№ 106943030, 24.10.2022, Kolomyia City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 346/3847/22

Провадження № 3/346/2444/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст.184КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення(КУпАП)відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 10.09.2022 року близько 16:04 години ухилилася від виконання передбачених Сімейним кодексом України та Закону України «Про охорону дитинства» обов`язків щодо виховання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого останні перебували без її нагляду на вулиці поки їхня матір розпивала спиртні напої з сусідами, а тому не могла належним чином виконувати батьківські обов`язки.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1ст. 184 КУпАП, а саме: ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов?язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

У судові засідання, призначені на 03.10.2022 року та 24.10.2022 року ОСОБА_1 не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов?язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить її підпис, отже останній було відомо про існування судового провадження відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавала.

З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

-протоколомпроадміністративне правопорушеннясеріїВАВ№063071від10.09.2022, який містить відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.09.2022 року, з яких вбачається, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з трьома дітьми, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.07.2022 року. Зазначила, що 10.09.2022 року вона знаходилася за місцем проживання в кімнаті 206 разом з сусідами, де вживали спиртне, а в цей час її малолітні діти знаходилися на вулиці;

- свідоцтвами пронародження серії НОМЕР_2 від 21.09.2017 року на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до яких матір`ю зазначена ОСОБА_1 ;

- довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.07.2022 року, згідно яких ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з?ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідност.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, кваліфікуючою ознакою правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.184КУпАП є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов?язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто при складанні протоколу уповноважена особа повинна встановити, від виконання яких саме обов?язків по відношенню до дітей ухиляються батьки.

Об?єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавствомобов?язків. Отже диспозиція цієї статті є бланкетною (відсилочною), не конкретизованою, а такою, що скеровує до норм законодавства України, які регулюють обов?язки батьків по відношенню до дітей.

Обов?язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст. 150 Сімейного кодексу України, відповідно до вимог якої батьки зобов?язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім?ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов?язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов?язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов?язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов?язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров?я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Отже, можна зробити висновок, що об?єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об?єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в діях, пов?язаних з ухиленням від виконання покладених на батьків обов?язків, передбачених вищезазначеними нормами.

Докази, яким надано під час судового розгляду оцінку, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчиненого ОСОБА_1 ,адміністративного правопорушення, а тому вказують на наявність в діях останньої адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1ст. 184 КУпАП, оскільки, як вбачається з її письмових пояснень, дійсно її малолітні діти знаходилися на вулиці без нагляду і даний факт остання не заперечила.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст. 38, 247 КУпАП, враховуючи правила, визначені ч. 2ст. 33 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 ,до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді попередження, що відповідає санкції ч. 1 ст. 184КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв`язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1,184,250-252,280,283-284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАПта накласти адміністративне стягнення у видіпопередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783,Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП),Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001,Кодкласифікації доходів бюджету:22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова може бути пред?явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Валігурська Л.В.