Decision № 104358366, 18.05.2022, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6842/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі-відповідач - ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача в поверненні позивачу надміру сплачених коштів в розмірі 15 526 грн 17 к. на підставі вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50 У;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 15 526 грн 17 к. надміру сплачених коштів на підставі вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50 У.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно вимоги ГУ ДПС про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50 У за платежем з єдиного соціального внеску за позивачем рахувалась заборгованість у сумі 26 539 грн 29 к. Не погодившись із вказаною вимогою позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50 У. Державним виконавцем 29.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 61745567 у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню. ОСОБА_1 виконавчою службою повернуто 1 552 грн 58 к. виконавчого збору та скеровано вимогу в ГУ ДПС про повернення ОСОБА_1 кошти в розмірі 15 526 грн 17 к. Позивач в грудні 2021 року звернувся до ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення коштів. Відповідач, листом від 20.12.2021 №36795 відмовив позивачу поверненні зазначених коштів. У зв`язку з цим позивач вважає таку відмову протиправною.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VII (далі Закон №1774) внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464), які набули чинності з 01.01.2017, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування та особами, які проводять незалежну професійну діяльність. Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів станом на 31.10.2019 заборгованість ОСОБА_1 по єдиному внеску становила 26 539 грн 26 к. Скасування судом вимоги про сплату боргу не скасовує суми існуючої заборгованості та рішення суду не містить жодних зобов`язань щодо вчинення ГУ ДПС у Львівській області будь-яких дій щодо вказаної заборгованості. Тому вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 27.04.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з без виклику сторін.

Відповідачем 10.05.2022 (вх. №33117) через засоби поштового зв`язку подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 04.03.2003 був зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою про що було зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №913-С.

ГУ ДПС у Львівській області 06.11.2019 винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4084-50 У, з якої вбачається що станом на 31.10.2019 заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску ОСОБА_1 становить 26 539 грн 26 к.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у справі 380/5201/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021, визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50У.

Судове рішення набрало законної сили 24.02.2021.

Стягнення заборгованості по єдиному соціальному внеску в сумі 26 539 грн 26 к. на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50У перебувало на примусовому виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі Сихівський ВДВС у м. Львові), виконавче провадження ВП №61745567 відкрито постановою від 07.04.2020.

З ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні ВП №61745567 стягнуто 1 552 грн. 58 к. виконавчого збору та 15 526 грн 17 к. боргу на користь ГУ ДПС у Львівській області.

Державним виконавцем Сихівського ВДВС у м. Львові 29.03.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 61745567 у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню.

Сихівським ВДВС на підставі заяви ОСОБА_1 від 25.03.2021 про повернення стягнутих в межах виконавчого провадження коштів йому повернуто 1 552 грн 58 к. виконавчого збору та скеровано вимогу в ГУ ДПС у Львівській області про повернення ОСОБА_1 стягнутих грошових коштів у розмірі 15 526 грн 17 к.

ОСОБА_1 в грудні 2021 року звернувся із заявою до ГУ ДПС у Львівській області про повернення коштів у розмірі 15 526 грн 17 к.

ГУ ДПС у Львівській області листом від 20.12.2021 №36795 відмовило позивачу у поверненні зазначених коштів з тих підстав, що скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не скасовує суми існуючої заборгованості та відсутність у рішенні суду жодних зобов`язань щодо вчинення ГУ ДПС у Львівській області будь-яких дій щодо зазначеної заборгованості.

Вважаючи поведінку відповідача такою, що порушує його право на повернення помилково та/або надміру сплачених коштів, позивач звернувся в суд за його захистом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 43 Податкового кодексу визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За правилами пункту 43.2. цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4. статті 43 Податкового кодексу).

Згідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу).

Положення статті 43 Податкового кодексу узгоджуються з нормами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12 січня 2021 року (далі - Порядок №5).

Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок № 787), визначено алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань.

Пункт 3 Порядку № 787 передбачає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім`я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.

Механізм інформаційного обміну між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, регламентує Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 11 лютого 2019 року №60 (далі Порядок №60).

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (пункт 2 Порядку № 60).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Після внесення до Журналу відмітки підрозділу територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, проставляє у Журналі відмітку про наявність або відсутність податкового боргу та правомірність або неправомірність за таких умов повернення коштів (пункт 6 Порядку № 60).

Системний аналіз вказаних норм дає змогу дійти висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу. За наслідками подання відповідної заяви орган ДПС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДПС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Суд при розгляді цієї справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.05.2020 у справі №812/896/16.

Як встановлено судом, у спірних правовідносинах наявна сукупність всіх трьох обставин, обов`язковість яких є передумовою повернення позивачу надміру/помилково сплачених коштів.

Так, судовим рішенням від 17.09.2020 у справі 380/5201/20 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50У.

Як вказано судом у рішенні, відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця однозначно підтверджує, що він немає статусу фізичної особи-підприємця, тому нарахування йому контролюючим органом недоїмки за 2017-2019 роки шляхом прийняття оскаржуваної вимоги не ґрунтується на законі.

У відповідності до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вказані обставини є преюдиційними при розгляді цієї справи.

Скасування судовим рішенням вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50У свідчить про відсутність у позивача податкового боргу.

Оскільки рішення у справі №380/5201/20 набрало законної сили 24.02.2021, то строк на подання позивачем заяви про повернення надміру/помилково сплачених коштів слід відраховувати саме з цієї дати.

З наявного в матеріалах справи листа ГУ ДПС у Львівській області від 20.12.2021 №36795/6/13-01-13-03-09 встановлено, що позивач звернувся до ГУ ДПС у Львівській області із заявою про повернення коштів 16.11.2021, що дає підстави стверджувати про дотримання ОСОБА_1 визначеного законодавством строку у 1095 днів звернення.

Контролюючий орган не висловив жодних зауважень щодо невідповідності поданої позивачем заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про виконання позивачем усіх визначених статтею 43 Податкового кодексу вимог щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Тому відмова відповідача в поверненні позивачу надміру сплачених коштів в розмірі 15 526 грн 17 к. на підставі вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50У суперечить вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених коштів в розмірі 15 526 грн 17 к., суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 КАС України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Як зазначалось вище, порядок дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань регламентовано статтею 43 Податкового кодексу та Порядком №60.

Як було встановлено з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою від 16.11.2021 року про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на загальну суму 15 526 грн 17 к.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду обґрунтованих пояснень про причин невиконання покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

Положення чинного законодавства не передбачають повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над цим. Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

За таких обставин та з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про повернення надмірно сплачених сум грошового зобов`язання шляхом стягнення з Державного бюджету України таких сум є правильним способом захисту прав платника податків.

У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова відповідача в поверненні позивачу надміру сплачених коштів в розмірі 15 526 грн 17 к. на підставі вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 №Ф-4084-50У не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на повернення таких коштів, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги та підлягає до задоволення шляхом зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 надміру сплачених коштів у розмірі 15 526 грн 17 к. та направити його до виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача необхідно стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 992 грн 40 к., сплаченого згідно з квитанцією від 19.04.2022 №4723-5140-0096-1414.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Львівській області в поверненні ОСОБА_1 надміру сплачених коштів в розмірі 15 526 грн 17 к. на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50У.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати до Головного Управління Державної казначейської служби України у Львівській області (вул. Кость Левицького, буд. 18, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 38008294) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15 526 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість) грн. 17 к. надміру сплачених коштів на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2019 № Ф-4084-50У.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.П. Хома