№ 106181, 31.08.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

31 серпня 2006 р. Справа № 12/181А

за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород

до Кольчинського управління житлово - комунального господасртва, смт. Кольчино Мукачівського району

про стягнення суми 2 009,00 грн. - адміністративно - господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідв та 68,00 грн. - пені.

Головуючий суддя - Тисянчин В.М.

Представники:

від позивача - Шибаєв А. М., (представник за довіреністю від 17.04.2006 року)

від відповідача -Репинець Т. Б.,(представник за довіреністю від 30.08.2006 року)

СУТЬ СПОРУ : позивачем заявлено позов до відповідача про стягнення 2 009 грн. адміністративно - господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), а також 68,00 грн. - пені за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій, нарахованих на підставі ст. 20 згаданого Закону.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону відповідач повинен був працевлаштувати одного інваліда, однак не працевлаштував, що видно із поданого до відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіту (форма 10 ПІ річна звіт "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2005 рік), а тому повинен відрахувати позивачу адміністративно - господарські санкції.

Відповідач не заперечив позов, повідомив про створення робочого місця інваліда на 2006 рік та просить позивача і суд з огляду обєктивних обставин реального виконання судового рішення надати розстрочку виконання судового рішення з 01.09.2006 року по 01.09.2007 року згідно доданого графіку заборгованоті помісячно по 173,00 грн.

Представник позивача не заперечив клопотання відповідача щодо розстрочення погашення заборгованості помісячно починнаючи з вересня 2006 року по серпень (включно) в розмірі 173,00 грн., про що ствердив письмово, що складає суму (2 009,00 грн. - адміністративно - господарських санкцій + 68,00 грн. пені = 2 077,00 грн.)

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною першою ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875- XII від 21.03.1991 року з подальшими змінами та доповненнями (далі Закон) для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлений Законом норматив не виконано.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за кожне нестворене робоче місце роботадавець зобовязаний відрахувати у Фонд соціального захисту інвалідів (позивачу) цільові кошти у розмірі середньої річної заробітної плати, яка відповідно до звіту відповідача "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік" (форма № 10-ПІ), становить суму 2 009,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем не працевлаштовано одного інваліда, а сума середньої річної заробітної плати 2 009,00 грн. добровільно не сплачена, через що вона підлягає стягненню примусово.

Крім цього, відповідачу нарахована до стягнення пеня в розмірі 68,00 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до ст. 20 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів", ст. ст. 238-250 ГК України, Закону України "Про відповідльність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" - судом визнано обгрунтованими вимоги в цій частині позову і такими, що підлягають задоволенню (68 грн.= 2 009 X 120 % X 8,5% X 122 : 365).

Відповідно п.2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, розстрочивши виконання судового рішення погашенням заборгованості помісячно в розмірі 173,00 грн. починаючи з вересня 2006 року по верпень 2007 року включно, чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 2 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98. 158, 162, 163, 186, 254 Кодексу Адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Кольчинського управління житлово - комунального господасртва (смт. Кольчино Мукачівського району, вул. Корятовича, 13; код 32516911) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14; код 13592841) суму 2 009 (дві тиясчі девять грн.) - адміністративно - господарських санкцій та 68 (шістдесят вісім грн.) - пені, розстрочивши стягнення помісячно в сумі 173,00 грн. починаючи з вересня 2006 року по серпень 2007 року (включно).

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тисянчин В. М.