Court ruling № 104569301, 01.06.2022, Podilskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Poltava City)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/792/22

Провадження № 1-кс/553/346/2022

У Х В А Л А

Іменем України

01.06.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Слідчої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Компанієць А.І.,

за участі прокурора - Бєляєва О.І.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Пустяк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно: ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження до Ленінського районного суду м. Полтави надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В клопотанні прокурором зазначено, що у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження № 12021221150001410 від 21.11.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України стосовно ОСОБА_1 .

В клопотанні вказувалось про те, що враховуючи, що метою і підставам застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст. 177 КПК УКраїни, є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь -яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В клопотанні прокурором вказувалось про те, що 21.11.2021, приблизно о 00.30, ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у кімнаті АДРЕСА_1 , зі своїм братом ОСОБА_2 , за місцем їх спільного мешкання, в ході сумісного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті неприязних відносин, між ними розпочався конфлікт. Приблизно о 00.45 ОСОБА_2 вийшов у загальний коридор будинку № 3 по вул. Монюшко в м. Харкові, практично відразу за ним пішов ОСОБА_1 , та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 , з мотивів особистої неприязні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, наніс, з мотивів особистих неприязних стосунків, з метою позбавлення життя ОСОБА_2 , тримаючи управій руці молоток, наніс ним ОСОБА_2 зверху вниз не менше сьоми ударів по голові, таким чином, спричинив ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-17/483-А/21 від 24.01.2022 важку тупу відкриту черепно-мозкова травму у вигляді семи забитих ран та крововиливу у м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім`яно-скроневих ділянках та в області правої надбрівної дуги із переходом на праву виличну ділянку, багато-фрагментарного втиснутого перелому кістокзведення черепа, пластинчатого епідурального крововиливу (над твердою мозковою оболонкою), розриву твердої мозкової оболонки в тім`яній ділянці справа, двобічного пластинчатого субдурального крововиливу (під тверду мозкову оболонку), а також забою головного мозку на тлі крововиливу під м`яку мозкову оболонку із вогнищевою контузією в правій тім`яно-скроневій, в лівій скроневій та в лівій тім`яній ділянках.

Крім того синець і зкрововиливом у м`які тканини та розтрощенням підшкірно-жирової клітковини і утворенням «кишені», що заповнена кров`ю, в надключичній ділянці справа із захватом правої бокової поверхні шиї, а також забитою раною кінчика 2-го пальця лівої кисті та відриву нігтьової пластини.

Причиною смерті ОСОБА_2 явилася - важка відкрита черепно-мозкова травма із переломом кісток черепа, внутрішньочерепними крововиливами та забоєм головного мозку, яка у своїй течії ускладнилася гострим розладом кровообігу та набряком-набряканням головного мозку і здислокацією стовбуру головного мозку.

Відповідно до п. 2.1.1. «а», п. 2.1.2, п. 2.1.3. «а, б, в, г» та керуючись п.4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ Українивід 17.01.1995 р., травма голови, щомаємісце у гр. ОСОБА_2 , належить до категорії ТЯЖКИХ тілеснихушкоджень.

Відповідно до п. 2.3.2. «а», п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначенн ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ Українивід 17.01.1995 р. синець із крововиливом у м`які тканини та розтрощенням підшкірно-жирової клітковини і утворенням «кишені», що заповнена кров`ю, в надключичній ділянці справа із захватом правої бокової поверхні шиї, а також забитою раною кінчика 2-го пальця лівої кисті та відриву нігтьової пластини, у причинному зв`язку із смертю у гр. ОСОБА_2 не перебуває і маєознаки ЛЕГКИХ тілеснихушкоджень, що СПРИЧИНИЛИ за собою короткочасний розлад здоров`я.

В подальшому, ОСОБА_2 викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала його до КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де останній ІНФОРМАЦІЯ_1 о 06.30 помер.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченогоч. 1 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство.

21.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочині, передбаченомуч.1 ст.115 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Так, згідно ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16.04.2022 року.

Згідно ухвали слідчоого судді Ленінського районного суду м. Полтави від 06.04.2022 року, строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 продовждено до 04.06.2022 року, в зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Відповідно до статті 331 ч.ч. 1, 3 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

В судовому засіданнні прокурор підтримав клопотанння та наполягав на його задоволенні, при цьому вказував про те, що враховуючи що строк дії попередньої ухвали спливає 04.06.2022 року, вивчивши особистість обвинуваченого, спосіб його життя, соціальні зв`язки та інші дані стосовно ОСОБА_1 спосіб та обставини вчинення ним правопорушення, що вказує про те, що на даний час продовжують існувати та не зменшились ризики, які існували під час досудового розслідування, що не дає підстави обрати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

В судовому засіданнні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Пустяк А.В. заперечувала проти задоовлення вказаного клопотання, посилаючись на те, що прокурором в клопотаннні не наведено дійних та реальних ризиків, лише посиланння на тяжкість вчиненого обвинувачення злчоину, що на думку захисника не є безумновою підставою для продовження строку тримання під вартою, тому вважала за можливе застосувати відносно обвинуваченого альтернатиний більш м`який запобіжний захід.

Згідно ухвали суду від 30.05.2022 року, судове засідання призначено у режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за участі обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Згідно інформації, наданої ДУ «Харківський слідчий ізолятор» , вказано, що станом на дату розгляду клопотання в установі доступ до глобальної мережі інтернет відсутній, в зв`язку з пошкодженням кабельної мережі, у зв`язку цим проведення засідань в режимі відеконференції не можливе, точна інформація щодо відновлення доступу до глобальної мережі інтернет не відомо, після проведення ремонтних робіт, буде проведено тестовий зв`язку представниками судової адміністрації, для подальшого проведення засідань за допомогою засобів відеоконференції.

Зважаючи на невідкладність вирішення питання про продовження дії заходів кримінального провадження та з урахуванням вимог ст. 615 КПК України, суд приходить до висновку про можливість вирішення даного клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження за участі прокурора та захисника обвинуваченого.

Судом встановлено, що у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В рамках розгляду вказаного кримінального провдаженння ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 04.06.2022 р..

Дана ухвала на час розгляду даного клопотання не скасована в установленому порядку.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до положень ст.ст. 131,132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосування з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогам ст. 178 КПК України передбачені обставини що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкості покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосувались раніше та інші обставини.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

З огляду на вище викладене суд, вислухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Аналізуючи ризики, визначені ст. 177 КПК України, суд враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу вперше, та суддею/судом під час йоого продовження, тому на даний час встановлені ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.

Так, при застосуванні під час досудового слідства заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та при продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і знаходячись на свободі буде мати можливість здійснювати незаконний вплив на свідків, оскільки знайомий зі свідками, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що ним вчинено особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду на території України або за її межами. Виходячи з цього, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, виїхати за межі держави, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, на розгляді Червонозаводськогорайнного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, доцільно продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання, в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, наявність воєнного стану оголошеного на всій території України, а також зміну територіальної підсудності усіх справ, що перебували у провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 5, ст. 177 КПК України, які є підставою, продовження стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - обвинувачений може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності, крім того, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, таризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, котрі не зменшились та продовжують існувати і на даний час, а інший, більш м`який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання вказаним ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, де в рамках кримінального провадження за обвинуваченням останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення захисника обвинуваченого суд визнає неспроможними, оскільки останнім не надано жодних належаних та допусимих доказів на підтвердження своїх тверджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 508, 615, 616 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою - продовжити, з утриманням в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", строком на 60 днів, починаючи з 11 год. 30 хв. 01 червня 2022 року по 11 год. 30 хв. 30 липня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Слідча суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко