Decision № 105021166, 09.06.2022, Kirovohrad District Administrative Court

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/692/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач (25491, м. Кропивницький, вул. Мурманська, 9, ЄДРПОУ 37168244)

до відповідача: Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102, ЄДРПОУ 39816845)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградпостач звернувся до суду із позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 12 січня 2022 року за № 311363.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагуном А.В. від 15.02.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.55).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 11.04.2022 прийнято адміністративну справу до свого провадження та розгляд справи розпочато спочатку (а.с.79).

Позов мотивовано тим, що постановою відповідача від 12 січня 2022 року за №311363 позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за допущення порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

Відповідачем вказано, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - відсутня ТТН або інший встановлений законодавством документ.

Позивач вказує, що Кіровоградпостач зареєстроване як юридична особа, здійснює свою діяльність в сфері виробництва основних органічних та неорганічних хімічних речовин, оптову торгівлю кормами для тварин. Під час здійснення своєї виробничої діяльності ТОВ «Кіровоградпостач» випущено дослідно-промислові зразки фугату виробничої сировини, які можуть застосовуватись в якості кормів для свійських тварин та риби. З метою визначення попиту та популяризації даного виду корму, метою чого є доцільність здійснення підприємницької діяльності у даному напрямку, 04.11.2021 р. сформовано вантаж, який скеровано в якості демонстрації (реклами) даного нового виду продукту, до с. Калинівка Кропивницького району для невизначеного кола осіб, на безоплатній основі фермерів та осіб, що займаються розведенням риби на території та прилеглій території даного села. На вантаж оформлено видаткову накладну від 04.11.2021 р. Перевезення позивачем власними транспортними засобами для власних потреб вантажу не пов`язане зі здійсненням ним господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту, позивач не є автомобільним перевізником у розумінні частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" та не надавав послуги по перевезенню вантажу. Оскільки, позивач на час проведення рейдової перевірки 04.11.2021 року не здійснював господарську діяльність як автомобільний перевізник, а також не мав обов`язку мати та пред`являти документи, передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" для автомобільного перевізника, тому застосування до нього адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону, як до суб`єкта господарювання, за відсутність документів, є безпідставним.

Окрім того, представник позивач стверджує, що позивач не був ніяким чином повідомлений про розгляд справи стосовного нього, як того вимагає пункт 26 Порядку №1567 .

З цих підстав просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.61-62). Представник відповідача зазначає, що у ході рейдової перевірки 04.11.2021 року посадовими особами Укртрансбезпеки перевірено належний позивачу транспортний засіб та встановлено факт здійснення перевезення вантажу без оформлення необхідних документів, а саме відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ встановлений законодавством. За результатами перевірки складений акт, від підписання якого водій відмовився. Про час та місце розгляду справи про порушення автотранспортного законодавства позивач був завчасно повідомлений, але на розгляд справи до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області не прибув. Доводячи правомірність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.70-75).

Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ТОВ «Кіровоградпостач» зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.14). Основним видом діяльності є виробництво інших основних органічних хімічних речовин.

Судом встановлено, що ТОВ «Кіровоградпостач» є власником транспортного засобу спеціалізованої вантажної цистерни марки МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.25).

04.11.2021 о 10:30 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , та за результатами якої складено Акт №318263 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 04.11.2021.

В Акті від 04.11.2021 зазначено, що на час перевезення відсутня товарно-транспортна накладна або інший документ встановлений законодавством. Порушені вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього закону, а саме: товарно-транспортної накладної (а.с.64). Згідно з приміткою від підписання акту водій відмовився.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 22.12.2021 року, направлено позивачу у встановленому порядку (а.с.65-66).

Розгляд справи відкладено на 12.01.2022 р. та повторно направлено повідомлення про час і місце розгляду справи у встановленому порядку (а.с.66-67).

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області виніс постанову №311363 від 12.01.2022 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ТОВ «Кіровоградпостач» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.63)

Не погодившись з цією постановою, представник позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність вказаної постанови, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що спірною постановою №311363 від 21.01.2022 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст. ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є надання суб`єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. Суб`єктами відповідальності за статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є автомобільні перевізники суб`єкти господарювання.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно зі статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, згідно з ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року №207, такими документами для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб є: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 Постанови №207 особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця документи, не передбачені Переліком, затвердженим цією постановою.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач 04.11.2021 здійснював перевезення вантажу транспортним засобом марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , а саме - фугату сировини виробництва є/о, що підтверджується накладною від 04.11.2021 р.

Так, матеріали справи містять накладну, відповідно до змісту якої в графі "відпущено" зазначене ТОВ "Кіровоградпостач", в графі "одержавно" зазначено с.Калинівка, в графі "через" вказаний водій ОСОБА_1 .

Дана накладна не містить вказівки переходу права власності на фугат до іншої особи, вона не містить грошової вартості та загальної суми. В ній зазначений лише об`єм. Накладна містить штамп "ТОВ "Кіровоградпостач" вул.Мурманська, 9 ЛОГІСТИКА" (а.с.23).

В своїй позовній заяві позивач вказав, що даний товар транспортувався в якості демонстрації (реклами) даного нового виду продукту, до с. Калинівка Кропивницького району для невизначеного кола осіб на безоплатній основі, право власності на який залишався у позивача, а тому суд вважає використання такого товару в рекламних цілях для власних потреб у власній діяльності (а.с.23).

Суд вважає, що у випадку з перевезенням для власних потреб згідно з Переліком №207, для водія юрособи, що перевозить вантаж для власних потреб, відповідним документом є накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж, посвідчення водія, реєстраційний документ на автомобіль, талон про проходження техогляду, страховий поліс, оскільки і ст. 48 Закону "Про автомобільний транспорт" допускає використання «іншого визначеного законодавством документа на вантаж» при перевезенні власного вантажу.

Товарно-транспортна ж накладна - це обов`язковий документ для всіх сторін процесу перевезення. Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що переміщення позивачем свого товару до іншої місцевості для проведення рекламних заходів шляхом його перевезення власними транспортними засобами 04.11.2021 року, за наявності накладної на товар, без ТТН є правомірним, та норм закону не порушує, оскільки позивач у такому випадку не є автомобільним перевізником в розумінні Закону щодо якого можуть бути накладені санкції, що свідчить про безпідставність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом. А тому, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. (а.с.1), слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 12 січня 2022 року №311363 відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградпостач» (ЄДРПОУ 37168244) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова