Court ruling № 104472946, 25.05.2022, Izmail City and District Court of Odesa Oblast

Єдиний унікальний № 946/7350/21

Провадження № 1-в/946/54/22

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

про направлення для відбування призначеного покарання

25 травня 2022 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Щербак І.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїл Одеської області клопотання Ізмаїльського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (далі орган пробації) про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання відносно

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянки України, не заміжньої, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженої вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі КК) до одного року позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком на один рік, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,

учасники судового провадження: прокурор Філіппова Н.С., засуджена ОСОБА_1 , представник органу пробації Волощук С.І.

Суть питання, що вирішується

1.Орган пробації звернувся до суду з клопотанням (поданням) на підставі ст.166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК), ч. 2 ст. 78 КК для вирішення питання про скасування випробування та направлення засудженої ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що 04.11.2021 ОСОБА_1 було роз`яснено порядок та умови відбування випробування та наслідки за їх невиконання. 04.11.2021 та 23.11.2021 засудженій були винесені постанови про встановлення днів явки на реєстрацію другий та четвертий вівторок кожного місяця та перший та другий вівторок кожного місяця відповідно, з якими ОСОБА_1 була ознайомлена під підпис. Однак ОСОБА_1 під час випробування 07.12.2021 не з`явилася без поважних причин на реєстрацію до органу пробації, за що 21.12.2021 їй було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Проте, ОСОБА_1 , незважаючи на застосоване попередження, 18.01.2022 та 01.02.2022 знову не з`явилася без поважних причин для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Крім того, згідно складеного графіку реалізації пробаційної програми, 18.01.2022 о 10:00 год., 25.01.2022 о 10:00 год. та 01.02.2022 о 10:00 год. були заплановані заняття, на які ОСОБА_1 не з`явилася, на телефонні дзвінки не відповідала, з приводу чого 08.02.2022 ОСОБА_1 надала пояснення, що вона працювала в Ізмаїльському районі у фермера, де і тимчасово перебувала, періодично вживала алкогольні напої, через стан алкогольного сп`яніння не мала можливості відвідувати заняття з пробаційної програми, документально причини своєї неявки не підтвердила. Крім цього, ОСОБА_1 під час іспитового строку вчинила адміністративні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, а саме: 31.01.2021 за ч. 1 ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та 02.02.2022 за ст. 183 КУпАП.

Крім того, відповідно до додаткової інформації, наданої під час судового засідання, 12.04.2022 о 10:00 годині ОСОБА_1 знов не з`явилася на заняття пробаційної програми.

Встановлені судом обставини

2.Представниця органу пробації Волощук С.І. у судовому засіданні клопотання підтримала, просила суд скасувати засудженій ОСОБА_1 випробування та направити її для відбування призначеного судом покарання.

3.Прокурор ФіліпповаН.С. у судовому засіданні клопотання органу пробації також підтримала, і також просила суд скасувати випробування та направити ОСОБА_1 для відбування покарання, оскільки їй роз`яснювалися порядок та умови відбування випробування, але вона не з`явилася на реєстрацію без поважних причин, чим не виконала покладений на неї судом обов`язок, за що було застосоване попередження, однак після цього вона продовжила не виконувати обов`язки та не з`явилася до органу пробації на реєстрацію та для проходження пробаційної програми.

4. ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання органу пробації, просила суд відмовити в його задоволенні, хоча визнала обставини, що викладені в клопотанні, зазначивши, що вона вже виправилася та почала ходити на реєстрацію. Вона дійсно не з`являлася на реєстрацію та на заняття з пробаційної програми до органу пробації: 07.12.2021 та 25.01.2022 у зв`язку з тим, що неофіційно працювала на винзаводі, 18.01.2022 працювала на людей, 01.02.2022 передувала за містом: їздила до знайомого, оскільки її співмешканець застосував до неї насильство, 12.04.2022 не з`явилась на заняття з пробаційної програми, оскільки також поїхала до знайомого, оскільки продовжувалося її побиття. Але документів про поважність причин неявки надати не може, оскільки працювала неофіційно.

5.Відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2021, ОСОБА_1 засуджена за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК до позбавлення волі на строк один рік, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК строком один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою (а.о.с. 3 5).

6.Постановою від 04.11.2021, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена, їй були встановлені дні явки до органу з питань пробації другий та четвертий вівторок кожного місяця (а.о.с.20), а постановою від 23.11.2021, з якою ОСОБА_1 також була ознайомлена, їй були встановлені дні явки на реєстрацію перший та другий вівторок кожного місяця (а.о.с. 53).

7.З листку реєстрації вбачається, що ОСОБА_1 07.12.2021 не з`явилася на реєстрацію (а.о.с. 21), у зв`язку з чим 21.12.2021 до неї було застосоване попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання у разі подальшого невиконання покладених на неї судом обов`язків або вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення (а.о.с. 66).

8.Але, не зважаючи на застосоване відносне неї попередження, ОСОБА_1 18.01.2022 та 01.02.2022 знову не з`явилася на реєстрацію без поважних причин, що вбачається з листку реєстрації (а.о.с.21).

9.Крім того, згідно складеного графіку реалізації пробаційної програми, 18.01.2022 о 10:00 год., 25.01.2022 о 10:00 год., 01.02.2022 о 10:00 год. та 12.04.2022 о 10:00 год. були заплановані заняття, на які ОСОБА_1 не з`явилася, що вбачається з графіку (а.о.с. 88 89), а також про що ОСОБА_1 пояснила безпосередньо під час судового засідання, на телефонні дзвінки не відповідала, з приводу чого 08.02.2022 ОСОБА_1 надала пояснення, що вона працювала в Ізмаїльському районі у фермера, де і тимчасово перебувала, періодично вживала алкогольні напої, через стан алкогольного сп`яніння не мала можливості відвідувати заняття з пробаційної програми 18, 25 січня та 01 лютого 2022 р. (а.о.с. 84).

10.Протягом іспитового строку ОСОБА_1 двічі була притягнута до адміністративної відповідальності: постановою від 31.01.2022 за вчинення 31.01.2022 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.175-1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) на неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження (а.о.с. 99), постановою від 02.02.2022 за вчинення 02.02.2022 адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.о.с. 100).

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

11.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, заслухавши пояснення засудженої ОСОБА_1 , дійшов висновку, що клопотання органу пробації підлягає задоволенню, а засуджену ОСОБА_1 необхідно направити для відбуття призначеного покарання з таких підстав.

12.Згідно ч. 2 ст. 78 КК, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

13.Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

14.Згідно ч. 1 ст. 166 КВК, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

15.Частиною ж 2 ст. 166 КВК встановлено, що клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

16.Виходячи із граматичного тлумачення положень ч. 2 ст. 78 КК, в якій застосовані сполучники «або» та «і», то для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання є достатньою наявність лише однієї із перелічених в ній обставин, а саме: або невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, або ж систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Це означає, що для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання не є необхідним встановлювати наявність відразу цих двох обставин у сукупності, а лише однієї з них. При цьому, враховуючи застосований сполучник «або», ці дві обставини є альтернативними та жодним чином не пов`язані між собою і не впливають одна на одну. Їх наявність слід оцінювати окремо одна від одної, а саме невиконання засудженим покладених на нього обов`язків та систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. І словосполучення «що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення» слід розуміти як єдине ціле та таке, що відноситься тільки до систематичного вчинення правопорушень, і не відноситься до іншої альтернативної підстави для направлення засудженого для відбування покарання, а саме до невиконання покладених на нього обов`язків. Саме тому, при оцінці наявності однієї з альтернативних підстав неможна їх суміщати та одну з них оцінювати через іншу. Тобто при оцінці наявності такої підстави, як невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, не є необхідним вирішувати питання чи свідчить це про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і при оцінці наявності підстави у виді систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, не є необхідним оцінювати чи свідчать вчинені правопорушення про направленість дій засудженого на невиконання покладених на нього обов`язків.

17.Крім того, суд звертає також увагу на те, що норма ч. 2 ст. 78 КК сформульована чітко та імперативно, є загальнодоступною, і у випадку встановлення наявності хоча б однієї із зазначених підстав, то у суду відсутні дискреційні повноваження вирішувати чи направляти, чи не направляти засудженого для відбування покарання, а встановлений обов`язок суду прийняти рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Саме тому, при вирішенні питання про направлення засудженого для відбування призначеного покарання за клопотанням органу з питань пробації доказуванню та встановленню підлягають лише факти невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, та/або систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення. При цьому інші обставини для вирішення клопотання органу з питань пробації не мають значення, окрім тих, що обґрунтовують поважність причин невиконання покладених обов`язків.

18.Таким чином, системний аналіз положень ст. 78 КК дає підстави для висновку, що суд зобов`язаний ухвалити рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у випадку, якщо засуджений під час іспитового строку або не виконує покладені на нього обов`язки, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, або допустив і те, і те. При цьому значення має поведінка засудженого саме під час іспитового строку, а не до його початку та після його завершення.

19.Про успішне проходження засудженим іспитового строку можна було би вести мову тільки у випадку дотримання усіх правових наслідків звільнення його від відбування покарання з випробуванням, що перелічені у ст. 78 КК, а саме не вчинення іншого кримінального правопорушення, виконання покладених на нього обов`язків та не вчинення систематично правопорушень, що потягли би за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. В іншому випадку, при порушенні протягом іспитового строку умов звільнення від відбування покарання, не можна вважати, що засуджений виправдав виявлену до нього судом довіру, своєю поведінкою довів своє виправлення та пройшов випробування, що було би підставою для звільнення його від призначеного покарання. Саме про це й йдеться у ст.78 КК, якою встановлені правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку. І саме положення цієї норми мають бути застосовані судом в цьому випадку, а не будь-які інші.

20.З досліджених же судом доказів випливає, що, незважаючи на застосоване письмове попередження від 25.12.2021 після неявки 07.12.2021 без поважних причин на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, ОСОБА_1 знов не з`явилася на реєстрацію без поважних причин 18.01.2022 та 01.02.2022, а також 18.01.2022, 25.01.2022, 01.02.2022 та 12.04.2022 не з`явилася без поважних причин на заняття з пробаційної програми та документів, підтверджуючих поважність причини неявки не надала, посилаючись на те, що вона була зайнята на роботі та у від`їзді за містом. З урахуванням того, що засуджена мала з`являтися на реєстрацію протягом усього робочого дня, а не в точно визначений час, то у неї була об`єктивна можливість виконувати цей обов`язок. Тому з урахуванням цього ОСОБА_1 завчасно мала вжити розумних заходів щодо явки у призначені дні на реєстрацію, але її поведінка свідчить про те, що вона проігнорувала покладені на неї обов`язки. Отже, обставини, на які вона послалася, безумовно, є неповажними, і свідчать про її свідоме ігнорування виконання встановлених їй обов`язків, як умови звільнення від відбування покарання. Крім того, ОСОБА_1 вчиняла два правопорушення, які потягли за собою адміністративні стягнення.

21.І оскільки ОСОБА_1 під її особистий підпис була попереджена про наслідки не виконання покладених на неї судом обов`язків, їй були відомі такі наслідки. Однак, незважаючи на застосоване до неї попередження після невиконання покладеного на неї судом обов`язку з`являтися на реєстрацію, ОСОБА_1 без поважних причин продовжила не виконувати покладені на неї обов`язки з`являтися на реєстрацію до органу пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 мала реальні можливості виконати покладені на неї обов`язки, а факт їх невиконання свідчить про небажання засудженої стати на шлях виправлення.

22.Тому, враховуючи засаду невідворотності покарання, закріплену у ст. 5 КВК, а також того, що ОСОБА_1 не виправдала проявлену до неї довіру та не виконала умови її звільнення від відбування покарання з випробуванням та не дотрималася правових наслідків цього, в силу імперативних положень ч. 2 ст. 78 КК її слід направити для відбування призначеного судом покарання.

23.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_1 підлягає затриманню та взяттю під варту.

Керуючись ч. 2 ст. 78 КК, ст. 166 КВК, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 537, 539 КПК, суд

постановив:

1.Клопотання Ізмаїльського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області задовольнити.

2. ОСОБА_1 , засуджену вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.09.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК до одного року позбавлення волі, звільнену від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком на один рік, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, направити для відбування призначеного вироком покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

3.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_1 затримати та взяти під варту.

4.Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення ухвали до виконання та фактичного її затримання.

5.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

6.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7.Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді, а засудженій та прокурору вручити копію ухвали негайно після її оголошення.

8.Повний текст ухвали оголошений 26 травня 2022 року.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко