Court ruling № 105877331, 23.08.2022, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа № 909/512/22

УХВАЛА

23.08.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Бетон" б/н від 19.08.2022 (вх. № 11328/22 від 22.08.2022) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Бетон"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Молодіжна ініціатива"

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 950975 грн 02 к.,

за участю:

представника позивача Гринів Я. В.,

у с т а н о в и в :

ТОВ "КСА Бетон" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Молодіжна ініціатива" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 950975 грн 02 к., з яких: 785090 грн 00 к. основний борг, 72276 грн 08 к. інфляційні втрати, 5720 грн 71 к. 3% річних, 46204 грн 23 к. пеня та 41684 грн 00 к. штраф.

Ухвалою від 11.07.2022 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначити розгляд справи по суті на 26.07.2022, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 26.07.2022 суд відклав підготовче засідання на 23.08.2022.

22.08.2022 до суду від позивача надійшла заява б/н від 19.08.2022 (вх. № 11328/22 від 22.08.2022) про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать відповідачу в розмірі суми стягнення 950975 грн 02 к.

Мотивуючи подану заяву позивач вказує на тривале невиконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати за отриманий товар та ризик подальшого уникнення відповідачем від виконання рішення суду.

При вирішенні поданої заяви суд керується приписами ч. 2 ст. 136 ГПК України, згідно з якою забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Наведені висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в ряді постанов ВС (наприклад, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 30.09.2021 №908/3247/20), і враховуються судом відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічні правові висновки викладені у постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові ВС від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Відповідно до приписів ст. 136, 137 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач обґрунтував заяву про забезпечення позову виключно наявністю заборгованості відповідача та потенційною можливістю того, що є ризик невиконання судового рішення у подальшому. Проте сам лише факт порушення покупцем своїх зобов`язань за договором не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 ГПК України.

Фактично подана заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду, щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

Позивач не надав належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, з якими чинне законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову. У той же час, вжиті заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти на рахунках товариства навпаки можуть призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони. Такі висновки суду узгоджуються з позицією ВС від 30.07.2020 у справі № 910/3836/20.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. 136-141, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КСА Бетон" б/н від 19.08.2022 (вх. № 11328/22 від 22.08.2022) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 23.08.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складений 24.08.2022.

Суддя Т. В. Стефанів