Decision № 1053005, 10.09.2007, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.07 Справа № 5/493.

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Монастирському Д.Д., за участю представників сторін:

від позивача –Щербаков А.А., довіреність № 105/35 від 15.05.07.;

від відповідача –Калмикова Ю.О., довіреність № 24-01-36/359 від 21.03.07.;

розглянувши матеріали справи за позовом:

дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Полуденка, 1, код 31301827) до державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (м. Сєвєродонецьк-3, Луганської області, код 00131050);

про стягнення 4434721 грн. 31 коп., –

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»заявлено позовні вимоги до державного підприємства «Сєверодонецьктеплоелектроцентраль»про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних за поставлений природний газ в сумі 4 434 721 грн. 31 коп.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.08.07. по 10.09.07.

В ході судового розгляду справи представник позивача наполягав в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме в сумі основного боргу. Також, відповідач у даному відзиві просить суд максимально зменшити розмір штрафних санкцій в зв’язку з кризовим фінансовим становищем та з урахуванням реальних можливостей по сплаті заборгованості підприємством і розстрочити виконання судового рішення згідно наданого графіку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до наступного висновку.

31 жовтня 2006 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Позивач) та державним підприємством «Сєверодонецьктеплоелектроцентраль»(Відповідач) був укладений договір на постачання природного газу № 06/06-619-ТЕ-20. За умовами даного договору, на протязі листопада –грудня 2006 року Позивач передав, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ загальним обсягом 47 497,00 тис. куб. м. на загальну суму 32582938,20 грн.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав, природний газ поставив у повному обсязі, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставлені обсяги природного газу оплатив лише у розмірі 28 656 526,07 грн.

Таким чином, сума боргу Відповідача перед ДК «Газ України»за поставлений природний газ становить 3 926 412,20 грн.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ повинна здійснюватись грошовими коштами, шляхом поточного перерахування на рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та про транспортованих обсягів газу, при цьому, перша частина оплати в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів поставки газу перераховується на рахунок постачальника не пізніше 10-го числа місяця, в якому здійснюється поставка та транспортування газу, друга і третя частини –в розмірі 33% відповідно, до 20 та 30(31) числа місяця в якому здійснюється поставка та транспортування газу.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 258, 549-551 ЦК України п. 7.2. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки зазначені у договорі, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного платежу.

Крім того, пунктом 7.5 Договору передбачено нарахування штрафу та пені протягом шести місяців, що передує моменту звернення з позовом.

Отже, у відповідності до ст. 546 ЦК України та п.п. 7.2., 7.5. Договору відповідачу за не своєчасне проведення розрахунків нарахована пеня в сумі 335221,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є не прибутковим підприємством, виконання зобов’язань відповідачем залежить від сплати наданих ним послуг населенню. На момент розгляду справи в суді дебіторська заборгованість відповідача (заборгованість бюджету з відшкодування різниці в тарифах) складає 41 959 222,00 грн.

В зв’язку з цим, відповідач звернувся до суду з клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій згідно положень ст. 233 ГК України. Представник позивача не заперечував проти часткового задоволення даного клопотання.

За таких обставин, на підставі ст. 233 ГК України, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру штрафних санкцій до 67044,34 грн.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інформації за весь час прострочення, а також трьох відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Нарахована відповідачу за весь час прострочення сума інфляційних нарахувань становить 102935,63 грн. та 3 % річних – 70151,77 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на відповідача покладаються витрати, понесені позивачем, по сплаті держмита в сумі 23957,96 грн. і 110,86 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (м. Сєвєродонецьк-3, Луганської області, код 00131050) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість в сумі 3926412,20 грн., штрафні санкції в сумі 67044,34 грн., інфляційні нарахування в сумі 102935,63 грн., три відсотки річних в сумі 70151,77 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 23957,96 грн. і 110,86 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –14.09.07.

Суддя О.В. Закропивний