Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 353/687/22
Провадження № 2-н/353/144/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2022 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацькогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті Мотрук Л.І., ознайомившись з матеріалами за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із боржника Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В:
16.08.2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по виплаті нарахованої заробітної плати в сумі 124236 грн 24 коп за період з 01.03.2021 року по 31.07.2022 року. Крім того, заявник просила стягнути з боржника понесені нею судові витрати по справі, а саме витрати за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст.160ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Пунктом 6 частини 1 статті 168ЦПК України встановлено, що у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Згідно ст.133ЦПК України,судовівитрати складаютьсяз судовогозбору тавитрат,пов`язанихз розглядомсправи.До останніхвіднесені витратина професійнуправничу допомогу,витрати,пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертиз,витрати,пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів,витрати,пов`язаніз вчиненнямінших процесуальнихдій,необхідних длярозгляду справиабо підготовкидо їїрозгляду.
За правилами ч. 1 ст.137ЦПКУкраїни витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2ст. 60 ЦПК Українипід час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених устатті 61 цього Кодексу.
Отже, у справі, яка виникає з трудових відносин, здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю«представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюютьлише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом(абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частинивисновкуКонституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін доКонституції України(щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей157і158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року№ 4-в/2019).
Таким чином,витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витратна професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137,ч. 7 ст. 139та ч. 3ст. 141 ЦПК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Натомість у цій справі процесуальні дії, а саме надання заявнику правової допомоги, здійснювала фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , який не є адвокатом (а.с. 13,14).
Пунктом 3 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення судових витрат за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн 00 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 60, 133, 137, 164, 165-167, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, що є датою її ухвалення, через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяЛ. І. МОТРУК
The court decision No. 105812367, Tlumach District Court of Ivano-Frankivsk Oblast was adopted on 19.08.2022. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 353/687/22. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: