Sentence № 104575432, 02.05.2022, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа№ 953/3060/22

н/п 1-кп/953/576/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

Судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі Феденко Д.В.,

за участю прокурора Яковенко С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання у режимі відеоконференції з застосуванням технічного засобу ZOOM направлений з Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил обвинувальний акт за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022221750000111 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, який має повну середню освіту, не одружений, військовослужбовець військової служби за контрактом на посаді старший водій механік 1-го взводу спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , звання «старший солдат», раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

встановив:

Старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, перебуваючи на посаді старшого механіка-водія 1-го взводу розвідки спеціального призначення роти розвідки спеціального призначення 3-тьої бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана військової частини НОМЕР_1 що дислокується у м. Харків, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 25.02.2022 діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, документального оформлення відпустки чи відрядження та без поважних причин не з`явився вчасно на службу до 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у м. Харкові та у період з 24.02.2022 та до 12.04.2022, в умовах воєнного стану, незаконно, постійно перебував поза межами військової частини НОМЕР_1 , проводивши час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, а саме, нез`явлення вчасно на службу без поважних причин вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем.

Прокурор в судовому засіданні просив призначити мінімальний строк покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового слідства самостійно з`явився із зізнанням, щиро каявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Також прокурор просив до набрання вироком законної сили змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, а також на цей час активними бойовими діями в передмісті міста Харкова та неможливістю забезпечення особистої участі обвинуваченого в судовому засіданні доставити обвинуваченого ОСОБА_1 до зали судового засідання Київського районного суду м. Харкова на теперішній час неможливо, а тому суд проводить судове засідання у режимі відеоконференції за допомогою технічного засобу ZOOM із Державною установою «Полтавська установа виконання покарань №23», де він на теперішній час тримається під вартою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю, розкаявся. Пояснив, що після лікування не мав можливості виїхати з Ахтирки до Харкова, за наявності першої можливості він прибув в м.Харків.

Враховуючи те, що обвинувачений визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції відсутні, вислухавши думки учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглянув кримінальне провадження у відповідності до ст. 349 КПК України.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, встановлена та доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в якому щиро кається, до органу досудового розслідування з`явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов`язки у відповідності до ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації або командира військової частини; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженого з питань пробації або командиром військової частини.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 в Державною установою «Полтавська установа виконання покарань №23» змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до набрання чинності цим вироком, звільнивши ОСОБА_1 з під варти. Після набрання вироком чинності запобіжний захід скасувати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання до набрання вироком чинності покласти на прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил Яковенко С.В.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шаренко С.Л.