Decision № 105547539, 13.07.2022, Koziatyn City and District Court of Vinnytsia Oblast

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

справа №133/3534/21

13.07.22

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі судді Пєтухової Н.О., за участю секретаря судових засідань Гаврилюк О.Г.

розглянувши справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати виконавчий напис № 3348 від 01.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 29.09.2021 ним було отримано поштовий конверт, в якому містилася постанова приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 66924987 від 23.09.2021 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. № 3348 від 01.06.2021 про стягнення з нього - ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в сумі 32 650, 00 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. ВП №66924987 від 07.10.2021 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Копію зазначеної постанови він отримав по місцю роботи виробничий підрозділ «Локомотивне депо Козятин» лише 5.11.2021. По місцю свого проживання жодних постанов, виконавчих написів тощо йому по даний час не надходило. Жодних кредитних договорів з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» він не укладав, не підписував, коштів не отримував .

З вищевказаним виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича № 3348 від 01.06.2021 про стягнення з нього - ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в сумі 32 650, 00 грн. не погоджується, так як не визнає сам факт наявності будь-якої заборгованості, ніяких фінансових зобов`язань перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не має, а тому, зазначений виконавчий напис приватного нотаріуса не підлягає виконанню, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Вважає, що вищевказаний виконавчий напис нотаріуса суперечить правилам ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» щодо обов`язковості переліку певних документів та факту безспірності заборгованості, гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо безспірності документів, на підставі яких здійснюється стягнення, роз`ясненням п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні». Вказує, що на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Не зважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинив виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений. Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, при наявності безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення. А тому з даним позовом він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 17.11.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 17.11.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про місце, дату та час слухання справи, про що свідчать розписки про отримання судових повісток 18.03.2022. Від представника позивача адвоката Голуб Н.Є. надійшла заява, в якій вона просила проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримала і просила задоволити їх в повному обсязі.

У судове засідання представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки 14.04.2022, яка міститься в матеріалах справи. Відзив на позов не подав.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа 18.03.2022.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. повідомлявся про розгляд справи. Разом з тим 10.12.2021 на виконання ухвали від 24.02.2022 приватним нотаріусом було надіслано на адресу суду завірені належним чином копії виконавчого напису, вчиненого 01.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 3348, та документи, на підставі яких його було вчинено; просив слухати справу у його відсутність та винести рішення згідно чинного законодавства України.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними у суду матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис № 3348, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором № 0557-6056 від 05.12.2020, укладеним з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.12.2020 по 12.05.2021; сума заборгованості становить 32 300 грн., що складається: з простроченої заборгованості за сумою кредиту 11 100 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 21 200 грн.. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача, в розмірі 350 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 32 650 грн.. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання 3 роки.

Згідно заяви про вчинення виконавчого напису № 26.05.21/994 від 26.05.2021, представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіду В.О. вчинити виконавчий напис, яким стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за кредитним договором № 0557-6056 від 05.12.2020, укладеного з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість в сумі 32 300 гривень. Право вимоги щодо стягнення повної заборгованості в сумі 32 300 грн., виникло 15.12.2020.

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем відкрито виконавче провадження 23.09.2021 № 66924987, про стягнення з ОСОБА_1 на користьТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 32 650 гривень та 3265 гривень виконавчого збору/основну винагороду приватного виконавця.

07.10.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у Регіональна філія «Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства «Українська залізниця» в розмірі 20% від суми доходу до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, що становить у сумі 36 415 грн.

Кредитний договір № 0557-6056 від 05.12.2020 свідчить про те, що 05.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено кредитний договір, сума кредиту 11 100 грн., термін платежу 14.12.2020; нараховані відсотки 2 220 грн., всього до сплати 13 320 гривень. Річна процентна ставка складає 730 %. Такий договір не посвідчений нотаріально.

З виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 0557-6056 від 05.12.2020, вбачається, що 05.12.2020 ОСОБА_1 надано кредит, станом на 26.05.2021 заборгованість складає 32 300 гривень.

Згідно з довідкою про надання одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) на підписання кредитного договору, ОСОБА_1 одержав електронний підпис з одноразовим ідентифікатором, який надано ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» згідно з даними, заповненими ним в обліковій картці для підписання Кредитного договору «Стандарт» № 0557-6056.

Повідомленням від 12.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що після спливу 30 календарних днів з дати направлення даного повідомлення, за заявою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на кредитному договорі № 0557-6056 від 05.12.2020, буде вчинено виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до письмової вимоги та вказаного Повідомлення від 12.04.2021, ОСОБА_1 було надано строк для погашення заборгованості до 12.05.2021, де вказаного, що станом на 26.05.2021 заборгованість не погашена.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.3.1 вказаної Глави нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

З моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.

Так, пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Таким чином до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, а саме 01.06.2021, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Як було зазначено вище, і це вбачається із копії кредитного договору № 0557-6056 від 05.12.2020 від 05.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», на підставі якого був вчинений виконавчий напис, вказаний документ нотаріально не засвідчений.

Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Бригіда В.О. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 01.06.2021 не врахував тих обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі вже не чинні і повинен був відмовити Стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат». Пункт 2 Переліку стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким кредитний договір № 0557-6056 від 05.12.2020 від 05.12.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є.

Щодо безспірності заборгованості суд зазначає таке.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц та постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №357/12818/17, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. У випадку недотримання вищенаведеної процедури стягувачем або нотаріусом виконавчий напис визнається таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису нотаріус отримав від відвовідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), у зв`язку з чим, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості та суми відсотків, зазначені у написі, є безспірними.

Відповідачем не надано суду жодних документів, які б підтвердили факт подання таких документів нотаріусу.

Крім того, не доведено, що позивач фактично отримав вимогу про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом вчинення виконавчого напису, а отже - він був позбавлений можливості надати будь-які пояснення чи аргументи на предмет наявності ознак безспірності заборгованості, яку визначено до стягнення у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.

Таким чином, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно із ст.ст. 76, 77, 78 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Отже, суд дійшов висновку, про обгрунтованість позову та його задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3348 від 01.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 32 650 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, код ЄДРПОУ 38548598) 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень судового збору за подання позову та 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) судового збору за подання заяви про забезпечення позову на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА

Дата документу 13.07.2022