Decision № 10446983, 24.06.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/23024.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Верстат - 3"

про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості - 101 653,14 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Півень Д.О.- довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом доЖитлово-будівельного кооперативу "Верстат - 3" про стягнення заборгованості за угодою про реструктуризацію заборгованості - 101 653,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту теплову енергію згідно Угоди № 96-06 від 26.09.2006р. про реструктуризацію заборгованості до Договору № 810295 від 01.01.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 86 875, 50 грн. –основного боргу, 12 058, 02 грн. – індексу інфляції, 2 719,62 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 016,53 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 05.05.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.06.2010.

07.06.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 24.06.2010.

24.06.2010 представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.06.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 810295 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

26.09.2006 між сторонами було укладено Угоду № 96-06 про реструктуризацію заборговано (далі - Угода) до Договору № 810295 від 01.01.2005, відповідно до пп. 1-3 якої відповідач визнав заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 220 270,07 грн. станом на 01.09.2006 зобов'язався її сплатити позивачу протягом жовтня 2006 –вересня 2011рр. щомісячними платежами сумі 3 671,17 грн. до 20 числа кожного місяця (додаток № 1 до Угоди).

Крім того, п. 4 Угоди обумовлено, що при проведенні сплати заборгованості згідно п. 3 Угоди відповідач зобов'язується посилатись в реквізитах «призначення платежу»платіжного документа на дану Угоду. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані позивачем кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії.

Протягом березня 2008 р. - квітня 2010 р. відповідач на виконання Угоди перерахував позивачу лише 2 004,38 грн., порушивши свої зобов’язання за Угодою, оскільки згідно Додатку № 1 до Угоди повинен був сплатити 91 779,25 грн.

Таким чином, борг згідно з Угодою станом на 01.04.2010 становить 86 875,50 грн.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 86 875,50 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 12 058, 02 грн. –індексу інфляції та 2 719,62 грн. –3 % річних.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 12 058, 02 грн. –індексу інфляції та 2 719,62 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Верстат - 3"(03148, м. Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 5, код ЄДРПОУ 22894950) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –86 875 (вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п’ять) грн. 50 коп. –основного боргу, 12 058 (дванадцять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 02 коп. –індексу інфляції, 2 719 (дві тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 62 коп. –3 % річних, 1 016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 53 коп. – державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №3470 від 21.04.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/230) в розмірі 40 (сорок) грн. 09 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:13.07.2010р