№ 10629568, 11.05.2010, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р.Справа № 9/10/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 16.11.2001 року)

від відповідача: Хмельницький А.М. (довіреність б/н від 13.01.2010 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „25” лютого 2010 року

по справі № 9/10/10

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок”, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ

про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 31 110 грн.

В С Т А Н О В И В :

25.01.2010 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок” (далі по тексту відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 31 110 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами укладено договір купівлі-продажу торгового павільйону, позивач провів авансову оплату в розмірі 30000 грн., але відповідач у встановлений договором термін павільйон не передав. Вимоги позивача про розірвання договору та повернення авансу залишені без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.02.2010 року по справі № 9/10/10 (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Розірвано договір купівлі-продажу № 8 від 26.08.2009 року, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок”. Стягнуто з відповідача на користь позивача 30 000 грн. боргу, 1 110 грн. штрафних санкцій, 311,10 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив умови договору та норми чинного законодавства, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, вимоги про розірвання договору та повернення авансу залишені відповідачем без відповіді та задоволення і на даний час, а тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Южноукраїнський ринок” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та послідуючим доповненням до неї, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Скаржник посилається на те, що на заяву позивача від 25.11.2009 року була надана підприємством відповідь, згідно якої запропоновано позивачу придбати за значно меншу ціну на свій вибір інший торгівельний павільйон такої ж якості та за характеристикою, визначеною договором № 8 від 26.08.2009 року, але який розташований на іншому торгівельному місці. Між тим, позивач на такий лист відповідача відповіді не надав.

Також скаржник вважає, що позивачем у повному обсязі не виконано пункт 3.1.1 договору № 8 від 26.08.2009 року, а саме не сплачено протягом року решти (крім сплачених 30000 грн.) суми коштів, а тому і не настав строк виконання з боку продавця своїх зобов'язань.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу ТОВ „Южноукраїнський ринок” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2009 року між ТОВ „Южноукраїнський ринок” (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 8 купівлі-продажу торговельного павільйону (а.с.5-6).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору, Продавець продає, а Покупець купує торговельний павільйон (тимчасову споруду без фундаменту) на умовах даного Договору. Характеристики торговельного павільйону: адреса: м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна,4, Южноукраїнський ринок, торгівельне місце № 8, загальною площею 15 кв.м. Основні характеристики метало каркас. Обшив раніл. Крівля профнастіл однослойний. Вікна та двері металопластикові. Підлога плитка керамічна.

Ціна торговельного павільйону складає 82000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Ціна договору є твердою та зміні не підлягає (розділ 2 Договору).

Розділом 3 Договору встановлений порядок розрахунків. Так, Покупець сплачує Продавцю до 01 вересня 2009 року 30000,00 грн., решта суми сплачується Покупцем рівними частинами протягом року. Оплата проводиться протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору рівними частинами щомісячно в сумі 4333,33 грн. (пункти 3.1.1, 3.1.2 Договору).

Згідно пункту 4.1 Договору, Продавець зобов'язаний:

- передати проданий торговельний павільйон Покупцю за актом передачі протягом 3-х днів з моменту завершення будівництва торгівельного павільйону;

- торговельний павільйон повинен бути переданий у стані, придатному до негайної експлуатації його Покупцем;

- протягом 60 днів з моменту підписання цього договору та виконання п.3.1.1 цього договору передати за актом передачі торгівельний павільйон Покупцю.

Згідно пункту 4.2 Договору, Покупець зобов'язаний:

- своєчасно у визначені в п.3.1 Договору строки оплатити торговельний павільйон;

- прийняти торговельний павільйон протягом 3-х днів з моменту письмового повідомлення про готовність торговельного павільйону та підписати акт передачі, або представити письмову мотивовану відмову у прийнятті торговельного павільйону.

Право власності в Покупця на торговельний павільйон виникає з моменту підписання акту передачі та виконання Покупцем п.3.1 Договору (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно пункту 6.5 Договору, цей договір може бути розірвано з наступних підстав:

- за згодою сторін;

- за рішенням суду.

Одностороннє розірвання договору однією із сторін можливо при умові невиконання іншою стороною своїх обов'язків. Попередження про розірвання договору надсилається за 10 днів до дати розірвання договору (пункт 6.6 Договору).

Під час виконання сторонами умов Договору № 8 від 26.08.2009 року ФОП ОСОБА_1 26.08.2009 року та 31.08.2009 року здійснила перерахування на користь ТОВ „Южноукраїнський ринок” попередньої оплати в сумі 30 000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями № 414 від 26.08.2009 року на суму 25000 грн. та б/н від 31.08.2009 року на суму 5000 грн. (а.с.13).

В подальшому 25.11.2009 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до ТОВ „Южноукраїнський ринок” з заявою, згідно якої просила розірвати договір № 8 від 26.08.2009 року і повернути суму коштів в розмірі 30000 грн. у зв'язку з невиконанням продавцем обов'язків щодо будівництва павільйону № 8 в установлений строк (а.с.10).

У відповідь на зазначену вище заяву позивача ТОВ „Южноукраїнський ринок” 03.12.2009 року надіслало ФОП ОСОБА_1 лист № 124/2, за змістом якого запропоновано позивачу придбати за значно меншу ціну на свій вибір інший торгівельний павільйон такої ж якості та за характеристикою, визначеною договором № 8 від 26.08.2009 року, але який розташований на іншому торгівельному місці. В разі незгоди позивача з такою пропозицією відповідача останній зобов'язався повернути сплачений аванс.

Судова колегія не погоджується з позовними вимогами ФОП ОСОБА_1 та висновками місцевого господарського суду про їх задоволення, вважає їх неправомірними, безпідставними та необґрунтованими, які не відповідають вимогам діючого законодавства та матеріалам справи, а тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ „Южноукраїнський ринок” задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає його або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами, у відповідності до зазначених норм чинного законодавства, 26.08.2009 року укладено договір № 8 купівлі-продажу торговельного павільйону.

Договір № 8 від 26.08.2009 року станом на дату розгляду справи є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами, оскільки, по-перше, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 6.1 Договору), але сторонами не виконано в повному обсязі свої зобовязання.

По-друге, даний договір ніким зі сторін не змінювався, не розривався та не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

Крім того, взагалі є безпідставними та необґрунтованими вимоги ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору та повернення коштів, так як саме вона не виконала покладені на неї договором № 8 від 26.08.2009 року обов'язки.

Так, як було вище зазначено, ціна торговельного павільйону складає 82000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Ціна договору є твердою та зміні не підлягає (розділ 2 Договору). Покупець сплачує Продавцю до 01 вересня 2009 року 30000,00 грн., решта суми сплачується Покупцем рівними частинами протягом року. Оплата проводиться протягом 12 місяців з моменту підписання цього договору рівними частинами щомісячно в сумі 4333,33 грн. (пункти 3.1.1, 3.1.2 Договору). Продавець зобов'язаний протягом 60 днів з моменту підписання цього договору та виконання п.3.1.1 цього договору передати за актом передачі торгівельний павільйон Покупцю (підпункт „в” пункту 4.1 Договору).

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ФОП ОСОБА_1, остання сплатила ТОВ „Южноукраїнський ринок” лише 30000 грн., залишивши несплаченими 52000 грн., тобто порушила пункти 3.1.1, 3.1.2 Договору № 8 від 26.08.2009 року, у зв'язку з чим у ТОВ „Южноукраїнський ринок” згідно вимог частини 1 статті 530 ЦК України та підпункту „в” пункту 4.1 Договору , не настав строк виконання своїх зобовязань передати за актом передачі торгівельного павільйону Покупцю.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність і необґрунтованість заявлених позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору № 8 від 26.08.2009 року купівлі-продажу торговельного павільйону і стягнення 31 110 грн. та невірність і помилковість висновків місцевого господарського суду про їх задоволення.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ФОП ОСОБА_1, викладені у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ФОП ОСОБА_1 ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2010 року по справі № 9/10/10 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ТОВ „Южноукраїнський ринок” задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви, апеляційної скарги та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Миколаївської області від „25” лютого 2010 року по справі № 9/10/10 скасувати.

3.В позові Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 відмовити.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (55000, АДРЕСА_1, і/н НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна,4, р/р 26009054204147 в Южноукраїнському відділенні „Приват-Банк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 34129003) 155,55 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров