Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 513/359/22
Провадження № 3/513/269/22
Саратський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 травня 2022 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата матеріали, які надійшли з Відділу прикордонної служби Фараонівка 25 прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Коркмази Штефан-Водського району Молдови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ГО "Біль Сердець", не одруженого, паспорт НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським РВ ГУ ДМС України в Одеській області 09 листопада 2013 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.204-1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
07 травня 2022 року близько 11 години 25 хвилин прикордонним нарядом "КрП" від відділу прикордонної служби "Фараонівка" (тип В) на напрямку 0645/09 п/зн (територія Петропавлівської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області) на відстані близько 400 метрів від лінії державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , що вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України в Республіку Молдову поза пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, ст.12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав, щиро розкаявся.
Вина ОСОБА_1 підтверджується його письмовими поясненнями щодо обставин адміністративного правопорушення, протоколом про адміністративне правопорушення; першого заступника начальника відділу прикордонної служби "Фараонівка" (тив В) старшого лейтенанта Д.Янюк щодо обставин правопорушення.
Статтею 9 Закону України "Про державний кордон України" від 04 листопада 1991 року № 1777-XII встановлено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
За положеннями частини 1 ст. 12 цього ж Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.204-1 КУпАП, тобто спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
При накладенні стягнення суд у відповідності до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, стан здоров`я, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 34 КУпАП щире розкаяння винного суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені обставини, які згідно ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 повністю визнав вину та щиро розкаявся, суд приходить до висновку про необхідність накладення на нього штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт. Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.
Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. Бучацька
The court decision No. 104239376, Saratskyi District Court of Odesa Oblast was adopted on 10.05.2022. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 513/359/22. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: