№ 10629564, 06.05.2010, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2010 р.Справа № 1/249/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді — Величко Т.А., суддів: Жукової А.М., Бойко Л.І.

при секретарі Павлюк О.М.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду скарги і апеляційного подання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Миколаївській області та апеляційне подання Прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.03.2010р.

по справі № 1/249/09

за позовом Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

до Багатоцільового госпрозрахункового комунального підприємства „Сирена”

про стягнення 127765,35грн. шкоди

встановив:

Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до господарського суду з позовними вимогами до БГКП "Сирена" про стягнення 127765,35грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок госсподарської та іншої діяльності.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.03.2010р. (суддя Васильєва Л.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не може нести відповідальність за відсутность у нього дозволу на спеціальне водокористування, оскільки не є водокористувачем в розумінні ст. 42 ЗК України, а повинен мати інший дозвіл - на користування надрами. При розрахунку розміру збитків позивач замість застосування тарифів на воду, розмір яких затверджується міською радою, безпідставно врахував розміри збору за спеціальне водокористування, тоді, як відповідач звільнений від сплати такого збору (ч. 3 ст. 31 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”).

Не погодившись з висновками суду, перший заступник прокурора Миколаївської області звернувся з апеляційним поданням на вказане рішення, просить його скасувати і задовольнити позовні вимоги повністю.

Державна екологічна інспекція в Миколаївській області також звернулася з апеляційною скаргою на рішення господарського суду від 09.03.2010р., просить його скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційного подання і апеляційної скарги грунтуються на порушеннях норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, встановила таке.

Як вбачається із матеріалів справи, Миколаївською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням фахівців державної екологічної інспекції в Миколаївській області проведена перевірка виконання вимог природоохоронного законодавства БГКП «Сирена».

Перевіркою встановлено, що до 01.09.08р. БГКП «Сирена»здійснювало водокористування на підставі спеціального дозволу № УКР2354 А/НПК від 15.12.06р. Станом на 22.10.08р. забір води з підземних джерел підприємством здійснюється без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст..ст. 44, 48 Водного Кодексу України. Користування надрами (питною водою) БГКП «Сирена»здійснюється без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, чим порушені ст.ст. 4, 16, 23 Кодексу України «Про надра».

Також встановлено, що практично всі свердловини (в м. Очаків –10, в с. Матросівка –6, в с. Рівне - 2) експлуатуються з порушенням санітарно-технічних норм та правил, зони суворого режиму зруйновані, підземні павільони частково зруйновані, не закриті та мають вільний доступ сторонніх осіб.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.08р., із приписами по виявлених порушеннях вимог природоохоронного законодавства.

За фактом порушення природоохоронного законодавства складено протокол № 004680 від 22.10.08р. про адміністративне правопорушення, та постанова про накладення адміністративного стягнення від 30.10.08р. № 08/88.

На підставі офіційної довідки № 450 від 12.03.09р. щодо об'єктів використаної води БГКП «Сирена»за період з 01.09.08р. по 11.03.09р., за “Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженою наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290 та зареєстрованого Мін’юстом України 18.01.2002р. за № 44/6332 п. 6, зроблено Розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування із підземних джерел БГКП «Сирена», за яким сума збитків склала 127765,35грн., і за стягненням якої звернувся позивач.

Господарський суд, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, не погодившись із доводами позивача, послався на таке:

- відповідач є підприємством комунальної власності, основними видами діяльності є водопостачання, водовідведення та експлуатація артезіанських свердловин комунального та побутового водопостачання. В порушення ст. 17 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, ст. 19 Кодексу України “Про надра” відповідач здійснював постачання питної води населенню м. Очаків з артезіанських свердловин без спеціального дозволу на користування надрами, Але це порушення сталося не з вини відповідача, що дає підстави для застосування ч. 2 ст. 1166 ЦКУ;

- відповідач здійснював діяльність по централізованому водопостачанню для населення м. Очаків, і не може нести відповідальність за відсутність у нього дозволу на спеціальне водокористування, оскільки він не є водокористувачем у розумінні ст. 42 Водного кодексу України, а повинен мати інший дозвіл —на користування надрами;

- при визначенні розміру шкоди позивачем безпідставно застосована “Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, оскільки дії відповідача не підпадають під ті правопорушення, які зазначені в пункті 4.2. Методики;

- при розрахунку розміру збитків позивач замість застосування тарифів на воду, розмір яких затверджується міською радою, безпідставно врахував розміри збору за спеціальне водокористування, а відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” відповідач звільнений від сплати такого збору;

- відповідач не мав права припинити централізоване постачання питної води при відсутності у нього дозволу на користування надрами, оскільки він є єдиним постачальником питної води, артезіанські свердловини є єдиним джерелом такої води.

Господарським судом застосовано також положення ст. 1171 ЦК України.

З обгрунтованістю висновків суду погодитися не можна.

Як встановлено господарським судом, за результатами перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведених позивачем, складено акти від 22.10.08р. та від 12.03.09р., в яких вказано, що БГКП «Сирена»за період з 01.09.08р. по 11.03.09р. використовувало воду із 9 свердловин без спеціального дозволу на спеціальне водокористування.

За встановленим фактом порушення природоохоронного законодавства складено протокол № 004680 від 22.10.08р. про адміністративне правопорушення, та 30.10.08р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від № 08/88.

Апеляційна інстанція вважає, що господарським судом неправомірно не взято до уваги розрахунок позивача, який було проведено на підставі “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації” № 290 від 29.12.01р., згідно якої збитки завдані відповідачем склали 127765,35грн., оскільки вказана Методика встановлює порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства України і може застосовуватися спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

П. 1.4 вказаної Методики завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси, або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп).

У разі самовільного водокористування, що включає в себе використання вод без спеціального дозволу (п. 3.1 Методики), Методикою передбачено розрахунок розмірів відшкодування збитків за формулою, яка була застосована позивачем.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

А, відповідно до ст. 110 Водного кодексу України, особи, винні в недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, несуть відповідальність за порушення водного законодавства.

Відшкодування збитків не звільняє винних від плати за спеціальне водокористування.

З врахуванням встановленого судом факту порушення позивачем водного законодавства - самовільного водокористування та положень ст. 111 Водного кодексу України, згідно якої підприємства, установи, організації і громадяни України зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Викладене спростовує висновки господарського суду про те, що відповідач не може нести відповідальність за відсутності у нього дозволу на спеціальне водокористування, оскільки не є водокористувачем в розумінні ст. 42 ЗК України, а повинен мати інший дозвіл - на користування надрами; про те, що при розрахунку розміру збитків позивач замість застосування тарифів на воду, розмір яких затверджується міською радою, безпідставно врахував розміри збору за спеціальне водокористування; про те, що відповідач не мав права припинити централізоване постачання питної води при відсутності у нього дозволу на користування надрами, оскільки він є єдиним постачальником питної води, артезіанські свердловини є єдиним джерелом такої води; про звільнення відповідача від відповідальності на підставі ст. 1171 ЦК України.

Та обставина, що затримка по узгодженню в підготовці пакету документів і отриманні нового дозволу (одержано 19.05.09р.) сталася не з вини відповідача, не звільняє підприємство від відповідальності за самий факт порушення водного законодавства, що не оспорюється відповідачем.

З урахуванням зазначеного, рішення господарського суду в даній справі є результатом неправильного застосування норм права, а тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Керуючись ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.03.2010р. у справі № 1/249/09 скасувати, позовні вимоги - задовольнити.

Стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області з БГКП "Сирена" на рахунок 33113331700008 код ЄДРПОУ 23396934 отримувач 24062100 банк ГУДКУ у Миколаївській області "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" в сумі 127 765,35грн.

Стягнути з БГКП "Сирена" 1277,65грн. державного мита в доход державного бюджету України.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

судді : Л.І. Бойко

А.М. Жукова