

Б) Колото-різана рана (рана №2) на шкірі передньої поверхні грудної клітини зліва із відхідним від неї рановим каналом у напрямку зпереду назад, зверху вниз, зліва направо, довжиною по зонду близько 7 см, що проникає в ліву плевральну порожнину через ушкодження м'яких тканин, міжреберних м'язів і пристінкової плеври в 4-му міжреберї між навкологрудинної і середньо-ключичної лініями, порожнина навколосерцевої сумки через ушкодження на передній її поверхні, у порожнину лівого шлуночку серця через ушкодження передньої його стінки, де сліпо закінчується;

Виявлені колото-різані рани на трупі ОСОБА_11 мають подібні характеристики і заподіяні одним колючо-ріжучим предметом, та є прижиттєвими.

Виявлені на трупі ОСОБА_11 проникаючі колото-різані поранення грудей з ушкодженням серця і лівої легені мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, між ними й смертю, що настала, вбачається прямий причино-наслідковий зв'язок.

Характер і морфологічні особливості ушкоджень, дані гістологічного дослідження вказують на те, що весь комплекс ушкоджень виявлених у ОСОБА_11 міг утворитися в проміжок часу за 30-40 хвилин до моменту настання смерті, на протязі якого можливість здійснення потерпілим самостійних дій не виключається. Встановити послідовність заподіяння ушкоджень ОСОБА_11 не виявилось можливим.

Таким чином, смерть ОСОБА_11 настала в період, зазначений в обвинувальному висновку близько 24 години 20.09.2008 р.

Як на досудовому так і під час судового слідства підсудний ОСОБА_6 не заперечував, що після побиття ОСОБА_11 підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_7 та іншими, він, залишившись в підїзді один на один з ОСОБА_11, наніс йому два удари в лівий бік ножем, який знаходився у нього в кишені.

Ці показання узгоджуються та підтверджуються даними, що містяться у висновках судово медичної експертизи № 117/2216/2 від 30.12.2008 р. ( Т. 3 а.с. 8-11) про характер виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та механізм їх заподіяння, з даними, а також даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 про механізм заподіяння тілесних ушкоджень (Т. 4 а.с. 173-175).

Крім того, згідно вказаного висновку експерта вбачається, що виявлена колото різана рана на передній поверхні грудної клітини трупа ОСОБА_11 ( рана №2) з врахуванням судово медичного криміналістичного дослідження, виникла від дії плоского колючо ріжучого предмету, типа клинка ножа, який мав обух «П» - образного перетину й лезо. Виявлені колото різані рани на трупі ОСОБА_11 мають схожі характеристики і могли бути спричинені одним колючо-ріжучим предметом.

Із показань підсудного ОСОБА_6 слідує, що ніж, яким він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_11, він викинув по дорозі, коли прямував від будинку АДРЕСА_3 в м. Києві до парку «Перемоги».

Із показань ОСОБА_10, які він давав в ході досудового і судового слідства убачається, що вранці 21.09.2008 р. , коли він йшов на навчання до ВПУ № 25 та проходив поряд з спортивним майданчиком, що біля будинку АДРЕСА_3, то знайшов ніж, який напередодні бачив у ОСОБА_6, коли той грався ножем на майданчику до побиття ОСОБА_11 Цей ніж він приніс у ВПУ № 25 та сховав в туалеті, а саме в отворі для зливу води.

З протоколу огляду місця події від 22.09.2008 р. ( Т.1 а.с.64) вбачається, що в туалеті Вищого професійного училища № 25, а саме в отворі для зливу води було виявлено та вилучено складний ніж з деревяною рукояткою коричневого кольору в складеному вигляді з написом на лезі « U PASTORE».

Згідно висновку судово медико криміналістичної експертизи № 327- МК від 29 грудня 2008 року ( Т. 3 а.с. 64-69) вбачається, що колото - різане поранення грудей ОСОБА_11 могло бути спричинене ножем, вилученим при огляді місця події в ВПУ № 25.

Твердження підсудного ОСОБА_6 про те, що зазначений ніж йому не належить спростовуються наведеними вище даними, а тому суд вважає їх надуманими.

Крім того, під час огляду місця події 21.09.2008 р. ( Т. 1 а.с. 41 -45), в підїзді № 9 будинку АДРЕСА_3 в м. Києві був виявлений та вилучений уламок ножа у вигляді рукоятки з частиною клинка ножа та фрагмент клинка ножа.

Відповідно до висновку судово трасологічної експертизи № 8148 від 12 жовтня 2009 року (Т. 5 а.с. 256-258), вбачається, що фрагмент клинка ножа, хвостовик якого фіксований у руківї та окремо наданий фрагмент клинка ножа раніше складали одне ціле.

Згідно висновку судово медичної криміналістичної експертизи № 197 МК від 09 жовтня 2009 року ( Т.5 а.с. 263-269), вбачається, що колото різане поранення грудей ОСОБА_11 не могло бути спричинене ножем наданим на експертизу (зламаним).

В матеріалах справи відсутні будь які дані про те, що ОСОБА_11 під час його побиття в підїзді будинку АДРЕСА_3 підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та іншими учасниками подій погрожував їм ножем.

Враховуючи, що ОСОБА_11 тікав від підсудних, які чисельно були сильнішими, намагався уникнути побиття, то наявність в підїзді у його руках, як про це стверджують підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ножа, свідчить про те, що його дії були спрямовані на свій захист, в ході якого він наніс поранення і підсудному ОСОБА_6

Заперечуючи хуліганський мотив своїх дій, ОСОБА_6 стверджував, що ножові поранення ОСОБА_11 він наніс, захищаючись від нападу ОСОБА_11, в руках якого був ніж.

При цьому, ОСОБА_6 зазначав, що ніж з рук ОСОБА_11 він вибив, нанісши удар ногою по руці ОСОБА_11

Як пояснив у судовому засіданні експерт ОСОБА_18, виникнення тілесних ушкоджень на передпліччі ОСОБА_11 не виключається при вибитті ОСОБА_6 ножа з рук ОСОБА_11

Таким чином, на момент нанесення ОСОБА_6 ударів ножем ОСОБА_11 в область серця, останній не створював для ОСОБА_6 будь - якої загрози, тим більше, що на цей момент він був побитий іншими підсудними.

Механізм заподіяння ушкоджень ОСОБА_11 (нанесення ударів із силою), їх локалізація (життєво важливий орган), характер та кількість нанесених ударів свідчать про те, що ОСОБА_6 усвідомлював, що здійснює посягання на життя іншої людини, що наслідком його дій може бути смерть потерпілого, бажав настання такого наслідку і припинив свої дії тоді, коли вважав їх достатніми для досягнення мети.

З огляду на наведене, дії ОСОБА_6 за вказаними ознаками підлягають кваліфікації за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство ОСОБА_11 із хуліганських мотивів та не можуть бути кваліфіковані за ст. 118 КК України, як про це просили підсудний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_3

Доводи підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про застосування до них недозволених методів під час досудового слідства, внаслідок чого вони дали не зовсім правдиві показання, також не знайшли свого підтвердження.

В судовому засіданні були допитані свідки співробітники міліції, які заперечували застосування будь якого впливу на підсудних.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 . суду показав, що особисто він разом з дільничним інспектором на квартирі ОСОБА_6 затримали останнього та ще декілька осіб, прізвища яких він не памятає. При затриманні ні фізичного, ні психологічного впливу не застосовувалось.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду показав, що ним, як слідчим, допитувався ОСОБА_7 двічі: як підозрюваний і як обвинувачений. Допити проводилися вільно, ОСОБА_7 були розянені його права, на контакт ОСОБА_7 йшов без проблем та повідомив всі обставини вчинення злочину. Після допитів та складання протоколу, ОСОБА_7 підписував протоколи без зауважень. Свідок вказав, що при допитах він не застосовував до ОСОБА_7 ні фізичного, ні психологічного тиску, останній покази давав добровільно.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 . суду показав, що наглядно знає ОСОБА_6, оскільки за місяць чи два до подій він приходив в Дніпровське РУ ГУ МВС України ставати на облік, як особа, що звільнилась з місць позбавлення волі. Свідок, ознайомившись з документацією ОСОБА_6 та фактами його двох судимостей, провів з ним профілактичну бесіду, з ціллю дізнатись, чим він буде займатись в подальшому. Після цього в документах поставив відмітку про прибуття особи, дату та підпис. З цього моменту свідок ОСОБА_6 не бачив. На момент вчинення злочину по АДРЕСА_3 в м. Києві, свідок виконував обовязки начальника карного розшуку Дніпровського райуправління, тому він виїжджав на місце скоєння злочину. Після цього були вжиті всі заходи щодо розшуку осіб, котрі вчинили цей злочин. Йому відомо, що з квартири ОСОБА_6 були доставлені особи, котрі підозрювались у вчиненні даного злочину. І саме тоді свідок мигцем побачив ОСОБА_6, коли його допитували в одному з кабінетів відділу карного розшуку. Ніякого ні фізичного, ні психологічного, ні морального тиску на ОСОБА_6 свідок не вчиняв, з ним навіть не розмовляв. Той факт, що ОСОБА_6 називає прізвище свідка, як особи, що застосовувала до нього недозволені методи досудового слідства, свідок пояснює тим, що він просто запамятав його прізвище, і цим користується.

Окрім цього, у матеріалах справи наявні власноруч виготовлені підписи підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у протоколах їх допиту, записи «З моїх слів записано вірно. Мною прочитано.». Більш того, до судового засідання ні вказані підсудні , ні їх захисники із скаргами з приводу застосування до підсудних недозволених методів досудового слідства не звертались, що у сукупності свідчить про недостовірність вказаних в цій частині підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_6 фактів.

Така позиція підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_6, на думку суду, направлена лише на помякшення своєї участі в скоєному.

Оцінивши всі наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кожному з них злочинів, знайшла своє повне підтвердження зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, дії, вчинені підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є суспільно небезпечними і підлягають кваліфікації їх за ч. 2 ст. 296 КК України , як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_11, вчинені групою осіб.

Дії, вчинені підсудним ОСОБА_6 також є суспільно небезпечними і підлягають кваліфікації їх за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_11, з хуліганських мотивів.

Згідно з висновками стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 442 від 16.12.2008 р. щодо ОСОБА_6 та висновками амбулаторної комплексної судової психолого- психіатричної експертизи № 1170 від 20.11.2008 р. щодо ОСОБА_7, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованого кожному з них злочину та на момент проведення експертиз, психічними захворюваннями не страждали, могли усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не знаходилися в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на їх свідомість та діяльність. ( Т. 3 а.с. 95-97, 149-151 ). При цьому підсудний ОСОБА_7 як на момент вчинення злочину, так і на момент проведення вказаної експертизи виявляв ознаки наслідків ЧМТ з церебрастенічним синдромом та судомними нападами (F06.08 згідно МКХ-10).

Крім того, згідно висновків стаціонарної судово- наркологічної експертизи № 69 від 16.12.2008 р.( Т. 3 а.с.109-110), ОСОБА_6 не виявляє ознак хронічного алкоголізму, а тому не потребує застосування по відношенню до нього протиалкогольного лікування.

А, згідно висновків амбулаторної судово наркологічної експерти № 143 від 20.11.2008 р. ( Т.3 а.с. 136-137), ОСОБА_8 не виявляє ознак будь якого наркологічного захворювання і будь якого лікування з цього приводу не потребує.

При призначенні покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів та дані про особи підсудних, та відповідно до вимог ст. 50 КК України вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв їх виправленню та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_7, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості та дані про його особу, а саме те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, працює та позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував, є інвалідом третьої групи, внаслідок перенесеної в 2004 році травми голови. Крім того, суд враховує відсутність відомостей, що характеризують ОСОБА_7 негативно до скоєння злочину, відсутність обставин, що помякшують покарання, і приходить до висновку, що для перевиховання ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за розміром, що вищий за мінімальний в межах санкції закону.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_8, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості та дані про його особу, а саме те, що він є несудимим в силу ст. 89 КК України, проте притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував, за місцем проживання характеризується позитивно, суспільно корисною працею не займається, відсутність обставин, що обтяжують та помякшують покарання і приходить до висновку, що для перевиховання ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі за розміром, що вищий за мінімальний в межах санкції закону.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, суд також враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів та дані про його особу, зокрема, те, що він двічі притягувався до кримінальної відповідальності, і обидва рази відбував покарання в місцях позбавлення волі, даний злочин вчинив в період умовно дострокового звільнення, суспільно корисною працею не займався, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують покарання і призначає йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки виправлення і перевиховання ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства є неможливим.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив злочин в період умовно дострокового звільнення, то відповідно до вимог ст. 71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, слід приєднати частину невідбутогго покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 грудня 2003 року.

Судові витрати по справі згідно ст.ст. 91, 93 КПК України підлягають відшкодуванню підсудними у дольовому порядку. Враховуючи ступінь вини ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчинених злочинах та їх майновий стан, суд вважає, що за проведення дактилоскопічних експертиз (Т. 3 а.с. 164-169, 198-205), криміналістичних експертиз (Т. 2 а.с. 239-242, Т.3 а.с. 232-235) витрати слід покласти на підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в рівних частинах, а саме по 743 грн. 30 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві та по 782 грн. на користь КНДІСЕ . Крім того, за проведення дактилоскопічної експертизи (Т. 3 а.с. 182-185) витрати покласти на підсудного ОСОБА_8 в сумі 405 грн. 64 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, а за проведення балістичних експертиз (Т.2 а.с.188-192,204-209,221-225) та судово трасологічної експертизи (Т. 5 а.с. 255-261), витрати слід покласти на ОСОБА_6, при цьому на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 1094 грн. 85 коп., а на користь КНДІСЕ 3107 грн.

Доля речових доказів по справі вирішується у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців .

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного ОСОБА_6 даним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 грудня 2003 року, і остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Запобіжний захід, обраний засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту з триманням під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, взявши їх під варту в залі суду.

Запобіжний захід, обраний засудженому ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обчислювати з 16 лютого 2010 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання під вартою з 22.09.2008 р. по 02.10.2008 р. кожному.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислювати з 22.09.2008 р.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р 35226002000466, УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285 з приміткою за проведення експертиз 743 грн. 30 коп. та на користь КНДІСЕ р/р 31255272210579, УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - 782 грн. ( за проведення експертиз № 11119 від 27 листопада 2008 р., та № 10918 від 22 листопада 2008 р.).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р 35226002000466, УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285 з приміткою за проведення експертиз 1148 грн. 94 коп. та на користь КНДІСЕ р/р 31255272210579, УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - 782 грн. ( за проведення експертиз № 11119 від 27 листопада 2008 р., та № 10918 від 22 листопада 2008 р.).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві р/р 35226002000466, УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285 з приміткою за проведення експертиз 1838 грн. 15 коп. та на користь КНДІСЕ р/р 31255272210579, УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - 3889 грн. ( за проведення експертиз № 11119 від 27 листопада 2008 р., № 10918 від 22 листопада 2008 р. та № 8148 від 12 жовтня 2009 р.).

Речові докази по справі:

- піднігтьові зрізи з правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_11, мікронашарування з правої та лівої долонь руки, светра та брюк потерпілого, змиви речовини бурого кольору з кнопки вхідних дверей підїзду, змиви речовини бурого кольору з дверей підїзду, змиви речовини бурого кольору зі стіни підїзду, запальничка, сліди пальців та долоней рук, вилучених в підїзді будинку, три звертка з речовиною рослинного походження та колбою, джинси світло коричневого кольору з надписом «ALCW», кухонний ніж, довжиною 10,35 см., складний кухонний ніж, довжиною 12,1 см., мобільний телефон « Нокіа», мобільний телефон «FIY», які зберігаються в камері схову при ГУ МВС України в м. Києві знищити;

- джинси з тканини синього кольору, порвані та з надписом «MAKING”, дві шкарпетки білого кольору, джинси синього кольору з надписом «WMBOMOSAUR”, руківя ножа чорного кольору довжиною 11,4 см. з фрагментом клинка ножа, та фрагмент клинка ножа довжиною 7, 9 см., які знаходяться в камері схову Апеляційного суду м. Києва знищити.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через Апеляційний суд м. Києва всіма учасниками судового розгляду протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий суддя:

Суддя:

Народні засідателі: